Salus populi suprema lex (988) (don_katalan) wrote,
Salus populi suprema lex (988)
don_katalan

#сто_років_тому, Василь Вишиваний

Алі Татар-заде
#сто_років_тому,
Василь Вишиваний
(Вільгельм фон Габсбурґ),
архикнязь австрійський, полковник УСС:
.
З політичних подій в часі війни обходив мене найбільше Берестейський мир
(і перед тим відокремлення Галичини).

Вже перед заключениям Берестейського миру найрозумніші державні мужі в Астрії і Німеччині знали, що осередні держави будуть побиті, головно з господарської причини.

Гр[аф] Чернін отверто заявив цісареві:
«Wir haben uns zum Tode gesiegt» (Ми смертельно «побідили»).
Чернін, чоловік розумний, говорив вже тоді, що вже велика територія, занята осередними державами, розсадить їх.
Тільки більшість німецьких рішаючих кругів не бачила катастрофи, яка наближалася.
І тому в Німеччині Чернін мав багато ворогів.

Якраз для того, що погром центральних держав був певний для розумнійших політиків, постановили вони вирішити справедливо питання великої української держави.
Вони думали так: національний розвиток України не підлягає найменшому сумніву.
Його можна тільки припинити і то тільки на якийсь час.
Але убити неможливо.

Для того треба визнати Україну як самостійну державу в етнографічних границях, а навіть з певними заокругленнями.
Вже сам факт такого визнання матиме велике значіння прінціпіяльне, а в будучині навіть практичне, в першій мірі негативне:
бо кожда держава, яка перечитеме українському народові його права до самостійносте в відповідних границях, скорше або пізнійше відпокутує за це при будучих комбінаціях, як це вчить історія.

Противники української справи підносили вже тоді, що Україна в найлучшім разі буде невтральна в великій боротьбі між Антантою і центральними державами,
а навіть може звернутися проти центральних держав із-за дуже важної для неї Східної Галичини, якої Австрія, розуміється, не думала їй відступати.

Щоб до цего не допустити, Німеччина заздалегідь приготовила замах стану на Україну, з яким німецький генерал Айхгорн, шурин Скоропадського, вже дуже вчасно носився.

Словом, Німці від самого початку думали не провадити української політики на Україні, а Австрія не оцінювала добре ні української справи, ні німецького становища в цій справі.

На вістку про визнання самостійної Української держави всі Українці в австрійській армії незвичайно втішилися, а моя сотня уланів справили собі великий пир у Кодлубисках.

Незадовго Німці розпочали похід на Україну.
Хоч я знав, яку вони політику поведуть на Україні, одначе мимо того тішився, що Україну займають вони, а не Австрія.
З тої простої причини, що з Австрією прийшли б на Україну Поляки, смертельні вороги українського народу.

В півтора місяця опісля вмаршували на Україну також австрійські війська, головно по хліб і щоб не дати Німцям занадто вкорінитися.
Зараз повстали між обома центральними державами великі непорозуміння на Україні із-за обсаджуваних територій та із-за команди.
.
.
Ще в р. 1916 був я на авдієнції у покійного цісаря Франц-Йосифа І, в справі мого одного українського приятеля.
Я знав, що цісар ворожо був настроєний до Українців, бо думав, що вдасться йому приєднати до Австрії цілу Польщу,
що Поляки зручно йому підсували через своїх людей на дворі і в міністерствах, як також через звязаних з ними політіків инших народностей.
Цісар відмовив моїй просьбі, чого я з рештою сподівався.
.
Цісаря Карла знаю від своїх хлопячих літ.
Це людина дуже добродушна і з наилучшими замірами, але слабої волі.
Він має клясичну нормальну освіту і юридичні студії.
Про національний склад своїх держав був добре поінформований, про українську справу також.
Про українську справу говорив я з ним багато разів, нераз він сам зазивав мене.
Одначе ніколи не міг рішитися.
Раз рішився вже був на поділ Галичини і заявив про це президентові міністрів Зайдлерові.
Але ще того самого дня відкликав своє рішення з обави перед криком Поляків в парляменті і краю.
Цісар Карло не вірив так Полякам, як старий цісар.
Не можна сказати, щоб він їх боявся, але не хотів «скандалів».
.
Убитого в Сараєві престолонаслідника Франца-Фердінанда знав я також особисто.
Був це чоловік розумний і енергійний, знав Австрію і для Українців був прихильний.
Носився з замірами відбудови великої Української держави.
.
______________________
Обава — побоювання.
Осередні — центральні.
Замах стану — переворот.


Пост спочатку надрукований тут: https://don-katalan.dreamwidth.org/1729219.html.
Tags: #сто_років_тому, история, рассея, україна
Subscribe
promo don_katalan december 29, 2014 14:39 113
Buy for 50 tokens
Расшифровка секретного плана адмиистративно-территориального устройства России после ее распада От гуляющих по сети различных вариантов "государственного" устройства будущего российских территорий отличается наличием территорий в совместном управлении, возвратом исторических территорий…
  • Post a new comment

    Error

    default userpic

    Your reply will be screened

    Your IP address will be recorded 

    When you submit the form an invisible reCAPTCHA check will be performed.
    You must follow the Privacy Policy and Google Terms of use.
  • 0 comments