Salus populi suprema lex (988) (don_katalan) wrote,
Salus populi suprema lex (988)
don_katalan

Про дебільний портновський закон «Про прокуратуру»

Volodymyr Boyko
Паніка, що поширюється в прокурорських колах у зв’язку зі вступом в силу нового Закону України «Про прокуратуру», нарешті досягнула й мене. Причому – у славному місті Барселона, звідкіля в ефірі радіо «Ера» я кілька днів тому телефоном коментував поспішне відтермінування цього Закону на прохання Генпрокуратури.
Ситуація сміховинна: прокурори не знають, як виконувати закон про себе, коханих. А, між тим, розумні люди (до числа яких я маю нахабство відносити й себе) давно попереджали: цей закон суперечить не тільки Конституції України, але й здоровому глузду.
Нагадаю, що новий Закон України «Про прокуратуру» був прийнятий Верховною Радою України 14 жовтня 2014 року на наполягання президента Порошенка, прем’єр-міністра Яценюка та безграмотних активістів «Реанімаційного пакету реформ» (феноменальна громадська організація, що зібрала до купи професійних шахраїв, не здатних до жодної продуктивної праці). Більш того, Порошенко сам прибув під купол Верховної Ради умовляти депутатів проголосувати за новий Закон України «Про прокуратуру», мотивуючи це тим, що «закон президентський». От тільки Петро Олексійович забув назвати прізвище президента, який його вніс у парламент.
Насправді цей закон був розроблений під орудою колишнього заступника глави Адміністрації Президента Андрія Портнова та внесений у Верховну Раду президентом Януковичем і мав завершити остаточну руйнацію залишків правової системи держави – після портновського Закону «Про судоустрій і статус суддів» та портновського Кримінального процесуального кодексу України. Залишається лише гадати, який саме лиходій напоумив Порошенка та Яценюка витягнути з архіву внесений Януковичем законопроект і пропихувати його через Верховну Раду попереднього скликання. Тепер ось маємо наступну проблему.
Цей Закон в окремих своїх частинах – наприклад, щодо заборони органам прокуратури захищати права та свободи громадян – вступив у силу негайно. Але для деяких новацій, наприклад, для запровадженого портновським законом нового порядку призначення прокурорів (прокурорські посади мають не просто продаватись, як зараз, а розігруватись на тендерах), було встановлено перехідний строк у 6 місяців.
25 квітня цей піврічний термін мав сплинути. Але коли в ГПУ, нарешті, прочитали, що ж їм підсунув Порошенко з «активістами Майдану», то схопились за голову.
По-перше, новий закон передбачає створення усіляких кваліфікаційних комісій – типу, для добору чесних і непідкупних прокурорських кадрів, які свого часу за величезні хабарі влаштовувались у юридичні вищі навчальні заклади, щоби тепер працювати за 150 доларів на місяць. Створенням цих комісій займається заступник Генпрокурора Сакварелідзе, який бідує на зарплатню в 250 доларів, знімаючи елітне помешкання та харчуючись у найдорожчих ресторанах Києва.
Батоно Давид довірену йому ділянку роботи блискуче провалив і не встиг до 25 квітня забезпечити втілення нового порядку призначення на прокурорські посади. Що, зазначимо, зовсім не дивно, оскільки Сакварелідзе ніколи раніше в органах прокуратури не працював й навіть не уявляє, чим прокуратура України взагалі має займатись: у Грузії він обіймав посаду, яка еквівалентна посаді заступника начальника управління юстиції Київської міської державної адміністрації (у Грузії Головною прокуратурою називають департамент тамтешнього Міністерства юстиції, а прокуратури в нашому розумінні там просто не має). І тому ніякі доплати від Адміністрації Президента не зможуть перетворити Сакварелідзе на фахівця – якщо корові давати шоколад усе однаково какао не видоїш.
Втім, причиною відтермінування вступу в силу нового Закону України «Про прокуратуру» стала не тільки повна організаторська неспроможність Сакварелідзе. Головна проблема в тому, що цей Закон написаний на такому ж рівні законодавчої техніки, як і інші витвори адвоката-рейдера. Окрім того, Янукович вносив законопроект «Про прокуратуру» тоді, коли діяла інша редакція Конституції, взірця 1996 року, що містила в статті 121 дещо інші повноваження прокуратури – була відсутня така функція, як «нагляд за додержанням прав і свобод людини і громадянина, додержанням законів з цих питань органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами». Та й структура органів прокуратури була іншою – не було військової прокуратури.
Тому перед прийняттям портновського законопроекту в Адміністрації Президента Порошенка туди судомно додали згадування про військову прокуратуру, а також положення про те, що прокуратурі забороняється здійснювати передбачений новою редакцією Конституції нагляд за додержанням прав і свобод людини (дозволяється лише представляти в суді інтереси тих громадян, які не здатні це зробити самостійно через інвалідність або похилий вік). У підсумку вийшла страва, абсолютно не придатна до споживання.
Спробуймо уявити, що б трапилось, якби 25 квітня 2015 року новий Закон України «Про прокуратуру» набув би чинності в повному обсязі. Ось, наприклад, приходить військовий прокурор перевіряти, як на складі військової частини зберігаються набої й чи, часом, не приторговує командир зброєю, а товариш прапорщик культурненько посилає прокурора в пішу еротичну подорож. Бо, відповідно до нового Закону України «Про прокуратуру», прокурор може лише наглядати за законністю при проведенні оперативно-розшукових дій уповноваженими на це органами (міліція, податкова міліція, СБУ, УДО тощо), наглядати за законністю в місцях позбавлення волі та здійснювати процесуальне керівництво в кримінальних провадженнях, що розслідуються органами досудового слідства.
А що стосується додержання законності представниками влади, у тому числі – військовослужбовцями, то, як запевняють Порошенко, Яценюк і провідні активісти «Демальянсу», прокуратура цим займатись не повинна – на це, мовляв, є суд. Тож якщо якийсь громадянин вважає, що, наприклад, солдатів годують помиями чи завідувач військовим складом неналежним чином зберігає набої, то цей громадянин має найняти адвоката (мінімум 500 доларів), звернутись з позовом до адміністративного суду, довести в суді, що безлад у військовій частині прямо порушує його права чи законні інтереси, довести, що він не пропустив шестимісячний строк на звернення до суду, а потім три роки судитись, щоби в результаті отримати папірця з текстом: «визнати бездіяльність завідувача військовим складом неправомірною».
І це – лише один приклад, а таких новацій у новому Законі України «Про прокуратуру» безліч. Причому, виправити це безумство шляхом внесення правок у Закон неможливо в принципі – він калічний по суті, оскільки Портновим при його розробці було порушено всі мислимі засади законодавчої техніки. Бо цей Закон готувався з єдиною метою – щоби забрати повноваження в Пшонки, з яким у Портнова був тривалий конфлікт за місце під сонцем. Нагадаю, що аналогічним чином, шляхом запровадження Закону «Про судоустрій і статус суддів», Портнов вибивав табуретку з-під ніг ненависного йому голови Верховного Суду України Василя Онопенка.
Для того, щоби навести лад у прокуратурі, треба не грузинів запрошувати на заробітки, а спочатку провести конституційну реформу, у ході якої, зокрема, визначити: чи належить прокуратура до якоїсь гілки влади, чи, відповідно до усталеної традиції, становить собою окремий від інших гілок наглядовий орган.
Якщо прокуратуру вважати окремим наглядовим органом, у такому разі треба прописувати механізм парламентського контролю (зокрема, встановити механізм притягнення до кримінальної відповідальності Генерального прокурора України – на цю проблему Європейський суд з прав людини вказав ще в 2003 році) та, окрім розробки галузевого закону, вносити кардинальні зміни в цілу низку законодавчих актів, починаючи з КПК України. Якщо ж віднести прокуратуру до якоїсь гілки влади (наприклад, до виконавчої, як у Грузії, чи судової, як у Росії), тоді треба вирішувати, на який орган у такому разі покласти функції нагляду за додержанням законності суб’єктами публічного права та захист прав і свобод громадян.
Лише після визначення функцій, які виконуватиме прокуратура, та місця, яке вона посідатиме серед гілок влади, можна законодавчо прописувати структуру органів прокуратури. Зокрема, слід вирішити (бажано раз і назавжди), наскільки доцільним є існування військової прокуратури.
Але, у будь-якому випадку, першим кроком має бути ліквідація в органах прокуратури досудового слідства – ця функція за визначенням не може виконуватись прокуратурою, а відтак взагалі ніколи не була передбачена Конституцією України (прокуратура досі продовжує здійснювати досудове слідство виключно в силу Перехідних положень Конституції 1996 року, оскільки за 19 років у країні так і не було створено спеціального слідчого органу).
От тільки цікаво, що ж Порошенко з Шокіним будуть робити напередодні 15 липня, коли знову насунеться загроза вступу в силу президентського закону? Знову будуть відтерміновувати?

This entry was originally posted at http://don-katalan.dreamwidth.org/1132367.html.
Tags: бойко, дебилы, медведчук, менты, общество, порошенко, україна
Subscribe
promo don_katalan december 29, 2014 14:39 113
Buy for 50 tokens
Расшифровка секретного плана адмиистративно-территориального устройства России после ее распада От гуляющих по сети различных вариантов "государственного" устройства будущего российских территорий отличается наличием территорий в совместном управлении, возвратом исторических территорий…
  • Post a new comment

    Error

    default userpic

    Your reply will be screened

    Your IP address will be recorded 

    When you submit the form an invisible reCAPTCHA check will be performed.
    You must follow the Privacy Policy and Google Terms of use.
  • 0 comments