Salus populi suprema lex (988) (don_katalan) wrote,
Salus populi suprema lex (988)
don_katalan

#сто_років_тому, 2 березня 1918. Спогади про повернення до Києва

Алі Татар-заде

Олександр Жуковський, військовий міністр УНР.
Спогади про повернення до Києва.

Телеграфний зв’язок по залізниці був попсований большевиками, а тому з Київом ніяк не можна було говорити.

Над вечір на хвилину телеграф запрацював і сповістили із Київа, що большевики втекли, Українські части вступають в Київ.

Треба було бачити ту радість всіх, які почули про визволення Київа від большевиків.
Всі, якби могли, то зараз полетіли б в Київ.
Як бджоли загули, повисипали із вагонів і тільки було розмови про радісну звістку.

Ніч майже я не спав.
Як тягнулась довго вона і як було неспокійно мучителько на душі.
Як гвоздик забиває хтось в голову, так думка про те, чи спокійно в Київі, свердлить мізки..
Чуть розвиднілось, наказав приготовити в дорогу самоходи, щоб їхати в Київ.
За ніч ніяких відомостей не поступало.

Рішено було, що поїдуть Начальник Штаба похідного Осецький, директор Канцелярії Ковалевський, значковий Малик, перекладник, німецький офіцер-кореспондент, я та інші, стільки, скільки зможуть підняти два самоходи 6-містні з шофером.

Чудовий випав день.
Ясно сонечко світило і весняні проміння золотили мир Божий.
Так радісно було на серці.
Великий надзвичайний день!
Київ в наших руках!

Ми повертаємось до нього з новими надіями, з новими мріями, щоб почати будувати нове життя, новий лад в своїй дорозі, вистражданій батьківщині.
НЕ вірилось в дійсність.

Невже ж так швидко промайнули дні великого зневір’я, блукання, тяжкого іспиту, душевних мук та страждання.
Недавно так тяжко прощався з тобою, мій милий Києве, так боліла душа, ішов і не знав, куди й що чекає впереді – була тільки одна гаряча віра, що настануть світлі ясні дні, що все таки ми побідимо.
І ці дні мандрівки начебто сон – промайнули і так хороше було на душі.
Велика нагорода за принесені страждання.

Дорога швидко промайнула: ми не встигли навіть добре її розгледіти, як виїхали в Київ.
Старий дорогий милий Київ!
Скілько віків ти стоїш то засмучений, то веселий і ховаєш в собі таємниці життя?
Скілько ти бачив і лиха, і горя, і радости на свойому віку!
Скілько тебе вітало людей, які боролись за тебе, за святе діло, за ідею, яку ти в собі об’єднував, як центр права, волі, світа, віри і надії.
Прийми і від мене, невеликого чоловіка, щире глибоке вітання.
Вітаю тебе, мій любий дорогий батько!
Вітаю з вірою, що звідси розіллється, рознесеться правда і воля, і світ своєму народові.
В старовину ти був єдиним місцем, звідки розливалось широкою хвилею культура та віра, тільки не для сього народу, а катам, ворогам, щоб найшли ліпші засоби якими кайданами нас окувати, але душу народа не закували, і тепер вже для свого народу, для себе буде розвиватись та поширюватись знання та культура, щоб стати нарівні з другими народами і нести в скарбницю Всесвітньої Культури вищого Розуму великоцінні дари.

Давно вже Київ не був такий веселий.
Нарід запрудив вулиці.
Сміх, гомін переплітались з веселим весняним соняшним промінням і будили в душі надії.

Знайомі і незнайомі вітали одне одного; розносились звонкі поцілунки.
Жовто-блакитні прапори розвівались на вулицях.

— Слава козакам!
— Слава Українцям!
— Хай живе Вільна Україна!
Таким гучним вітанням зустрічались козаки, які стрункими рядами з оркестром музики під марш ішли на площу Св.Софії до Богдана, молитись Богу.
У багатьох козаків красувались квітки, закидали їх пахучим убранням весняним.

Я поїхав на площу на молебен.
Тут в цей час мене не чекали.
Петлюра і Присовський були тут і робили розпорядки щодо молебена.
Петлюра блідий з засеребрілими очима, підійшов до мене і ми міцно розцілувались.
Вся площа запрудилась народом, вулиці, які виходили до площі теж.
Все це море людей гуло, раділо і переживало, наче своє нове народження.
Молебен швидко пройшов.

Війська пройшли церемоніальним маршем.
Не тілько вони кричали на вітання, а й весь нарід кричав, вітаючи козаків.

Із Українців, які залишились в Київі і вийшли на велике свято, ще ніхто не знав, що я виконую обов’язки Військового міністра і самолично вів військові операції, а тому вийшла маленька заминка.

Вітали Петлюру, як більш відомого і популярного діяча, але потім підійшли до мене з словами вітання, піднесли мені великий букет квітів.
Петлюрі – коровай.
Ми обидва стояли на самоході і приймали парад.

Після того, як пройшли війська, на привіт громадян прийшлось виступати з промовою, в котрій я вітав з визволенням від большевиків, а далі зазначив, що я покладаю велику надію на те, що суспільство щиро відкликнеться і прийде на допомогу мені утворити лад та порядок.

Зазначив, що незабаром явиться сюди Уряд, який поведе свою політику згідно Універсалам.
Ми бажаємо тільки права та волі на стороні яких будемо весь час стояти.

Після мене виступив з промовою Петлюра.
Чудовий промовець!
Він уміє образами підхопити до болючих питань і вплинути на масу, захопити її.

Під тисячний крик людський «Слава» я поїхав у Міську Думу, де назначив зібрання.
Біля Думи весь Хрещатик був запружений народом.
В думі зібрались на совіщання міський голова Рябців.
З президії Присовський, якого я назначив Губерніальним Комендантом, і чини мого штабу.
Вважаю необхідним зазначити, що Міська Дума була взагалі вороже настроєна до Українського як Уряду, так до всього Національного руху.
Більшість була членів руських – цілком російської орієнтації з Рябцевим, ще до вихода Уряду були якісь неприємності з міністром Внутрішніх справ, а тому щирості чекати від них я не сподівався.
Правда, большевицьке панування, трохи перевернуло їх наміри, але все таки в них почувались люди інших бажань і намірів.
Рябців зустрів мене з словом привіту.

В отвіті я зазначив йому, що я покладаю велику надію на допомогу міського самоврядування утворити якнайшвидше лад та спокій.
Уряд не має на увазі тримати порядок штиком та силою.
Політика Уряду буде йти по шляхам, зазначеним раніш в Універсалах національно державного характеру.
Сдвига в бік реакції не може бути.

Після моєї коротенької промови Голова Рябців відповів мені, що йому дуже приємно чути про те, що Уряд буде стояти на демократичному ґрунті, але щодо того, щоб міліція увійшла в підлеглість Військовій владі, то це для міського самоврядування неприємна річ і т.д.

Взагалі повинен зазначити, що добродій Рябцов залишився тим самим ворогом, яким він і був для України.
Дуже недовірливо віднісся до моїх слів і видно було, що в нього щирості нема.
Я ще раз підкреслив в непорушність мого бажання щодо міліції і на тому розпрощався.

Вечером призначено було засідання на Банковій вулиці і в будинкові Городецького у Губерніального Коменданта, де він тимчасово розташувався, цілком військового характеру без представників цивільної влади і громадянських органів.

Треба було нарешті зупинитись десь на квартирі.
Я відправився в отель Ермітаж – де проживав перед большевицьким пануванням.
Хазяїн отелю дуже зрадів, коли побачив мене.
Кімната, в якій я жив, була вільна.

Хазяїн перш всього поспішив мені докласти, що із речей, які були залишені моєю дружиною, нічого не зосталось.
Большевики, як тільки прийшли в отель, то першим чином увірвались в мою кімнату і почали грабити все, що тільки попадалося під руки.
Тут вони перевдягнулись в мої речі, частину поховали і відвезли в Царський дворець, а частину розібрали по рукам.
Тепер я настоящий пролетарій, навіть і речей нема.

В Отелі Ермітаж знов нижній поверх забрали чини Військового міністерства.

Не сиділось в кімнаті – тягнуло на вулицю, в гущу народа, бо там клекотіло життя.
Але не довго прийшлось почувати насолоду.
Треба їхати на засідання.


Пост спочатку надрукований тут: https://don-katalan.dreamwidth.org/1736785.html.
Tags: германия, история, київ, левые, рассея, україна
Subscribe
promo don_katalan декабрь 29, 2014 14:39 113
Buy for 50 tokens
Расшифровка секретного плана адмиистративно-территориального устройства России после ее распада От гуляющих по сети различных вариантов "государственного" устройства будущего российских территорий отличается наличием территорий в совместном управлении, возвратом исторических территорий…
  • Post a new comment

    Error

    default userpic

    Your reply will be screened

    Your IP address will be recorded 

    When you submit the form an invisible reCAPTCHA check will be performed.
    You must follow the Privacy Policy and Google Terms of use.
  • 0 comments