Salus populi suprema lex (988) (don_katalan) wrote,
Salus populi suprema lex (988)
don_katalan

Наслідки «судової реформи»

Volodymyr Boyko

Доки політично стурбовані громадяни чекають на безвізовий режим з шенгенською зоною, голова СБУ Василь Грицак вже однією ногою, можна сказати, в Європі. Точніше – в Європейському суді з прав людини. Сподіваюсь, друга його нога неодмінно дотягнеться до лави підсудних Міжнародного кримінального суду в Гаазі (нагадаю, що Василь Сергійович несе повну відповідальність за так звану АТО, у результаті якої загинули, зазнали тортур і позбулись майна сотні тисяч мирних мешканців та склали голови в умовах правового режиму мирного часу тисячі українських військовослужбовців). Але, принаймні, всі національні етапи, необхідні для подачі скарги до ЄСПЛ, я пройшов і тепер почну цькувати Васю на міжнародному рівні.
А допоміг мені суддя Апеляційного суду Львівської області Галин, який взявся «розглядати» мою апеляційну скаргу на вже знамениту постанову судді Яворівського районного суду Гоцка. Ну, це коли 12 серпня 2016 року чи то п’яний, чи то хворий на голову старший лейтенант Яворівського райвідділу СБУ Коцур оголосив мене – по телефону – посібником терористів і від імені голови СБУ Грицака наказав військовослужбовцям Державної прикордонної служби України вдертись на територію Республіки Польща, таємно мене затримати (я їхав власним автомобілем у Чехію) та без відома польської влади депортувати в Україну.
А коли за 2,5 години по тому виявилось, що цей Коцур просто ідіот (Вася Грицак інших намагається в Службі не тримати), прикордонники замість того, щоби вибачитись та повернути мені паспорт, виготовили фальшивий адмінпротокол про те, що я, начебто, не виконував якісь міфічні вказівки якогось військовослужбовця ДПСУ, перед тим протримавши мене під конвоєм без складання будь-яких документів з 7 вечора 12 серпня до 4 ранку 13 серпня.
Зрозуміло, що навіть переляканий суддя Яворівського районного суду Гоцко, який бере в СБУшників корм з рук, не наважився накласти на мене покарання за фальшивим адмінпротоколом і справу щодо мене закрив. Але я не погодився з формулюванням (я вимагав зазначити в постанові, що не було події адміністративного правопорушення) та подав апеляційну скаргу, посилаючись на прецедентні рішення Європейського суду з прав людини.
Власне, спеціально їхати у Львів на розгляд моєї апеляційної скарги я не збирався – добрі люди вже мені повідомили, що за порадою голови СБУ Грицака та начальника Головного слідчого управління СБУ Остафійчука (між іншим – головний фігурант цієї історії, оскільки саме через нього голова Держприкордонної служби Назаренко вирішує всі свої проблеми з СБУшниками) прикордонники передали Галину матеріальну подяку за правильне вирішення апеляційної скарги, а начальник Управління СБУ у Львівській області Андрейчук пообіцяв судді Галину довгу дорогу в казенний дім, якщо він не відхилить мою апеляційну скаргу.
Річ у тім (і тут не можна не погодитись з тов. Адрейчуком, який стверджує, що по судді Галину давно плаче тюрма), що Василь Петрович Галин – це відомий у Львові квартирний шахрай, який уславився кількома гучними скандалами, зокрема історією про те, як він, отримавши безкоштовно квартиру від громади, житло продав, після чого подав позов до міськвиконкому з вимогою повторно забезпечити його безкоштовною квартирою. Урешті-решт «його честь», не витримавши цькування з боку журналістів, подав заяву про відставку, яка була задоволена 4 серпня 2016 року Вищою радою юстиції. Але досі Галин не звільнений – Верховна Рада відправити його у відставку не встигла, а з 30 вересня 2016 року повноваження щодо звільнення суддів від парламенту перейшли до Вищої ради правосуддя. Через це «його честь», очікуючи звільнення, продовжує ходити на роботу, але боятись йому вже нема чого й нема кого – хіба лише начальника обласного управління СБУ.
Так ось, знаючи всі ці розклади, я не збирався їхати у Львів, а апеляційну скаргу подав з суто формальних міркувань – з метою подальшого звертання до Європейського суду з прав людини. Але так трапилось, що друге засідання (перше суддя Галин відклав через мою неявку) «його честь» призначив на 14 грудня, коли мені треба було з’явитись у Львові по своїх справах, і я вирішив заодно зазирнути в обласний храм правосуддя. І не прогадав. Принаймні, нічого подібного в судових засіданнях я не бачив вже багато років, а за межами Донецька взагалі не бачив ніколи.
Ось як відбувалось судове засідання:
Зал №6 Апеляційного суду Львівської області. Входять сторонні люди – начальник Львівського прикордонного загону та два його шнурки – чоловічої й жіночої статі, які брали активну участь у моєму незаконному затриманні та фальсифікації матеріалів адміністративної справи щодо мене. Сторонні люди, на моє превелике здивування, всаджуються напроти мене за стіл, де мають сидіти учасники процесу, якими вони не є.
Входить «його честь», та, навіть не представившись, вимагає мій паспорт. Я за звичкою підводжусь, протягую паспорт і починаю диктувати свої анкетні далі. Суддя Галин мене обриває:
- Ви тут мені концерти не будете влаштовувати, а будете говорити лише те, що я у Вас питатиму. Якщо я не питаю Вашу адресу, значить стійте мовчки.
Треба сказати, що подібним чином на моїй пам’яті поводила себе лише «Ірка-шалава», колишня суддя Ворошиловського районного суду Донецька, а нині – суддя Вищого адміністративного суду України Ірина Олександрівна Бухтіярова.
І тут я помічаю, що в залі немає секретаря судового засідання. Цікавий судовий процес.
- Так, - каже суддя Галин, - Ви в апеляційній скарзі просите витребувати докази, допитати свідків та визнати, що суд першої інстанції порушив статтю шосту Конвенції. Ці питання я розглядати не буду, вони не стосуються справи. Я тут Вам не дозволю нічого такого. Ви будете відповідати на мої запитання чи ні?
Я зі здивуванням дивлюсь на це чудо в мантії:
- Ваша честь, я звертаю увагу головуючого, що Ви не роз’яснили мені мої процесуальні права, не з’ясували, чи не маю я відводу складові суду й не заслухали мої заяви та клопотання перед початком розгляду апеляційної скарги. А, між тим, я маю заяву й прошу навести порядок у залі, позаяк якісь вільні глядачі всілись там, де зазвичай сидять учасники процесу, і про щось розмовляють між собою.
Тут суддя Галин вибухає й, підвищуючи голос, проголошує довгу промову (напевно, заздалегідь готувався, рахуючи купюри), що він не зобов’язаний роз’яснювати мені мої права. Оскільки якщо я не знаю законів, то повинен найняти собі адвоката, а не ходити по судах. І що він не допустить тут ніяких моїх заяв чи клопотань.
Зрозуміло, що після такого виступу «його честі» я підвівся та пішов у своїх справах заради яких, власне, і приїхав у Львів.
Оце, між іншим, і є наслідки тієї самої «судової реформи», про яку пройдисвіти з псевдо-громадської організації «Реанімаційний пакет реформ» плескають язиками на кожному розі. Доки суд не взялись «реанімувати» аферисти, судді себе так не поводили.
Звісно, правосуддя в Україні не було ніколи, але за часів Януковича начальники все ж таки вимагали від суддів дотримуватись бодай формальної пристойності. На змісті судових рішень це, ясна річ, не позначалось, але гримати на учасників процесу чи відмовлятись роз’яснювати їхні процесуальні права вважалось моветоном.
А відтак, думаю треба ставити перед Європейським судом з прав людини питання про те, що в Україні немає правосуддя навіть теоретично, відсутні національні способи захисту порушених прав і на це треба вже реагувати Європі. Передусім – шляхом припинення фінансування всіляких шахраюватих «реформаторів».
На фото - «його честь» Василь Петрович Галин


Пост спочатку надрукований тут: http://don-katalan.dreamwidth.org/1509316.html.
Tags: бойко, менты, порошенко, україна
Subscribe
promo don_katalan december 29, 2014 14:39 115
Buy for 50 tokens
Расшифровка секретного плана адмиистративно-территориального устройства России после ее распада От гуляющих по сети различных вариантов "государственного" устройства будущего российских территорий отличается наличием территорий в совместном управлении, возвратом исторических территорий…
  • Post a new comment

    Error

    default userpic

    Your reply will be screened

    Your IP address will be recorded 

    When you submit the form an invisible reCAPTCHA check will be performed.
    You must follow the Privacy Policy and Google Terms of use.
  • 0 comments