Salus populi suprema lex (988) (don_katalan) wrote,
Salus populi suprema lex (988)
don_katalan

#сто_років_тому, 19 (6) жовтня 1917

Алі Татар-заде

— Скоропадський: випадково завітав на з’їзд та обраний “атаманом”.
— Боротьба за впливи над “Вільним Козацтвом”.
— Колчак спрогнозував революцію в Німеччині.
____________________________
Епіграф.
«Між тими питаннями, що неодмінно добивались свого полагодження, була справа “Вільного Козацтва” — організації чисто фашистського характеру, кажучи теперішнім терміном.».
(М.С. Грушевський).
****
У Чигирині йшов відкритий трьома днями раніше, 16 (3) жовтня, з'їзд Вільного козацтва. Він тривав чотири дні.
Делегати з'їзду закликали українців озброюватися, не допускати братовбивства, підтримувати демократичний федеративний устрій Росії.
Також пролунала порада й надалі створювати структури Вільного козацтва на місцях: у селах сотні, у волостях — курені, у повітах — полки, у губерніях — коші.
****
Скоропадський:
«6-го (19) октября в Киеве, когда я еще находился у себя в номере, ко мне явился капитан Удовиченко и заявил, что здесь заседает Украинский Войсковой Сьезд, что сегодня будет доклад представителей моего корпуса, что многие из украинских офицеров и солдат, встречавших меня, просили мне передать, что они очень желали бы видеть меня на съезде.
Я решил пойти на съезд.
Мне это, я помню, ставили в вину некоторые из моих бывших товарищей. Я не понял, почему
В данном случае те хорошие отношения, которые установились у меня в корпусе, повели к тому, что меня позвали в Центральный Войсковой Сьезд.
Я решил, что слава Богу, когда зовут на съезд генерала с моим чисто дисциплинарным военным воззрением, в то время когда других генералов постановляли арестовывать и отнюдь не исполнять их приказаний.
Поэтому я пошел и не пожалел».
****
19 (6) жовтня З'їзд обрав Генеральну Раду Вільного козацтва у складі 12 людей.
Керівником Генеральної Ради був наказний отаман.
Генеральна Рада підпорядковувалась Центральній Раді.
Почесним отаманом Вільного козацтва став командувач 1-го Українського корпусу генерал Павло Скоропадський.
Але оскільки Скоропадський перебував на фронті, наказним військовим отаманом було обрано Івана Полтавець-Остряницю.
____________________________
Скоропадський:
«Явился я туда и сел в толпе.
Все, что говорилось, носило вполне умеренный и приемлемый характер.
Между прочим, председательствовал тогда еще вполне дисциплинированный штабс-капитан Шинкарь, впоследствии бывший командующим войсками Киевского военного округа, а затем крайний левый, предводитель Звенигородского восстания.
Через некоторое время кто-то из ораторов, узнавши, что я тут, приветствовал меня.
Я принужден был выйти из своего угла и ответить
Затем, оставшись еще некоторое время и прослушав своих представителей, которые несли что-то несуразное, все больше, конечно, насчет штанов, да оно, положим, и понятно, так как в корпусе не было их, я ушел, вынося самое лучшее впечатление о виденном».
****
З’їзд звернувся до громадян України з відозвою, в якій повідомляв, що він вирішив створити на Україні “міцну узброєну силу для боротьби з грабіжем і насильством і для оборони свободи й прав, завойованих революцією”.
Кінчалася відозва закликом:
“Гуртуйтесь і стежте за всім, бо вороги наші не сплять, а тільки вичікують слушного часу, щоб накласти свою важку лапу на здобуту волю і повернути назад до ненависного нам всім царизму.
Вільне козацтво приймає до свого кола всіх чесних людей, які визнають себе українцями і які здатні стати в оборону прав українського народу та всього трудящого люду України й підтримувати федеративно-демократично-республіканський устрій Росії повною автономією України при забезпеченні прав меншостей.
Село нехай гуртується в сотню, волость — в курінь, повіт — в полк, губернія — в кіш, з сотенними, курінними, полковими та кошовими отаманами і старшиною на чолі.
Всі козаки нехай озброюються і додержують військового строю.”
****
Грушевський:
«Потім Порш з одної сторони, партизани Скоропадського з другої використовували се гасло для своїх завдань, загалом сей потяг мас до самоорганізації,— безсумнівно, корисний — був замаринований».
____________________________
Скоропадський:
«В тот же день я уехал из Бердичева на автомобиле с женой и дочерью, которые приехали ко мне на несколько дней в Меджибуж из Орла, а теперь возвращались обратно.
Черницкий также меня сопровождал.
Чудная осенняя погода, прекрасное шоссе сделали это путешествие очень приятным.
Снова мы обедали у Франсуа в Житомире и поздно вечером приехали в Киев, где остановились в единственно свободной тогда гостинице «Универсал».
На следующий день, будучи в Секретариате, я получил через Скрыпчинского телеграмму о том, что 6-го октября в Чигирине на Всеукраинском казачьем съезде я единогласно избран атаманом всех Вольных Казаков (благодаря настоянию моих, если можно так выразиться, приверженцев).
Я был избран, оказывается, атаманом, Полтавець — моим помощником, Василий Васильевич Кочубей начальником штаба.
По старинной казачьей терминологии, Полтавец был генеральным эсаулом, Кочубей — генеральным писарем».
****
Дорошенко:
«На з’їзді було обмірковано й виправлено статут Вільного Козацтва, вироблений Генеральним Військовим Комітетом.
Вибрано було Генеральну Раду Вільного Козацтва з 12 членів;
На отамана всього Вільного Козацтва вибрано начальника І Українського Корпусу генерала П.Скоропадського, на заступника його — осавула Кубанського, на генерального писаря — сотника В.Кочубея.
З’їзд вислав привітні телеграми до Ц. Ради і Ген. Секретаріяту.
Головним осередком управи В. Козацтва призначено Білу Церкву».
****
Скоропадський:
«Как бы там ни было, в Генеральном Секретариате мое избрание произвело чрезвычайно неприятное впечатление, это я сразу заметил.
На мой вопрос Скрыпчинскому, что это избрание означает, он мне сказал, что это так себе, почетная должность, не сопряженная ни с какой деятельностью, что подробности они могут сказать только тогда, когда вернется Полтавец, которого они командировали в Чигирин.
Я обождал прибытия Полтавца и, когда он на следующий день приехал, поехал к нему узнать, в чем дело.
Тут я и познакомился с ним.
Он на меня произвел хорошее впечатление, рассказал всю подноготную деятелей в Секретариате, сообщил мне подробности казачьего движения и навел меня на мысль, что это движение может, если его суметь захватить, явиться тем здоровым течением, которое спасет Украину от того развала, сильно дававшего уже себя чувствовать не только среди войск, по и в кругу мирных обывателей.
Я сообщил Полтавцу, что пока я занят созданием корпуса, я в казачьи дела вмешиваться не буду.
Отправив благодарственную телеграмму председателю съезда Шевченко, я сказал Полтавцу, чтобы он пока всем заправлял сам, а там через некоторое время посмотрю, буду ли я в состоянии фактически принять должность или нет.
Так и порешили».
____________________________
Дорошенко:
«Не зважаючи на постанову з’їзду комісарів, Генеральний Секретаріят добачав у Вільному козацтві один із засобів порятунку від анархії і вже за кілька день після з’їзду затвердив статут Вільного козацтва.
Згїдно з цим статутом товариство “Вільне козацтво” мало своєю метою “фізичний і духовний розвиток своїх членів, підтримування спокою в краю, боротьбу з дезертирством пщ час війни та охорону спокою, життя і майна громадян, особливо під час демобілізації”.
Товариство могло закладати кінні та піші відділи козаків, пожежні дружини та інші організації.
Громади Вільного козацтва, складені по селах, мали об’єднуватись у волосні, повітові та губернські спілки.
Кожна громада закладала т. зв. муштрову сотню, яка в своїй діяльносте по охороні ладу мала підпорядковуватись представникам місцевої влади — начальнику міліції, комісару.
Труси та арешти козаки мали право робити лиш на доручення органів адміністраційної або судової влади».
****
Грушевський:
«Між іншим, під сим гаслом “Вільного козацтва” Генсекретаріат, ресорт Винниченка, мняв-мняв, марнував-марнував і так нічого з нею не зробив.
З сього становища загальні фрази декларації про заміри Генсекретаріату “всіма силами боротись з проявами безладдя і контрреволюційними замахами”, “за допомогою демократичних органів місцевого самоврядування”, протиставити їм “організовану самодіяльність і самооборону населення” — звучали занадто неясно і непереконуюче.
А одинока конкретна вказівка, дана в сім напрямі,— підготовка законопроекту про Вільне Козацтво,— давала враження невеликої серйозності сих обіцянок, адже ся справа вже стільки місяців лежала на столі Генсекретаріату.
Ся неконкретність була, мабуть, причиною, що й неукраїнські партії (за виїмком одного тільки кадета) голосували за неї (єврей висловив тільки правдиві побоювання щодо “Вільного козацтва”)».
****
Скоропадський:
«Большинство из заседающих были социал-революционеры, немного социал-демократов и очень мало самостийников, кажется, всего четыре, потом все это переменилось.
Меня они приветствовали лишь потому, что я командовал Украинским корпусом, так как всегда и каждому я заявлял, что я не социалист».
****
Христюк:
«Можна було взяти цей стихійний рух в свої руки і надати йому бажаних форм
А саме: озброювати по певному планові тільки бідніще селянство і підпорялкувати, таким способом, зреформоване „Вільне Козацтво” місцевим радам селянських депутатів, з перенесенням на останні взагалі центра ваги адміністративного управління на місцях.
Великої ломки тодішнього порядку на місцях від цього не було б.
Ради селянських депутатів вже й так являлись фактичними орґанами влади на місцях.
Вони дбали про загальний спокій в своїй окрузі, реґулювали земельні відносини, берегли ліси і так далі.
Отже Вільне Козацтво, так чи инакше підпорядковане їм, вже як орґанам влади на місцях, забезпечених грішми і працюючим під певним проводом, могло як раз і явитись тою силою, що саме так потрібна була на місцях в той час».
____________________________
Дорошенко:
«Хоч Генер. Секретаріят і вважав Вільне Козацтво за панацею від лиха анархії та безладдя, — наприклад Генер. Писар Ол.Лотоцький на запит в Ц. Раді, яких заходів уживає влада, щоб припинити бешкети, відповів, що задля цього проводиться організація В. Козацтва — одначе анархія, яка вже насунула на країну, поглинула з собою і Вільне Козацтво й не дала йому стати опорою порядку та ладу.
Що Вільне козацтво не завжди було опорою порядку і ладу, свідчить факт, що міська дума в тім самім Чигирині, де тільки що відбувся з’їзд, мусіла винести 31 жовтня постанову про заснування Комітету громадської безпеки задля боротьби з трусами, арештами і конфіскацією майна, які переводили в місті вільні козаки.
Отже, сумніви деяких комісарів щодо позитивної ролі Вільного козацтва мали під собою певні підстави».
****
Скоропадський:
«В скором часі після початку революції у деяких з українців, вихованих на старовинних переказах, з’явилося бажання відновити Козацтво.
Селянська молодь, почасти і старші селяни, охоче приставали до козачих організацій — менше свідомі ради шапок з китицею і жупанів, — більше свідомі захоплювались романтичними малюнками минулого.
Було багато козачих організацій хоч би на Полтавщині, що складалися з хліборобів, переважно заможних.
Ці останні були цілком різко антисоціялістично і антиреволюційно настроєні.
Поруч з ними деякі сотні приймали характер розбишацьких організацій.
На чолі останніх звичайно стояли всякі авантурники, рідко ідейні, здебільшого такі, що мали в тому свої особисті інтереси, а то й просто шукали зручного випадку поживитись чужим добром.
Таким чином завжди все залежало від того, хто стояв на чолі частини, будь то сотня, полк чи кіш».
(“Хліборобська Україна”, кн. IV, Відень, 1922, ст. 26.).
____________________________
____________________________
Поступилий на іноземну службу адмирал Колчак з далекої Америки пише своїй коханій:
«Англичане относятся к нам совершенно отрицательно, в Америке смотрят на нас лучше, но, повторяю, я не могу отделаться от чувства неловкости, когда бываю в форме русского офицера…
Последние дни я стал временами входить в состояние какой-то прострации — слабое утешение доставило только известие о бунте команд в Германском флоте.
Правда, это не то, что у нас, но нечто в этом же стиле, и немцы со своей системой развращения и разложения вооруженной силы своих врагов попались сами на принятых приемах использования пропаганды социализма для этой цели…
Милая Анна Васильевна, не сердитесь на это письмо — оно невольно отражает мое состояние, а последнее в высшей степени неважно.
Не знаю, что скажу я Вам при встрече, мое пребывание в Америке есть форма политической ссылки, и вряд ли мое появление в России будет приятно некоторым лицам из состава настоящего правительства.
Но там видно будет!»
****
Окремо зауважимо, що це, здається, перше передбачення Німецької Революції 1918, що станеться рівно за рік після цього.
Цінний не так сам прогноз, як механизм, який поклав Колчак в його основу.
Експортуючи якісь радикальні рухи на терени противника, Генштаб може так загратися, що й непомітить сам як замість експорту отримає імпорт.
Або також можна порівняти з вибухом небезпечних речовин на складі, який зберігав їх для нищення противника.


Пост спочатку надрукований тут: https://don-katalan.dreamwidth.org/1669566.html.
Tags: история, рассея, україна
Subscribe

promo don_katalan декабрь 29, 2014 14:39 116
Buy for 50 tokens
Расшифровка секретного плана адмиистративно-территориального устройства России после ее распада От гуляющих по сети различных вариантов "государственного" устройства будущего российских территорий отличается наличием территорий в совместном управлении, возвратом исторических территорий…
  • Post a new comment

    Error

    default userpic

    Your IP address will be recorded 

    When you submit the form an invisible reCAPTCHA check will be performed.
    You must follow the Privacy Policy and Google Terms of use.
  • 0 comments