Salus populi suprema lex (988) (don_katalan) wrote,
Salus populi suprema lex (988)
don_katalan

Кримська мова - це континуум мов і говірок, якими розмовляли чи розмовляють 5 етносів

Алі Татар-заде

У текстах я часто вживаю термін "кримська мова". Оскільки це іноді викликає питання, маю час та натхнення пояснити, чому мною обрана саме ця термінологія.
У короткому визначенні, це мова кримських народів - не всіх, але більшості з них, насамперед корінних.
Мова кримських татар поділяється на три великих діалекта - шивєси. Це степовий (чьоль шивеси, карачьоль шиве), який охоплює пустельну північ, а колись був розповсюджений від Одеси до Маріуполя. Середньої полоси (орта-йолак шивеси) - мова передгірря від західного до східного берегів Чорного моря. І південнобережний діалект (яли бою шивеси), на якому колись розмовляли мешканці сьогоднішньої "курортної полоси".
Ці мови порівняно віднедавна творять єдиний прострово-часовий та мовний континуум.
1) В ранні часи Кримського ханства, коли півострів був тісно пов'язаний з материковими Малою та Великою Ногайською ордою, Астраханським ханством, а пізніше з сучасними материково-українськими землями (Джамбуйлук, Єничкуль, Єдисан, Буджак) - це був найпоширеніший койне, на якому розумілись поміж собою ногайці, народи Кавказу, Криму та усього Північного Причорномор'я.
2) Згодом, в наслідок турецького захоплення Південого Берегу, в майбутній "курортній" зоні зформувався діалект яли-бою (узбережжя), в якому значний вплив відіграли турецькі традиції діловодства, поезії і писемності, у свою чергу залежні від арабської та особливо перської літературних традицій. Також до окремих говірок (таршиве) входили слова і граматичні оберти, запозичені в греків, італійців, візантийців. На початку ХХст. просвітник Ісмаїл Гаспринський зформував на основі ялибойського діалекту, але із залученням інших, першу літературну норму - зі своїми чіткими правилами. Через змішання в ній двох основних груп - огузької та кипчацької - він вважав її майбутнім койне для всіх тюркських народів світу, від Туреччини до Сибіру.
3) Третій діалект, середній, уходить корінням в далеке і славне половецьке (кипчацке, куманське, кунське) минуле. Саме його було взято за основу сучасної кримськотатарської літературної норми, як народний, демотичний варіант, після встановлення радянської влади. Тоді ж було відкинуто спочатку арабицю, а потім і латиницю, замінене слов'яницею, що досі викликає багато нарікань.
Але на цьому кримський континуум мов, що я зву для простоти "кримською мовою", далеко не вичерпується.
4) Наймаліший з кримських корінних народів, що зберігся до нашого часу - кримчаки - має свою мову, "кримчак тиль", що є уникальною формою іншого давнього койне - мови "чагатай", якою колись розмовляли поміж собою Синя та Біла орда. До мови кримчаків включено багато запозичень з турецької та іврит. Наскільки важливо знати кримчацьку мову в континуумі "кримської мови", надам лише один приклад. Давня назва місцевості навколо сучасного Севастополя записана як Ахтіяр. Кримчак скрізь свою мову розуміє прозрачність цієї назви - Ехтійар означає "старий, давній". А вже у кримськотатарській мові, де за це відповідальне "ескі" або маловживане "іхтіяр", смисловий зв'язок втрачається - аж настільки, що кримські татари перейменували його на Ак'-Яр, "білий яр". До ХХ ст. кримчацька мова записувалась єврейським письмом, що допомогло законсервувати сталі фонеми на багато століть.
5) Наступний народ що входить до континууму "кримська мова" - це караїми. Мова караїмів, "карай тілі", розпадається на три діалекти, близькі в цілому до літературної норми чи "середнього діалекту" кримтатарської. Це власне кримський діалект ("лєшон татар"), мова литовських караїмів ("лешон кєдар") і щезаюча повністю в наші дні мова караїмів Галічу й Луцьку. Вони настільки відійшли один від одного, через різний відсоток слов'янизмів, ідішизмів, івритизмів та персизмів, що технично це різні мови, які становлять континуум. А цей континуум, як ми вже казали, у свою чергу входить до іншого - "кримської мови".
6) Народ, який проживає сьогодні за межами Криму, проте зберігає за собою моральне право вважатись кримським - це уруми, або тюркомовні приазовські греки. Їхня мова ("урум ділі") має аж чотири діалекти, які повільно вмирають на сьогоденному Донбасі. А колись ціми діалектами розмовляли греки від Севастополя до Керчі, творився епос, велась середньовічна хроника. Подібно до того, як караїми і кримчаки паралельно до "татарської" користувались біблейською мовою для священослужінь та листування з далеким закордонням, так само в урумів паралельно існувала або церковна грецька, або сусідні румейські говірки. Відповідно, всі чотири діалекти урумської містять багато елінізмів. В середновіччі для запису мови використовували грецьку візантийську абетку.
7) Народ, який колись був настільки вкоренівся у Криму, що ледь не став місцевим - кримські вірмени. Він мав своє торгове койне - вірмено-кипчацьку ("хипчах тілі"), власне письмо - кругле вірменське "болонгір", багату літературу, розквіт якої прийшовся на епоху Відродження, охоплював торгівельні міста Східної Європи (Кафа, Солхат, Акерман, Яси, Кам'янець, Луцьк, Львів, Могилів і далі в бік Польщі та Молдови) і Закавказзя, і був повністю знищений внаслідок депортації 1778 року. Проте, він добре зберігся в літературних пам'ятках і чисельних словниках.
Підсумовуючи, зазначу наступне.
- Кримська мова - це континуум мов і говірок, якіми розмовляли чи розмовляють 5 етносів, 3 з яких проживають в Криму, 1 - в Приазов'ї, 1 - повністю втратив коріння. Він має близько 4 етнолектів, 7 регіоналектів та 10 діалектів.
- Кримська мова в різних варіантах має традицію запису в 6 абетках, не рахуючи правописів (слов'яниця, латиниця, арабиця, вірменське, грецьке і єврейське письмо), що є свого роду заявкою на уникальність.
- Українській державі слід розвивати цю мову як свою корінну, автохтонну, притаманну в різні історичні часи більше половини сучасної її теріторії. При розвитку враховувати саме як неподільну сталу єдність (континуум) і колективне надбання корінних та історичних народів України.
- Кримська мова є прямою спадкоємицею мови половців (куманів, кипчаків, кунів).
- В Середні віки кримська мова у формі мамлюцьких говірок досягала аж Єгипту на півдні, Біларусі і Литви на півночі.
- В перспективі кримська мова може стати новим койне для тюркомовних народів Кавказу (ногайці, карачаї, балкарці, трухмени) в разі автономного життя ціх народів.


Пост спочатку надрукований тут: http://don-katalan.dreamwidth.org/1533796.html.
Tags: анализ, история, крим, україна
Subscribe

promo don_katalan december 29, 2014 14:39 115
Buy for 50 tokens
Расшифровка секретного плана адмиистративно-территориального устройства России после ее распада От гуляющих по сети различных вариантов "государственного" устройства будущего российских территорий отличается наличием территорий в совместном управлении, возвратом исторических территорий…
  • Post a new comment

    Error

    default userpic

    Your reply will be screened

    Your IP address will be recorded 

    When you submit the form an invisible reCAPTCHA check will be performed.
    You must follow the Privacy Policy and Google Terms of use.
  • 0 comments