Salus populi suprema lex (988) (don_katalan) wrote,
Salus populi suprema lex (988)
don_katalan

Україна майбутнього мусить вести свою власну, незалежну, егоцентричну зовнішню політику

Алі Татар-заде

Україна майбутнього, Україна сильна, цілісна і ціляспрямована, мусить вести свою власну, незалежну, егоцентричну зовнішню політику.
З моральних “червоних ліній” які має чи не має переступати Україна в такому “священому егоїзмі” (виразу, між іншим, більше ста років, тільки вперше його висловили італьянці) я б назвав лише тероризм. Це єдине, до чого уряд, канцелярія (кабінет зовнішнійх справ) та спецслужби України не мають бути причетні. Все інше - дозволено.

Ні для кого не є новина, що зараз Україна нагадує Прометея, прикутого до скелі, і печінь якого послідовно клюють то круки, то коршуни.
Добрі сусіди нахабно втручаються в наші справи, пов’язані з їхніми діаспорами, і вимагають для них особливих прав, виняткових пільг - насамперед, копіюючи російську діаспору, права не знати українську мову і культуру, ставитись до неї зневажливо, не бути патріотами своєї батьківщини, а тільки бути агентами сусіднього фатерлянду.
Це робиться через слабкість України, через невиразність її зовнішньої політики.
Ці уряди по-своєму праві.
Вони теж міркують з точки зору “священого егоцентризму”, вони кують нас, як залізо, поки воно гаряче, і кують в тому напрямі, який бажаний їм особисто і більше нікому.
Їх слід розуміти.
Але розуміти - ніяк не значить простити, піддатися, послухатись.
Це не вороги, але це суперники.

Другу категорію становлять країни, які не є нашими сусідами, але втручаються у наші справи на правах старшого брата.
Воно було б незле, якби це втручання носило спрямовано антиросіянський, антирадянський, антиімперський характер.
Проте у половині випадків це зовсім не так.
Вони призвичаюють нас і себе до нашої об’єктності в світі політики.
Вони ромзовляють про нас і нашу долю через нашу голову - з нашим головним ворогом, агресором і окупантом.
Оскільки вони з ним чудово розуміються (вони один одному не вороги, а лише суперники), то не менше половини вимог, які спрямовують нам, висловлені на забажання Московії, у вигляді дружнього жесту.

Обидва ці явища можливі невимовно довго, якщо Україна не перегляне докорінно свою зовнішню політику.

Зовнішня політика - це інструмент оборони і нападу, переважно, невійськовим шляхом.
Це не тільки дипломатія, як її прийнято уявляти (“від слова дипломатичність, дипломатизм”).
Це послідовна діяльність спецслужб, лобистських груп, агентів впливу, патріотичних осередків, союзницьких нам груп всередині інших країн.

Ми мусимо мати свій “кабінет зовнішньої політики”.
Це напівзакрита організація, суміш залізної бюрократійної машини, піар-агенції та секретних відділів.
У кожного відділу своє завдання, воно конкретне і матеріальне, тоді як загальна мета КЗП відома лише на рівні концепції, сповненої світлих і гуманистичних гасел.

Кабінет або Канцелярія зовнішньої політики складатиметься з людей, відданих справі - конкретній справі конкретно свого відділу.
Кожний департамент займається своїм, як правило, суто географічним сектором зовнішнього світу.
Окремо існуватимуть відділи спрямовані на контакт з поневоленими народами екс-РСФСР, пробудження в них свідомої національної інтелігенції, визвольного руху, просвітництва, етноцентричного патріотизму.
Таких відділв має бути більше сотні.
В залежності від охоплення вони можуть бути зовсім маленькі в кілька осіб або великі (десятки постійних робіників).
В такі етнодепартаменти залучатимуть - добровільно, за інтересом, але на умовах секретності і дисціпліни - інтелектуалів та розвинених осіб, сумлінних виконавців та старанних аналітиків, творчих людей, ентузіастів.
Їхній стан схожий з вояцьким на час всього перебігу операції. Вони - солдати і офіцери в штатському.

Поруч існуватимуть теріторіальні відділи, такі як наприклад сибірський, уральський, які спрямовують свою діяльність на обробку і корекцію настроїв переважно двох груп населення.
1) етничні русские, враховуючи етногрегіональні субетноси,
2) етничні українці за походженням, що населюють ті теріторії.
Це наші “Клини”.
Першу категорію будуть всіляко відмивати від загальноросіянської, імперської концерції, пробуджувати в них ідеї окремішності, демократизму, волелюбства, претензій на власну суб’єктність, суверенність і господарчу самостійність.
Другу категорію будуть виховувати наново, відроджувати в ній українську свідомість, україноцентризм, усвідомлення себе як носія місії зі створення з навколоукраїнських територій “великого поясу безпеки”, корпусу лояльних до України держав і автономій.
Історія другої категорії сягає часів Давньої Русі, коли перші руси йшли далеко на схід, південь і північ, щоб скласти із місцевими, часто ворожими племенами союзи, в яких культурно і ідеологічно пануватиме Київ, натомість місцеві традиції консервуються і захищаються від інших, менш толерантних “чистих загарбників”.

В роботі департаментів з часом братимуть участь і самі мешканці, відборні представники, кандидати на майбутний локальний уряд.
В разі появи загрози їхній діяльності, Україна надасть їм квартири та дозвіл жити і працювати в Україні - все в тих же департаментах, кувати еліту можна і в екзилі.

У свою чергу, розподіл за департаментами місцевих (українських) громадян проходить в відносності до того, які окрім українських має корені конкретний пан чи панянка - наприклад, має башкирське коріння, або провела дитинство в Башкирії, або має там родичів, і подібні мотивації спрямовують людину в департамент Башкортостану.

В усіх охоплених - працівників та їхніх адресатів - виховується “подвійна лояльність”:
1) найперш до України,
2) по-друге до свого народу чи “страни”, тобто окремої частки екс-РСФСР.

З часом “кабінет зовнішньої політики” потребуватиме заведення “Клинів” і департаментів в інших державах - таких як пострадянські республіки і автономії Центральної Азії, Закавказзя.
Але не тільки там.

Паралельно Україна формуватиме свої кола впливу в сусідніх та інших Європейських державах.
І в таких як Молдова, Румунія, Польща, Словаччина, Біларусь, Угорщина, Болгарія, Туреччина.
Я б назвав це “першим західним поясом” і мав би визначити задачу ціх департаментів - створення у згаданих країнах комфортної для України політики і обставин.
Велику роль в цій задачі гратимуть історичні народи України - діаспори ціх національних держав.
Саме з них насамперед слід рекрутувати учасників спецоперацій, а також простих працівників відповідних департаментів.
Цьому передуватиме україноцентричне виховання нового покоління західних діаспор. Воно багатостороннє.
Це і вишкіл “подвійної лояльності” де Україна на першому місці.
Це і пробудження субетничної (саме суб-) свідомості, опанування ідей окремішності діаспори від свого історичного фатерлянду, на основі історичних, культурних, мовних і релігійних ознак.
В разі успішного просування такого самоусвідомлення діаспорам в майбутньому дається обіцянка на особливу ролю в житті як в Україні, так і в фатерлянді, але лише за умови україноцентричності.

Другу групу західних країн становлять практично всі помітні держави Європейського континенту.
Там Україна чи точніше її “кабінет зовнішньої політики” матиме дві колони.
Перша - українські діаспори, кожна з яких вирощується до стану Клину (монолітної, впливової, зорганізованої, мобільної, патріотичної щодо України громади).
Друга - союзницькі організації, які Україна підживлюватиме своєю підтримкою (як було спершу зазначене - усе, крім тероризму!) а іноді навіть створюватиме такі організації власноруч, з наявного людського матеріалу.
Цей новий тип організацій користуватиметься також і в країнах-сусідах.

Поясню щодо останього прикладами.
Наприклад, в Німеччині та Польщі діятиме підконтрольна Україні організація, яка ставить метою рух за автономію і самобутність лужицьких сербів. У Польщі до таких додаються інші відцентрові рухи, як наприклад кашуби або силезяни. В роботі з Чехією та Словаччиною під ковпаком “КЗП” знаходитимуться також моравські рухи.
Я можу продовжити це для кожної країни, як то Іспанії, Італії, Британії, але гадаю що основні принципи очевидні і ви самі можете екстраполювати.

Для чого це?
Ці групи гратимуть роль інструменту - коли потрібно то стабілізації, коли потрібно - дестабілізації.
В інтересах України, насамперед, щоб корегувати політику ціх держав щодо нас.
Відповідно, певні гасла і вимоги в ціх рухах в залежності від моменту то висуватимуться, то відкладатимуться, і чим більше ми бачимемо українофільства від урядів ціх країн, тим менше вони матимуть мороки з ціми лояльними до України союзницькими рухами.

Ми мусимо нести в Європу і Азіопу (екс-СРСР) не лише національно-етничні чинники.
Насамперед, слід усвідомити себе, свій нарід, свою Україну як революційну країну, у соціальному сенсі більш передову, ніж багато псевдодемократій і тим більше диктатур.

Ми кілька раз скидали свій уряд і президентуру, коли нам не подобалось їхнє керівництво.

Ми захищаємо демократію на східному фронті, захищаємо буквально своїм тілом.

Не з нашої волі, але вже доконаний факт, що в суспільстві нашому взяли активність “пасіонарії”, яких пробудила від сплячки підступна війна з боку Росії.

І з часом ми все більше розумітимемо, що відмови та проволочки ЄС і НАТО щодо нашого вступу - це вже не кокетничання наречених перед шлюбом і не партнерська хитрість, а боязнь появи свіжої української крови в цьому организмі, появи і запанування революційних ідей і практик, які притаманні Україні новітнього часу.

З цього часу ми мусимо розглядати все під іншим кутом:
Це не ми приєднуємось до Європи,
це ми приєднуємо до себе Європу.
Мирно, але революційно.


Пост спочатку надрукований тут: https://don-katalan.dreamwidth.org/1787722.html.
Tags: европа, піар, рассея, україна, х%№ло
Subscribe
promo don_katalan december 29, 2014 14:39 113
Buy for 50 tokens
Расшифровка секретного плана адмиистративно-территориального устройства России после ее распада От гуляющих по сети различных вариантов "государственного" устройства будущего российских территорий отличается наличием территорий в совместном управлении, возвратом исторических территорий…
  • Post a new comment

    Error

    default userpic

    Your reply will be screened

    Your IP address will be recorded 

    When you submit the form an invisible reCAPTCHA check will be performed.
    You must follow the Privacy Policy and Google Terms of use.
  • 0 comments