окупантські медіа шаленіють від "сюрпризу Порошенкові" - його бач позбавили почесного громадянства Верони, фантазують, як біситься "глава кієвского режима", як йому обидно, як злиться на підлеглих. Читаю, слухаю - неможливо же, як той казав, бути у суспільстві та бути незалежним від нього. Ну прямо якась регуманізація - противник нашого ворога представлений таким родним, понятним, схожим на їхнього власного фюрера, а отже таким чєловєчним.
А от я краще другу історію пригадаю. "Niewdzięczny Krymie", як писав Міцкевич в 17 сонеті.
У Феодосії при Ющенку чи Януковичі заліпла пиллю місцева прикраса - панно на честь поета в прозі Гріна. Там була така мальовнича шхуна на всю стіну.
Владі було пофіг, ясно. Знайшовся меценат. Затрат було - хороший лак, дозвіл горісполкома (мабуть) і робота фахівця, який би ото під сонцем і дощем годинами багато днів сидів та оновляв.
Я ж казав, Порошенко "прижимистий".
Оце якраз той випадок - затрати невеликі, але ККД високий.
Кожен другий з вас би потягнув такий бюджет.
І навіть робив це власними руками якийсь друг Петра - так він сам мені сказав, бо я якраз в ті дні приїхав в те місто і побачив дивака з кисточкою, розговорилися (місцеві і туристи байдуже ходили мимо), той похваставсь що дружить з Порошенком, а я ледь пригадав тоді, хто це такий.
Я тоді подумав: "свого, щоб не розвів на бабки", а за хвилину митець практично підтвердів мої думки (тільки білш делікатно).
Вдячні феодосійці поставили табличку - спасибі Порошенкові, за реконструкцію.
Весною 2014 табличку урочисто зідрали - це було по новинах, страшная мєсть окупантів та колаборантів.
Так що куди там тій Вероні.
(тут: http://prostir.museum/ua/post/30691)
Пост спочатку надрукований тут: https://don-katalan.dreamwidth.org/1838761.html.
Journal information