Salus populi suprema lex (988) (don_katalan) wrote,
Salus populi suprema lex (988)
don_katalan

#сто_років_тому, 16 (3) січня 1918

Алі Татар-заде
— Кримськотатарські ескадрони в Ялті.
— Кроволиття в Феодосії.
— Несподівані події в Сімферополі.

Сьогодні - новини лише з Криму, оскільки саме там відбуваються надзвичайні події.
______________________________
.
— Події в Феодосії.
.
В перші дні січня Керч була без бою захоплена севастопольськими матросами та місцевими більшовиками.
Це була справді безкровна революція, з тої простої причини що ніхто не чинив опір.
А ще це було перша та - останє місце в Криму, де прихід більшовиків пройшов без великої крові.

Вже у сусідній Феодосії (Кафі) протистояння переросло в громадянську війну.
Під старий новий рік туди прибув кримськотатарський ескадрон, щоб унеможливити повторення “безропотного” керченського сценарію.
Це викликало збройний виступ більшовиків, які не розрахували свої сили та були після серії збройних сутичок роззброєні.
Роззброєні, але відпущені - ескадронці “не хотіли загострювати”, до того ж не довіряли місцевій тюрмі.
Та й зброї по місту ходило так багато, що вилучити її всю не уявлялося можливим.

Вже наступного ранку група “класово близьких” люмпен-пролетарів, тобто простіше кажучи міських кримінальників, зі зброєю в руках витіснила ескадронцев з Феодосії.

На допомогу з Сімферополя прийшов новий огряд Кримського штабу.
Солдатам місцевого гарнізону було запропоновано долучитись до ескадронців, але ті оголосили “нейтралітет”.
Тоді їм було наказано розійтися по домівках зі здачею зброї.
Розійтися солдати не заперечували, але наполягали - тільки зі зброєю.
Перепалка перерасла у солдатський мітинг, а мітинг - в збройний виступ.
Мітингарі взяли штурмом склади, які охоронялися тими ж самими “нейтральними” солдатами, і роздано зброю всім бажаючим.
Ескадронци намагалися протидіяти грабуванню складів, але місто знали погано і не мали контролю над складами.
Тоді півтисячі солдатів і робітників, отримавши зброю, вступили в новий бій та вибили ескадронців з міста.
У той же день сформувався ВРК (ревком) з меншовиків, есерів і більшовиків, який де-факто захопив владу в Феодосії.

Фактично, стався міжнаціональний конфлікт, оскільки росіяни різних партій об’єдналися проти невизнаного ними Кримськотатарського уряду (Директорії) Челебієва та Кримського штабу Сейдамета.
Але на словах ревком, навпаки, гаряче виступив проти “національної ворожнечі”.
У поширеному тоді ж “зверненні до татарського населення” говорилося:
«В місті ніколи не існувало і тепер не існує національної ворожнечі між татарами та іншими національностями».
Зіткнення більшовиків з урядовими військами трактувалося як «нещасне непорозуміння».
Ревком Феодосії закликав татар “до збереження спокою” і запевняв, що “їх права, як і городян інших національностей, будуть захищені ревкомом”.

Кримський штаб не дослухався до риторики і надіслав до Феодосії з Джанкоя вже третю експедицію, нові частини ескадронцев.
Весь цей час міноносець “Пронзітєльний” що стояв на рейді в Феодосії, спостерігав за подіями та радіограмував в Севастополь, столицю більшовицького повстання.
Через нього 16 (3) січня було відправлено вже офіційне прохання про допомогу в Севастополь.
Того ж дня на феодосійський рейд прибув есмінець “Фідонісі”.
Матроським десантом командував Мокроусов.
Він одразу показав феодосійцям, “як треба”.
Було розстріляно 63 офіцерів, що опинилися в цей час в місті та співчували ескадронцям, визнаючи Кримський штаб.
В цей момент ескадронці перестали отримувати підтримку з Кримського штабу, з Сімферополем обірвався зв’язок (чому - скоро дізнаєтесь).
Кримськотатарські ескадронці відступили, не починаючи бою з матросами, до Старого Криму.
Загін моряків і солдатів рушив на північ, “звільняти” Джанкой, по шляху роблячи погроми та “організовуючи сільські ревкоми”.
______________________________
.
— Події в Ялті.
.
За домовленістю, подіями в Феодосії опікувався голова Кримштабу Макухін.
Директор військових справ Сейдамет, за тою ж домовленістю, відповідав за інший напрям - південний берег Криму, тобто Ялтинський повіт.
Під його керівництвом члени кримськотатарського товариства «Тан» (“Світанок”) реквізували автомобілі і роззброїли бойову дружину місцевого Совєта.
Також татарські делегати вийшли з ялтинського Совєта.
Місцевий мусульманський комітет зібрав та передав кошти на утримання урядових військ.
Водночас в місті Алупка кримськотатарські трудящі замінили своїх 19 делегатів на представників найбідніших верств татарського населення, тим самим підтримавши більшовиків.

Греки і татари усього узбережжя почали збиватись в самооборонні дружини.
Російське населення поховалося, не знаючи навіть, чого боятись більше: перемоги більшовиків, про яких вже доходили з Севастополя жахливі чутки, чи перемоги татар, до яких мали давні страхи і комплекси.
В цей момент сили ескадронців та ревкомівців були приблизно рівні.

Раптово Сейдамет заключив перемир’я та негайно від’їхав у Сімферополь, залишивши однак всі сили Кримського штабу на узбережжі.
Як і в ситуації з Феодосією, - зараз зрозумієте, чому він так зробив.
______________________________
.
— Події в Сімферополі.
.
В ніч з 15 на 16 (2 на 3 ст.ст.) січня в Сімферополі відбулися неочикувані події.
Поки Сейдамет був у Ялті, а офіцерські загони прямували на Феодосію, тут стався невеличкий переворот.
За розпорядженням Челебієва (Номана Челебіджіхана), голови Директорії, ескадронцями був зайнятий Народний дім (колишній Губернський дім), в якому розміщувалися кілька профспілок і громадських організацій.
Цьому передувало кілька днів безуспішних прохань Челебієва надати частину будинку для Кримськотатарського уряду.
Йому постійно відмовляли профсоюзи.
Отже, голова Директорії вирішив зайняти приміщення самому.

Асан Сабрі Айвазов:

«Отношение профсоюзной организации к национальной директории изменилось ещё с тех пор, как последняя объявила себя Крымским национальным правительством.
Негативное отношение профсоюза изо дня в день росло из-за подозрительного поведения и вызывающих действий национального правительства».

Ці рішучі дії Челебієв зробив без відома Кримського штабу і директора з військових справ Сейдамета, якраз коли ті були зайняті війною.
Соціалістичні партії негайно вийшли з відозвами про “прояв націонал-шовіністичних тенденцій буржуазної частини кримськотатарського уряду”.
В ситуацію втрутився голова Кримського штабу Макухін, який образився що його навіть не попередили про операцію, в якій задіяні його офіцери (як кримські татари, так і росіянці).
Конфлікт між ним і Директорією вже вдень закінчився відставкою Макухіна, а з ним і його поплічників.
Кримштаб не схотів брати відповідальність за захоплення губернського дому і в розгубленості фактично саморозпустився.

Тепер ми знаємо, чому в розпал боїв у Феодосії перестали надходити сигнали з Кримського штабу.
Дізнавшись про ці події, терміново полишив Ялту і Сейдамет, він негайно виїхав в Сімферополь - залагоджувати конфлікт.
______________________________

Тим часом, оговтавшись, Сімферопольска профспілка почала загрожувати спочатку всеміським, а потім і всекримським страйком, якщо приміщення не повернуть.

Не думаючи йти на поступки, Челебієв віддав розпорядження розмістити на Залізничному вокзалі великий загін ескадронців і про посилене патрулювання в Сімферополі.
Це викликало велику тривогу жителів.
У цей же день під час арешту невідомого громадянина в формі георгіївського кавалера пролунало кілька пострілів.
Магазини тут же закрилися.
По місту поширився поголос про затримання більшовика, нібито замах на ескадронців.
Тривожні настрої городян посилилися, коли пролунали два гарматних залпи.
Пізніше виявилося, що в гарнізоні перевіряли готовність гармат.

Сімферопольський Совєт не тільки засудив дії “групи Челебієва”, але й скористався моментом, щоб обмежити вплив Кримськотатарського уряду в місті.
Він висунув Курултаю ультиматум:
- він більше не повинен мати права крайової влади,
- позбавлявся ведення військової справи,
- військові частини штабу перепідпорядкувати начальнику міліції,
- при Кримському штабі повинен бути заснований Політвідділ з представників соцпартий.

Нарешті в Сімферополь прибув Джафер Сейдамет - рятувати ситуацію.
Розуміючи складність, в яку загнали його опоненти, він погодився зі створенням Політвідділу.
А по інших вимогах ніяк не висловився, посилаючись на те що він лише військовий директор.

Через захоплення Народного дому терміново скликано Курултай.
На ньому Челебієв так пояснив свої дії:
Відмова міської управи виділити приміщення Народного дому для кримськотатарського парламенту - це “невизнання татарського уряду, підрив її престижу і удар по татарській національній гідності”.
Він також підкреслив:
«Край буде поставлений на шлях прогресу, якщо татари будуть володіти всією повнотою влади».

Курултай засудив дії “групи Челебієва”, пророкуючи їх «жахливі наслідки, що ведуть до розриву з крайовою владою і іншими народами Криму».
Сейдамет наполіг на тому, щоб ескадронці покинули Народний дім, і дезавуював усі дії Челебієва цієї доби.
______________________________

Так у розпал збройного протистояння з більшовиками трапився розлам в Кримськотатарській Директорії.

Асан Сабрі Айвазов:

«Захват национальным правительством бывшего губернаторского дома, где накануне разместился профсоюз, усилило недовольство не только профсоюза.
Действие это вызвало недовольство и у меньшевиков.
Таким образом, отношения между национальным правительством и профсоюзом стали весьма натянутыми и ненормальными.

Ситуация с захватом губернаторского дома стала поводом к разногласиям членов правительства Сейдаметова и Челебиева.
Челебиев подал в отставку и вышел из правительства, отношения его с Сейдаметовым испортились.
Национальное правительство осталось без руководителя.
Правительство решило созвать парламент, и пока парламент собирался, война с большевиками на всех фронтах усилилась, а руководители этой позорной войны разбежались».

Наступного дня Челебіджихан (Челебієв) подав у відставку з посади голови Директорії.
______________________________
.
— Події в Севастополі

Севастопольський ревком видав наказ про підготовку до відбиття нападу екскадронців:

«Військово-революційний комітет отримав відомості, що в околиці Севастополя з'явилися кінні татарські роз'їзди, що йдуть у напрямку до Севастополя.
І тому Військово-революційний комітет наказує на всіх судах приготувати збройні загони і чергове освітлення протекторами шосе, що йде від Інкермана, і розташування Сухарній балки .
Всім батареям бути на першому положенні»

По місту ширилися листівки такого, наприклад, змісту:

«Товарищи матросы, солдаты и рабочие, организуйтесь и вооружайтесь все до одного!
В опасности Севастополь, весь Крым.
Нам грозит военная диктатура татар!

Татарский народ, как и всякий народ, нам не враг.
Но враги народа рисуют события в Севастополе в таком виде, чтобы натравить на нас татарский народ.

Они изображают севастопольских матросов разбойниками, угрожающими жизни и спокойствию всего Крыма.

Наэлектризованные злостной агитацией темные татары-эскадронцы ведут себя в Симферополе, в Ялте и в других городах как завоеватели.

На улицах там нередко происходят избиения нагайками, как при царском режиме.
Эскадронцы в Симферополе проезжают по тротуарам, тесня толпу лошадьми, как царские жандармы, подслушивают, оглядывают каждого прохожего.

Худшими временами самодержавия грозит нам военная диктатура татар, вводимая с согласия Центральной Рады»


Пост спочатку надрукований тут: https://don-katalan.dreamwidth.org/1715251.html.
Tags: история, крим, рассея, україна
Subscribe

promo don_katalan december 29, 2014 14:39 115
Buy for 50 tokens
Расшифровка секретного плана адмиистративно-территориального устройства России после ее распада От гуляющих по сети различных вариантов "государственного" устройства будущего российских территорий отличается наличием территорий в совместном управлении, возвратом исторических территорий…
  • Post a new comment

    Error

    default userpic

    Your reply will be screened

    Your IP address will be recorded 

    When you submit the form an invisible reCAPTCHA check will be performed.
    You must follow the Privacy Policy and Google Terms of use.
  • 0 comments