Диалоги с "нулей"
Накануне (продолжение, часть 2)
там же, те же и тогда же...
- Василич, я скиглити не буду... тікі напомню, шо у розвідувальному взводі разом зі мною залишилось 4 чоловіка...
- Вася, я помню...
- Щось, десь вглядити... то да... а захуярити якусь діверсію, то вже хлопчики, самі ебайтеся...
- Чуєш, знищувач сгуща...тобі ще ніхто ніяких конкретних завдань не ставив...
майор устало потирает переносицу и прикрывает глаза, полминуты он молчит... остальные насторожено ожидают продолжения...
- Вальтер, а ну йобні цього Бармалея... заїбав вже спати на службових нарадах...
Сосед пихает верзилу в бок, тот спросонья ошалело смотрит на майора и роняет панаму...
- Ну шо, спяща красавица... пиздец підкрався незаметно, хоч віден був іздалека...?
- А...?..Шо...? Я ночь не спал...
- Та ми тут всі хуйньой займаємось... так шо ніфіга нового ти нам не сообщів... проснись вже і слухай уважно, це тебе стосується в першу чергу...
- Та я же ничего... трохи кемарнул...
- Ладно...ша...итак, гаврики...задача слідуюча. Позавчора, до комбрига завітали двое дядьків... і повідомили достатньо цікаву інфу. Ота хуйня на ділянці Артурчика, що в сірій зоні, яку ми звемо фермою, оказується - ніхуя не ферма...а колишні ремонтні бокси...
- Та ну нахуй...
- Саме так... це ота группа розбитих будівль, де Німець підірвав мінами руського танка... памьятаєте...?
Все кивают
- Нагадую...ця бридка купа шлакоблоків, битого кірпічу, балок , іржавих баків та всякої іншої хуйні...не контролюється ні нами, ні сепарами, хоча...періодично і ми і вони туди лазимо...
- Василич, це ж піздец повний... почті як Контр- Страйк...тіко насправді...
- Слухай, молодий і ніхуя поки не жонатий, будеш дохуя пиздити непонятними словами - попиздуэш першим у ту степь на ферму, зрозумів?
- Ну це ж така гра компьютерна...я думав, ви знаете...так, зрозумів...
- Ладно, це все ліріка. На сьогоднішній день ситуація наступна...у сепарів по відношенню до цієї ебучої ферми... два великих плюса - від їхніх передових позицій відстань до неї відчутно меньша ніж від нас до неї, крім того - у них є прихований від нас підьїзд до неї, власне тому той пиздуватий танк туда й заперся свого часу...З нашого боку, плюс тікі один, зато досить невьебний - всю цю територію ми можемо прострілювати з обох флангів, з Кактуса і Трафарета, власне тому орки й не утримають цю позицію, відійшли трохи далі...
- Можно один вопрос...?
- Можно козу на возу, або Машку за ляжку.... в армії кажуть дозвольте...або по вашему - разрешите... ну?
- А нахуя нам вообще эти развалины...?
- О це саме цікаве...за словами дядьків в одному з тих баків - від 8-ми до 10-и тонн соляри, в отій длінній халабуді з винесеними дверима - був склад, у його підвалі два дизель-генератора японських по 5 кВт...замотані та сховані, а в іншому кінці контори є два сейфа - в одному з них документація і 40 тисяч гривень...сепари про все це ніхуя не знають...
- Ну ніхуя собі...
- дядьки - головний механік і директор всієї цієї байди, знала про всі ці ништяки ще жіночка, третя особа - главбух, але її півроку тому вбило осколком на Харьківській трасі під Дебалем...дядькі дуже сумніваються що вона встигла комусь щось розповісти про все це...тож наше завдання - накласти лапу на всі ці скарби, ферштейн товаріші мародьори? Комбриг дав батальону 5-7 днів на розробку, організацію та проведення у життя цієї експроприації...
у Васи отвисает нижняя челюсть,
а Бармалей криво ухмыляется...
- Ферштейн то ферштейн, Василич... тока как это всё заебашить? даже, если допустить, что нам удастся ворваться на эти разъебошенные развалины под радостное улюлюканье и крики фанатов...10 тонн на горбу не уволокёшь...
- Значить, наскількі я розумію... є принаймні три шляхи
- По-хорошому, по-плохому и какой третий...?
- Звичайно, по-ебанутому... тобто по-нашему...
- ну да, ну да....а, собственно, зачем нам по-другому, када у нас есть дохуя всякой стреляющей поебени... придём, наваляем пизды, шо надо возьмём и уебём..да?
- Ну... як би це був 14-й рік. я би навіть не сумнівався шо так воно й було би...але, нажаль, на дворі ебучій 17-й...нахрапом навряд чи вийде...
- И шо Василич предлагаешь...?
- Спочатку зашлём... нашего следопыта... знатного исследователя здешней флоры и фауны, Васька. Ондо бачишь як його откатом пиздануло, до сіх пір в себе прийти не може...
Всё это время Вася продолжает сидеть с разинутым ртом и тихо приговаривать
- Ахуэть, просто ахуэть...як же я прощьолкав....
- Вася, заїбав ... слухай сюди, і закрий вже свою пащеку...а то Артурчик нервує...
Майор, отвернувшись от него и обращается к Бармалею
- нехай там злазить, подивиться обстановку, понюхає, провірить...є там те, про що дядькі напізділи комбригу, чи не має...
- Я думал у нас только сутки...
- Я сказав "следующих суток", то есть мав на увазі декілька діб...
- Ну хоть тут, карє тузов вышло...
- В общем, завтра розвідка і спостереження, а після завтра визначаємось із тим, як будемо діяти... в мене всьо, так шо пиздуйти на позиції товариши командири та начальники і займіться вже службою, бо як я бачу всі три роти останнім часом спіймали расслабон...
(окончание следует...)
Пост спочатку надрукований тут: http://don-katalan.dreamwidth.org/1585211.html.
Journal information