Вася и командир роти-2 Бармалей, присев на обратный скат окопа и упершись ногами в противоположную стенку, смотрят в сторону нейтралки, куря "в кулак", не отсвечивая огоньком своих бычков...
- Вася, бля.. ти разведчик, чи тікі так, покурить вийшов?
- Їди до сраки...
- Чого це... ? Комбат завтра зрання обов'язково поцікавиться... шо там у тих развалінах... а ти ніхуя не знаєш... і навіть там не був...
(показывает на группу розбитых строений на нейтральной полосе, издалека похожих на торчащие в разные стороны вертикально расположенные обломки)
- Знаю..
- Та не пиздів би...
- Там дві растяги стоїть поперек дорожки...і насрано дохуя... і ще валяється поломаний ровер...
- Шо...?
- Ну цей, велосипед...
- А коли це ти встиг злазити...? Ми ж тікі годин 8 як зайняли цю позицію...
- А нехуй по своїм тирнетам лазити і пердіти у бліндажу... коли люди справою займаються...
У Васи в разгрузке в этот момент срабатывает рация и после дежурного "Вася, приём" и соответствующего ответа-подтверждения голосом Карабаса произносит:
- Вася, ну його нахуй... я в якесь гівно вступив...пиздуй сюди сам і оцінюй обстановку...
- прийнято...
Рация отключается. Где-то с минуту оба молчат и глубокомысленно выпускают сигаретный дым...
Потом Бармалей ухмыляется и хлопает мелкого утырка по плечу..
- Вася, бля, так ти, сцукО, телепат і екстрасенс... бліндажи с тирнетами тобі не нравляться...
- Не нравляться, там всяку хуйню пішуть про війну...
- Зато ти, бля... вигадав ахуєнний спосіб ведення розвідки, мисленний переніс своєї свідомості у голову підлеглого...який повзає замівсть тебе по всякому гівну на нейтральці...
- Нахуя? В них свій розум є...
- Однозначно, тікі коли комбат буде питати про загрозливі ділянки та напрямки...і обов'язков в тебе спитає, чи сам ти туди лазив і провіряв... тобі доведеться якось забезпечити мое временне онімєніє...
- Жора, іди нахуй... сгуща не дам...
- Він мені й даром не потрібний... з тебе лише одне невелике одолжение й прилічна фотка... не з війни...
- Яке ще одолжение...?
- Ми тебе на сайті знайомств повісим...
- Дохлого щура собі на шию повісь... мені ті дурниці та складнощі ніхуя не потрібні... я краще сам злажу на нейтралку...
Бармалей спрыгивает на дно окопа и щелчком отправляет докуренный "бычок" за бруствер...и как бы рассуждая сам с собой говорит:
- Хто би міг подумати...Малоймовірна загроза бути виэбаним малознаймою жінкою страшніша ніж цілком реальна загроза того самого з боку комбата... Вася, бля.. тебе треба доктору показати чи там, якомусь псіхіатру...
- Себе покажи...дефективний...
Оба, беззлобно переругиваясь, опять пригибаясь "ныряют" вниз к входу блиндажа...
Пост спочатку надрукований тут: https://don-katalan.dreamwidth.org/1750060.html.
Journal information