Salus populi suprema lex (988) (don_katalan) wrote,
Salus populi suprema lex (988)
don_katalan

#сто_років_тому, 5 травня 1917


Алі Татар-заде
#сто_років_тому, 5 травня 1917
— Друга сесія Центральної Ради.
— Військовий з’їзд українців.
— Маніфест Українців як політичної нації.
— Ейнштейн добудовує космологічний світоустрій.
____________
У Києві розпочалася друга сесія Центральної Ради. Тривала вона два дні.
Учасники заслухали низку доповідей, затвердили документ під назвою «Наказ Українській Центральній Раді», в якому визначалися завдання та структура Ради.
____________
Цього ж дня під патронатом УЦР скликано Всеукраїнський військовий з'їзд. Інша назва «з’їзд представників української нації від військових частин», за модусом представництва — один делегат від кожної окремої частини.
Нагадаємо, що цього добивалися об’єднані збори представників військових частин з фронту, Київського гарнізону і різних тилових військових організацій, а також членів Організаційного українського військового комітету.
А натхненниками були «самостійники», за якими вгадується постать Міхновського.
Їхній виступ був засуджений представниками всеросійського «Двоєвластія» – Совєтів та Тимчасового Правительства.
Але Центральна Рада взяла організаторів під своє крило, і дуже вчасно.
Адже в Петрограді все що йшло протистояння Совєтів і Уряду, по вулицях росіянської столиці досі стріляли, вбивали та калічили, а солдати одні зачитувались посланнями Лєніна і чекали «зустріти німців по-приятельські», інші вимагали «Вислати Лєніна й компанію назад в Гєрманію».
____________
Виходить програмна брошура Грушевського «Хто такі українці і чого вони хочуть».
Автор починає із того, хто ж такі українці. Він стверджує, що колись Русь починалася саме з Київського князівства.
А потім ця назва поширилась на інші землі, тому що «Освіта, і право, і всякі порядки київські розходилися по всіх землях, які підлягали Києву».
Він також зазначає, що «татарська навала» розділила давній руський народ, одні збігли на Волинь та Галичину, інші «до країв московських». І вже довге роздільне проживання, мовляв, викликало розділ на кілька народів руських.
«Так, ми стара Київська Русь, але ми разом з тим український народ, осібний народ, з своєю осібною мовою, історією, письменством і культурою.
Ви, великороси, признаєтеся теж до нашої Київської Руси, від котрої пішла ваша освіта й культура, і ми тої історичної зв’язі не заперечуємо.
Але ми зовсім осібно від вас пережили нашу українську добу, яка наложила свою останню печать на наше життя: відродження XVI віку, козаччину, великі народні повстання XVII віку, розвій українського народовластя, козацького демократизму.
Ми пройшли свою путь великої боротьби за волю й рівність, котрої не знали інші народності руські. В ній ми остаточно сформувалися в український нарід, а теперішні події закінчують його перетворення в українську націю».
Автор критикує назву «малоросів», як книжкову на першому етапі, бо «книжні люди пильнували», щоб відріжняти різні регіони Русі. На другому ж етапі термін «малороси» почав використовуватись у царській пропаганді, «Мовляв, коли й ви руські (чи малороси) і ми руські, то повинна бути у вас одна мова, і осібної мови української не треба — не давати їй волі!».
Третій етап автор рахує з Шевченка, який остаточно вирішив питання, як зватися своєму народові. Саме він відкинув назву Малоросія, як скомпроментовану.
«Скоро й відчулася ріжниця між назвою малоросів і українців. Малоросами називали всяких людей українського роду з України, і таких, що їм байдуже було і до України, і українського життя. А українцями називано людей таких, що добро українського народу ставили метою свого життя і про нього хотіли дбати».
Після цієї думки Грушевський підводить до того, що з часів Шевченка українці – це «люди, які хотіли волі для України і для всього українського народу, рівності, освіти і добробуту для всіх людей, особливо ж для робучого українського селянства».
Таким чином він неочікуване (для читача) виходить на тези політичної нації.
Він каже, що тепер кожен може стати українцем, тому що ані польське, ані єврейське, ані московське походження тому не перепона.
В політичній площині («Чого вони хочуть») говориться про необхідність республіки, демократії, прямих загальних виборів, виборного суду та вибірного парламенту з орієнтовним строком на три роки кожний.
Далі йдеться про необхідність автономії для України, а цій автономії, у свою чергу, треба гуртуватись з іншими автономіями та народами, що її виборують – і створювати між ними «федеративні зв’язки».
Прямо не пишеться, але схоже що автор вважає такі зв’язки не просто неминучими та існуючими апріорі. Але й життєво необхідними чи, навіть, безальтернативними.
____________
Цього ж дня Ейнштейн друкує статтю з Всезагальної Релятивістської Теорії, у якій вводить нову константу для своїх рівнянь – Космологічну, або «Лямбда-член».


Пост спочатку надрукований тут: http://don-katalan.dreamwidth.org/1590670.html.
Tags: #сто_років_тому, история, київ, рассея, україна
Subscribe

promo don_katalan december 29, 2014 14:39 115
Buy for 50 tokens
Расшифровка секретного плана адмиистративно-территориального устройства России после ее распада От гуляющих по сети различных вариантов "государственного" устройства будущего российских территорий отличается наличием территорий в совместном управлении, возвратом исторических территорий…
  • Post a new comment

    Error

    default userpic

    Your IP address will be recorded 

    When you submit the form an invisible reCAPTCHA check will be performed.
    You must follow the Privacy Policy and Google Terms of use.
  • 0 comments