#сто_років_тому, 26 (13) березня 1917
Над будівлею Педагогичного музею в Києві Центральна Рада здійняла український жовто-блакитний прапор. Все готове до урочистої зустрічі Михайла Грушевського, який прибуде до головування, одначе, лише завтра.
В Одесі місцевий Совєт робочих депутатів виступив проти погромної агітації.
Перший медіа-скандал, пов'язаний з українською пресою, сколихнув не так Україну, як Росію. Міністр Керенський подав колишньому ад'ютанту Ніколая ІІ, генералу Воєйкову, газету «Київська Думка» від 10 (23) березня, де сказано, що він, генерал, радив імператорові відкрити Мінський фронт, щоб німці «провчили російську сволоту». І вірний слуга царя заявив, що приписувані йому кореспонденцією слова належать не йому, а самому Ніколаю II, що, вимовляючи ці слова, той знаходився в стані сильного збудження, чому їм не слід надавати значення.
Скликане 12 (25) березня ввечрі засідання Кримського Благодійного Товариства розглядало телеграму "мусульманської фракції при Державній Думі", на той момент давно де-факто розпущеній, де вимагалось обрати двох делегатів на "Похорон жертв Революції" в Петрограді, з тим щоб вони приступили потім до роботи в Мусульманському Бюро, для скликання Всеросіянського мусульманського конгресу. Такими делегатами обрали Сабрі Айвазова і Мустафу Кипчацького.
Проте це була лише формальність, і розгляд телеграми переріс у дещо більше. Товариство засідає всю ніч, і на сьогодні вже оформлюється на Кримський Мусульманський Революційний Комітет.
На чолі Мусревкому постав видатний просвітник, Алі Боданинський, який після смерті Ісмаїла Гаспринського фактично очолив прогресивну інтелігенцію кримських татар.
Його першим заступником обрано Ісмаїла Фехмі (Фемі) - видатного науковця, педагога, випускника протестантського коледжу в Бейруті, класичного представника світського, мирського, громадянського східознавства. Він успішно суміщав богослов'я та наукове ісламознавство, був автором публікацій в "Терджимані".
Другим заступником став Ібраїм Тарпі - імам села Дерекой під Ялтою. Він представляв традиційний іслам і традиційне духовенство, яке ревниво ставилось до новацій в мусульманському русі. Оскільки на той момент муфтія в Криму не було (попередній помер 1916 року), Ібраїм-зеккі Тарпі претендував на посаду духовного лідера. З поглядів того часу, він вважався "реакційним".
Всі знають кримський прапор з тамгою. Блакитний, із золотою тамгою "тарах". Але в перші революційні дні 1917 року він був не з блакитним, а зеленим тлом - допоки ще не існувало всенаціонального руху, а існував тільки Мусульманський ревком. Згодом блакитно-золотий прапор стане загальноприйнятним, коли на чолі руху стануть націоналісти, а евфемизм "мусульмани Криму" замінять на правдиве сполучення "кримські татари". А ліве крило кримськотатарського руху недовго користатиме червоно-золотий, у всіх випадках тамга залишатиметься на місці.
Пост спочатку надрукований тут: http://don-katalan.dreamwidth.org/1567659.html.
Journal information