я не знаю, що заважає українським законодавчим інціативам - раді, президентурі, кабміну, парламентським партіям - прийняти простий і лаконичний закон про те, що можна і чого не можна робити в окупованому Криму окупованим кримчанам.
Материковим видніше, що заважає, але скидається на небажання формулювати, вносити ясність, заміняти схеми "парєшаєм" в кожному конкретному випадку чіткими вимогами і фактами (було, не було).
Закон має бути на диво простий.
Шановні кримчани, вам не можна
- займати такі і такі посади (перелік, опис),
- вести таку і таку діяльність (перелік, опис),
- працювати у таких і таких установах,
- працювати в таких і таких галузях,
- проводити такі і такі оборудки,
- заповнювати такі і такі документи.
Навзамін, вам можна (перелік діяльності, активності, яка визнається апріорі нешкідливою).
За це вам буде те, за те - оте, а за онте - онтето.
(карні справи; ув'язнення; штрафи; визнання втрати українського громадянства - для тебе і дітей).
Чому не хочеться грати чесно?
П'ятий рік не можна сформувати свої думки?
Юристи зайняті чимсь не тим?
Сірозоння влаштовує?
Пост спочатку надрукований тут: https://don-katalan.dreamwidth.org/1790810.html.
Journal information