#сто_років_тому
Про падіння влади в столиці уся Імперія дізналась з телеграми якогось Бублікова. Хто такий Бубліков? - Це прізвище до того знали хіба що політичні гурмани. А тут - якийсь маніфест, що дійшов і був прочитаний, а потім і передрукований у всіх провінціях. В багатьох закутках це було єдине джерело новин ще декілька тижнів!
(Насправді це була інструкція залізничникам від нового, тимчасового куратора залізниць, яка мимоволі перетворилась на сенсацію).
- Стара влада, яка створила розруху в усіх областях державного життя, виявилася безсилою. Комітет Державної Думи, взявши в свої руки оборудування нової влади, звертається до вас від імені вітчизни: від вас тепер залежить порятунок батьківщини. Рух поїздів має підтримуватися безперервно з подвоєною енергією. Країна чекає від вас більше ніж виконання обов'язку - вона чекає подвигу. Слабкість і недостатність техніки на російській мережі повинні бути покриті вашої самовідданої енергією, любов'ю до батьківщини і усвідомленням своєї ролі транспорту для війни та благоустрою тилу.
І зловісний підпис: БУБЛИКОВ.
Новий диктатор? Голова якогось Комітету, що захопив владу? А де Цар? Що в них там, з біса, діється? - гадали в глухих провінціях.
А в провінціях неглухих, де люди мали постійний зв'язок з центром, вже діяли.
1 (14) березня в Києві утворили Громадський комітет, назавтра перейменований на Раду об'єднаних громадських організацій.
2 (15) березня в Харкові створено Раду робочих депутатів. Більшовики вийшли з підпілля, але в раді всім заправляли легальні партії лівого спектру - есери та есдеки.
3 (16) березня утворено такі ж ради в Одесі та Києві.
Отримавши тривожну телеграму, віце-адмирал Колчак, командуючий Чорноморським флотом, наказав негайно припинити весь зв'язок Крима з материком.
А сам хоробро підняв всю ескадру, вийшов в море. І поплив аж в Сухумі.
Там його ад'ютант нарвав красиві квітки, Колчак склав з них букет та написав письмо своїй коханій: як жаль, що Ви не поруч, у мене такий красивий букет, я весь час думаю тільки про Вас. Про події в центрі не хочу навіть думати, мрію скоріше Вас побачити.
Пост спочатку надрукований тут: http://don-katalan.dreamwidth.org/1560352.html.
Journal information