Salus populi suprema lex (988) (don_katalan) wrote,
Salus populi suprema lex (988)
don_katalan

#сто_років_тому, 9 травня (26 квітня) 1917

Алі Татар-заде
#сто_років_тому, 9 травня (26 квітня) 1917.
– Створення «Українського Військового Кошу» в Одесі.
– Українське військове віче в Катеринославі.
– Київський з’їзд Совєтів взято під контроль українців.
– Обшуки в Ай-Тодорі в пошуках монархістів.
______________
Цього дня відбулися установчі збори Одеської української військової ради. До неї увійшли українці-військові Одеського округу, Чорноморського флоту та Румунського фронту. Очолив Раду військовий лікар та громадський діяч Іван Луценко
Установчі збори прийняли для організації назву “Одеський Український Військовий Кіш”.
Районом діяльности коша призначено одеську військову округу, Чорноморський флот і Румунський фронт. Центральним органом являлась Одеська Військова Рада, яка складалася з делегатів окремих військових частин армії й флоту.
Українська військова організація мала виразно самостійницький характер.
______________
Одночасно в Катеринославі відбулося віче солдатів-українців 228-го піхотного полку, яке вибрало полкову раду на чолі з полковником Петровим. Віче винесло резолюцію з домаганням автономії України у федеративній Росії.
Увесь катеринославський гарнізон виступив під жовто-блакитним прапором. Під таким прапором виїздили військові частини на фронт.
«Правда, реальної користі від цієї українізації було небагато: солдати розбігалися, не доїхавши до фронту, а у себе в казармах нічого не робили, тільки мітингували, а в потребі не хотіли навіть пальцем поворухнути, щоб помогти Україні, але на ширші маси громадянства навіть зовнішні ознаки “українізації” війська робили враження й підіймали авторитет українського руху» – зазначає Дмитро Дорошенко.
______________
Тим часом в Києві завершився Київський обласний з’їзд совєтів, що його скликали були Совєти задля виголошення «Києвської області».
Проте, дізнавшись про його потаємне скликання, ініціативу переобрали на себе активісти Української «Селянської Спілки» і виставили 200 делегатів проти «совєтських» 80 робочих і солдат.
Вже перед початком з’їзду впорядчики побачили перевагу представників “Сел. спілки” і не хотіли допустити їх до участі в з’їзді, пропонуючи вибрати з-поміж себе делегатів по два від кожного повіту, але після довгих переговорів мусіли уступити.
Головою з’їзду вибрано було рос. ес-ера П.Незлобіна, так само на інших членів президії вибрано самих російських ес-ерів та ес-деків.
Але українці запропонували на почесного голову М. Грушевського, і він був вибраний.
Коли Незлобін закінчив свою промову словами: “Хай живе демократична республіка!”, солдати й робітники вигукнули “ура!”, а селяни — “хай живе федеративна республіка!”.
З’їзд поділився на чотири секції: робітничу, селянську, організаційну і продовольчу.
Почались засідання селянської секції, і тут делегати “Спілки” перефорсували резолюції про автономію України й федеративну республіку, про формування українських військових частин і про вирішення земельної справи на Україні — українським народнім соймом.
Крім того, було ухвалено організувати по всіх селах, волостях, повітах і губерніях комітети “Селянської спілки”.
Коли увечері, вже по ухваленні цих резолюцій, явились на засідання представники Совєту солд. і роб. депутатів і заявили, що перше засідання було тільки нарадою а не з’їздом і що на завтрішнє засідання треба вибрати делегатів по два від повіту, це обурило селян і вони постановили роз’їхатись по домам, тому що Рада солд. і роб. депутатів “повелася з ними не по-товариськи”.
Орган большевиків “Голос социал-демократа” (№ 18) доволі меланхолійно оцінював результати з’їзду, пишучи, що з’їзд «наочно виявив реальні сили пролетаріята і тих кругів, що його піддержують в нашій области. Виявив, як далеко відстає самосвідомість провінції від столиць і передових центрів. Психологія провінції, навіть пролетарської її частини, являється психологією дрібнобуржуазних обивательських кругів».
______________
Цього ж дня в кримському маєтку Ай-Тодор поблизу Гаспри рано зранку пройшли обшуки представників царської родини – удовуючої імператриці Марії Фьодоровни, великого князя Алєксандра Міхайловіча та його зятя, «вбивці Распутіна», Фелікса Юсупова.
Представники Тимчасового Уряду та Сімферопольського Совєта діяли спільно. До них дійшли докази, що в Криму загострились монархічні настрої, і це співпадає з появою родини Романових на півострові.
Було викрито дві таємні організації – «Союз 33-х» та «Красну Перчатку», які підбурювали населення проти революції.
Проте, у споминах ані Юсупових, ані членів дому Романових, що вижили, про ці гурти не згадується жодним разом. Хоча на еміграції їм нічого не загрожувало. Відтак, ймовірно, що самі «монархи» й не знали про кримських «монархістів».


Пост спочатку надрукований тут: http://don-katalan.dreamwidth.org/1592537.html.
Tags: #сто_років_тому, история, крим, рассея, україна
Subscribe

promo don_katalan december 29, 2014 14:39 116
Buy for 50 tokens
Расшифровка секретного плана адмиистративно-территориального устройства России после ее распада От гуляющих по сети различных вариантов "государственного" устройства будущего российских территорий отличается наличием территорий в совместном управлении, возвратом исторических территорий…
  • Post a new comment

    Error

    default userpic

    Your IP address will be recorded 

    When you submit the form an invisible reCAPTCHA check will be performed.
    You must follow the Privacy Policy and Google Terms of use.
  • 0 comments