Salus populi suprema lex (988) (don_katalan) wrote,
Salus populi suprema lex (988)
don_katalan

#сто_років_тому, 10 березня 1917

Алі Татар-заде
Росія, столиця, третій день безпорядків. Ще ніхто не зрозумів, що це вже революція. Так багато говорили про революцію – одні з острахом, другі з інтересом, треті з надією – а коли вона прийшла, то не розпізнали. За старим стилем ще тільки 25 лютого, февраля, тому і назвуть ці події Февральською революцією.
Зранку в морзі (покойницкой) лежать п’ять тіл – три робочих, хлопчик, жінка. Навколо них – розлючена юрба, дехто ридає від безсилля та жаги помсти.
Шляпников, більшовик який уникнув арешту, чи не єдиний представник партії в місті і на свободі. До нього прибігають робочі – робочі знають, де його знайти, на відміну від охранки. Просять, умоляють дістати зброю. Більшовик пояснює, що змагатись із урядом в зброї – програшний номер, у них його завжди буде більше.
Казаки починають брататись з демонстрантами, прикривати грабунки. Це помітив пристав Крилов, і хоч була інструкція поліцейським не виглядати, він прикрепівся до казачого патруля. Побачив в натовпі червоний прапор, під’їхав і зрубав його шашкою. Намотав та поїхав назад. В цей момент розпропагандований казак рубанув його шаблею в спину. Намертво. Мітинг біля трупа. Оратор здіймає захоплену шашку: «Ось вона, зброя ката!»
Вбитий пристав Крилов – романтична особа. Служив в армії, закохався у дівчину, недворянку. Мати, аристократка, категорично проти. Добилась, щоб сина звільнили з армії, поставила йому ультиматум – або кар’єра, або ця проститутка. Крилов помикавсь по чиновницьким посадам, але зв’язки матері зробили своє. Знайшов собі місце тільки в поліції, там не дивились хто і від кого, а бойова виучка цінувалась. Пропрацював зовсім трохи, поки почалась революція.
Об одинадцятій після вбивства поліцейського в столиці вводиться військовий стан. Ще одного пристава спіймали і покалічили, зламали руку, іншому проломили голову, третього розтерзав натовп.
По вулицях разом з демонстрантами – а в них червоні прапори – їхало дві військові машини. Чи трапили в «пробку», чи навмисно їдуть, чи вже автівки захоплені. Народ кричить «Армії ура!». Тим часом військові з пригородів стягуються для силового розгону.
Два солдати Павловського лейб-полка відмовились виконувати наказ командира батальйону та нанесли йому смертельні поранення. Вони арештовані та передані польовому суду, що без евфемізмів означає розстріл.
Імператриця пояснює в листі до Ніколая ІІ, і це чи не єдине надійне джерело якому він довіряє:
– Це хуліганський рух, хлопчики й дівчатка бігають і кричать, що у них немає хліба просто для того, щоб створити збудження, і робочі, які заважають іншим працювати. Якби погода була дуже холодна, вони всі, ймовірно, сиділи б по домівках.
Пише у відповідь:
– Я сподіваюся, що Хабалов зуміє швидко зупинити ці вуличні заворушення. Протопопов повинен дати йому ясні і певні інструкції. Тільки б старий Голіцин не втратив голову!
Міністр Протопопов, який вважав себе всемогутнім, третій день у гарному настрої. Він сміється, каже що якби революції не було, її треба було викликати, що і роблять солдатики Хабалова. Всіх викликати на вулицю і там розчавити. Поліцейські вислуховували ці відвертості із повним нерозумінням.
Зінаїда Гіпіус пише:
– Однак, справи не вщухають, а як ніби розпалюються. Повільно, але наполегливо. Цікаво, що уряд не проявляє явних ознак життя. Прем'єр (я навіть не відразу згадую, хто у нас) точно помер у себе на квартирі. Протопопов теж пекельно прішіпілся.
Анна Ахматова не змогла доїхати до центру – ізвозник відмовився, «там стріляють».
Ліві партії все ще в розгубленості. Їм ніби слід очолити протест, але в них нема плану, що із цим робити. Місця в Думі є. Зняти уряд? А хіба є свої готові міністри? Ті ж самі проблеми в крайньо правих. Вони так довго чекали кривавого старту, але раптом усвідомили, що не готові взяти на себе кадрову відповідальність. Інша справа – царський уряд, він завжди поганий і у всьому винний.
Родзянко, октябрист, голова Думи, вирішив що це його зірковий час. Він розшукав міністрів що поховалися по квартирах, і театральним добре поставленим голосом їх повідомів:
«Дайте мені всю повноту влади, і я розстріляю, але я наведу порядок за два дні та поверну хліб».
В Ставці за спиною царя вирішують, чи посилати гвардійські частини на обезумівшу столицю. Ті швидко приборкають саботажників, вони охвачені бійцівським духом. Інші заперечують, що в гвардійців високий бойовий дух, питають чи це точно. Охранка ображено пояснює. З початком війни було прийнято патріотичні акти, які забороняють спецслужбам мати інформаторів в армії. Відтак, настрої військових тепер невідомі.
В Маріїнському театрі йде прем’єра симфонії молодого композитора Стравинського. Звуки різкі, провокаційні, роздратовані, викликають естетичний дисонанс. Слухачі нервуються, не знаходять в цьому нічого доброго. На вулиці таке твориться, а тут ще й в мистецтві ніякої гармонії.
Газети третій день не пишуть про заворушення. Самоцензура, патріотизм, не час розгойдувати човен. Пишуть що помер наш злейший ворог – граф Цепеллін. Так йому!
Надвечір з натовпу лунає стрілянина по драгунах. Кілька офіцерів вбито. Кавалеристи яріють та починають полювання на демонстрантів. На зборах генерал Хабалов обіцяє, що відзавтра опівночі починається стрільба по всьому що рухається. Не чекаючи кілька годин, знайшли маленьку юрбу та розстріляли. Назавтра ці трупи народ принесе в Думу і вимагатиме помсти царизму.
Більшовика-поляка Дзержинського переводять до нової, двомісної, камери в Хрестах. Він пише рідні, що новий компаньйон по камері – класний, йому подобається. Але не називає його по імені. Потім в радянській літературі можна зустріти, що другим був анархист-аршиновець Нестор Махно. Він був безграмотний, але в камері почав вивчати історію, математику та літературу. Дзержинський, мабуть, йому помагав.


Пост спочатку надрукований тут: http://don-katalan.dreamwidth.org/1555400.html.
Tags: история, піар, рассея
Subscribe

promo don_katalan december 29, 2014 14:39 115
Buy for 50 tokens
Расшифровка секретного плана адмиистративно-территориального устройства России после ее распада От гуляющих по сети различных вариантов "государственного" устройства будущего российских территорий отличается наличием территорий в совместном управлении, возвратом исторических территорий…
  • Post a new comment

    Error

    default userpic

    Your reply will be screened

    Your IP address will be recorded 

    When you submit the form an invisible reCAPTCHA check will be performed.
    You must follow the Privacy Policy and Google Terms of use.
  • 0 comments