Salus populi suprema lex (988) (don_katalan) wrote,
Salus populi suprema lex (988)
don_katalan

#сто_років_тому, 9 (22) березня 1917

Алі Татар-заде
У Києві Центральна Рада збирається на перше запротокольоване засідання. Обговорює виготовлення печатки УЦР, передачу собі будівлі Педагогічного музею на Володимирській (Будинок вчителя).
У Києві, Харкові, Одесі, Миколаєві, Катеринославі паралельно із "Комітетами" тимчасового уряду вже діють Ради робочих, солдатських та селянських депутатів. Десь під одним дахом, десь окремо - робочі мають свій Совєт, солдати - свій.
Радикальні гасла та підчас фантастичні вимоги совєтів починають викликати роздратування в поміркованої публіки. Скороченню "Совет р-чих, с-х, к-х депутатов" дають дошкульну кличку "рачих, собачих та курячих депутатів".
Напередодні рушійна сила Центральної Ради - Товариство українських поступовців - випускає відозву до українських громадян. В газетах її друкують - це заклики підтримати новий революційний уряд, українську пресу, відкривати українські школи та "Просвіти". Сьогодні ж свою першу відозву, аналогічну за змістом до ТУПівської, приймає і Центральна Рада.
Петроградське відділення Товариства українських поступовців друкує у газеті "День" заяву зі своїми вимогами: автономія України, українська мова у школах, звільнення полонених у Першій світовій війні галичан.
ТУП, або "поступовці" (аналог "прогресистів") окреслює себе як політичну силу, що прагне автономії України у складі Росії.
Наскільки популярними тоді були ті гасла? Надамо слово представнику найближчого партнера ТУПівців по коаліції - соціал-демократові Володимиру Винниченкові.
«Ми одразу, без вагання, без торгування повірили в Революцію. І так само без вагання, щиросердно, рішуче одкинули, одшпурнули від себе дореволюційні настрої, наміри, сподівання, розрахунки. Це все стало одразу непотрібним.
І зразу одпали всі инчі способи увільнення, всі орієнтації на зовнішні ворожі до Росії сили. Український сепаратизм тоді помер разом з причиною, що породила його. Українство тепер орієнтувалось тільки на Всеросійську Революцію, на перемогу справедливости, на здобуті права всякого поневоленого.
За 250 років перебування в спільці з Росією українство вперше в ці дні почуло себе в Росії дома, вперше інтереси цеї колишньої в'язниці стали близькими, своїми. Ми стали частиною, — орґаничною, активною, живою, охочою частиною — єдиного цілого. Всякий сепаратизм, всяке відокремлювання себе від революційної Росії здавалось смішним, абсурдним, безглуздим. Для чого? Де ми знайдемо більше того, що тепер ми матимемо в Росії? Де по всьому світі є такий широкий, демократичний, всеобхоплюючий лад? Де є така необмежена воля слова, зібрань, орґанізацій, як у новій великій революційній державі? Де є таке забезпечення права всіх пригноблених, понижених і експлуатованих, як у Новій Росії?
Ні про який сепаратизм, самостійність навіть мови не могло бути, а коли чулись рідесенькі голоси, то це були голоси або схоластиків, чистих теоретиків, запеклих „самостійників” або людей занадто вже, хоробливо пронятих національним чуттям.»
Читаючи ці рядки, до того ж написані вже після революції, мимоволі ловиш себе на думці, що автор зле жартує над собою, випромінює сарказм. Але може бути, що все це серйозно, що це не самовикривання, а самовиправдання. Як бачимо, Винниченко зве ідею автономії (навіть не незалежності) "сепаратизмом".

Пост спочатку надрукований тут: http://don-katalan.dreamwidth.org/1565125.html.
Tags: дебилы, история, левые, рассея, україна
Subscribe

promo don_katalan december 29, 2014 14:39 116
Buy for 50 tokens
Расшифровка секретного плана адмиистративно-территориального устройства России после ее распада От гуляющих по сети различных вариантов "государственного" устройства будущего российских территорий отличается наличием территорий в совместном управлении, возвратом исторических территорий…
  • Post a new comment

    Error

    default userpic

    Your IP address will be recorded 

    When you submit the form an invisible reCAPTCHA check will be performed.
    You must follow the Privacy Policy and Google Terms of use.
  • 0 comments