тверезо україно-польські історичні стосунки вирішуються одним простим актом.
Події 1920-х / 1950-х кваліфікуються на низку правопорушень (аналог карних справ без строку давнини, хоча, гадаю, сторічний термін був би саме те з точки зору раціо).
- військові злочини
- злочини проти мирного населення
базуючись при цьому на визначеннях міжнародних, тобто нюрнберзького трибуналу і римського статуту.
Звинувачення можуть бути висунути, відтак, від конкретних виконавців (з виявленням частки - ексцесу вкионання чи неухильного виконання наказу) і до керівників держави, військового підрозділу, агітаційно-пропагандистського внеску літератора чи іншого митця.
Кожна особа також має право на всесторонній та справедливий огляд справи (в даному випадку мертва особа, яку представляють захист і родичі).
Вироки щодо організацій, національностей та інших спільнот неприпустимі - це необхідний компромис щодо заборони усіляких узагальнень.
Наслідком головним має бути встановлення істини. Істина не буде встановлена взагалі, в узагальнюючому вигляді, це відомо наперед - але повинна і може бути встановлена в кожному конкретному епізоді.
Другим наслідком має бути встановлення відповідальності.
Наскільки Польща готова нести відповідальність за злочини, скоєні РП-ІІ та ПНР, а Україна - за злочини УНР та УРСР, вирішується всередині кожної країни шляхом визнання чи невизнання преємництва та настуництва.
Наразі правлячі польські псевдонаціоналісти діють інстинктивно на захист моделі, в якій будь-який злочин обох попередніх польських республік безспосередньо лягає на сучасну РП-ІІІ, як обох правонаступницю.
В Україні ситуація інша, ані правонаступництво від УРСР, ані від УНР (і ЗУНР) не прийнято консенсусом, хоча перше існує де-юре, а друге нам накидають Польща і Росія де-факто.
Описані вище розслідування та історичні трибунали мають відбутись до сторіччя початку подій. Відповідно, скоєні раніше злочини мають бути розглянуті раніше.
Розслідування можуть проходити в Україні, Польщі (разом в рамках угоди чи окремо, з узгодженням або без такого), або передані третій стороні, яка викликає однакову повагу і довіру в обох сторін.
Це і є та сама "нестандартна", а насправді стандартна і навіть єдино раціональна, відповідь на процеси останього десятиліття. Хочете юридичного оформлення історії - буде так.
Пост спочатку надрукований тут: https://don-katalan.dreamwidth.org/1732102.html.
Journal information