Salus populi suprema lex (988) (don_katalan) wrote,
Salus populi suprema lex (988)
don_katalan

Вибори мають бути перманентні

Алі Татар-заде
мені не подобається виборча система всі ці роки Незалежності. Назбиралося уйма закидів, і стисло я окреслю через що.
По-перше, нікуди не годиться для нас система “раз на 5 років і палка стріляє”, тобто всезагальні вибори усіх і вся всіма і всюди. Якщо треба шукати приклад для стохастичного процесу, то це він. Прості амеби в ньому варяться як у бульйоні, а шустрі інфузорі-туфельки та інші хижаки раз на 4/5 років хапають все, що можна наловити в мутній воді. Відстрівлявся - і в дамках. 4-5 років безтурбтоного життя, важного вигляду, невпинного й тупого говоріння, відриву від грунту, втечі від виборців. Це мрія ескаписта. Це як балаган дітей та дамочок для вора-карманика.
По-друге мені не подобається принцип “переможець отримує все”. І в депутатському, і в урядовому, і в президентському форматі це спонука до будь-якого беззаконня, авантури, зради, криміналу. Переможець все одне отримає все! Ризик оправдан.
Скажемо чесно, усі політтехнологи в нас вміють працювати лише в цій системі координат.
Раз відмучались - і буде. Далі хоч потоп, хоч лє делюж.
І я чудово розумію, що виконавцям та замовникам це дуже зручно.
Але не вважаю цю систему зручною народові.
“Стільки грошів ці вибори”, скавульчать чиновники - вірю, щіро, бо мимоволі кажуть не про гроші держави, а свої витрати.
Вибори мають проходити інакше.
Подібно до американського сенату, щорічно частина парламенту поповнюється новими членами.
Менш серйозні представництва мали б обиратися на зовсім малий строк - я кажу про місцевий рівень, я гадаю зо достатньо 1-2 роки для ротації.
Вибори мають бути довгим забігом на довгу дистанцію, а не спринтерською п’ятиминуткою.
Партії і кандидати мусять забути про сон і спочин, тим більш, про спокій на кілька років.
Це постійний біг. Постійні вибори. Не там, так тут.
В ціх нових правилах неможливо все програти, бо за півроку знову можна відігратися - і неможливо все виграти, бо це була лише часткова перемога.
Вибори по різних рівнях - окремо.
Вибори по різних регіонах - теж окремо.
Парламент формується кількома одразу способами - і ці комплектації також проводити слід окремо.
А ще вибори суддів, коли дозріємо.
А потім прокурорів і шерифів.
І про вибори президента теж.
В Давньому Римі два фіналісти (не один) - обидва отримували звання консулів, першй та другий розподіляли між собою функції. В Америці батьків-фундаторів перше місце давало президента, а друге - віцепрезидента. У спартанців було два цари. У греків-демократів - кілька архонтів різної важливости.
Таких прикладів багато.
Є й домашні.
В Війську Запорізькому обирали не самого гетьмана, а його разом з старшиною. У Речі Посполітій крім короля обирали ще кількох важливих других лиць. Навіть у Кримськім Ханстві часів його розквиту - більшість забула або й не знала, що це по суті теж виборча монархія - ставили разом з Ханом спочатку одного, потім двох заступників.
Так що традицій на це вистачить, лише варто їх прагматично використовувати.
Для початку я пропоную позбавитись вавки в голові що “вибори - це лихо для народу”.
Вибори мають бути перманентні.
Вони і тільки вони вб’ють сенс переворотів.
Перевороти робитимуться легально і чутливо до настроїв суспільства.
Неможливо і немає сенсу вимагати від влади, щоб вона була “чутливіша”, краще прислуховувалась.
Можливо і має сенс зробити владу такою, щоб чутливість була основою її роботи.
Щодо неправильних думок в народу - це не задача уряду, це задача партій і газет.
Перші в нас майже не існують (готовий назвати 2-3 виключення) і схожі на кота, який просинається лише під час охоти, замість невпинної праці.
Другі - газети - теж потребують своєї докорінної реформи, бо ми вже забули що в класичній демократії саме вони є “голосом народу”. Окремих його фракцій, так, прошарків, груп, але народу. Те, що зараз - це інформаційна зброя або, в кращому випадку, якісь забавки. Я нагадаю, що колись “кореспондент” означало “той, хто пише в газету”, читач, який вміє писати і якого будуть читати інші. І гонорар його залежав - якщо йому потрібні гонорари, бо писали і багаті люди, - від читачів та редакційних умов, а не від “власника”.
Все це я думаю детально прописати в новому проекті “Конституції традиціоналістів”, частку з розділів якої вже оприлюднював раніше.


Пост спочатку надрукований тут: https://don-katalan.dreamwidth.org/1862169.html.
Tags: анализ, вибори, україна
Subscribe

promo don_katalan december 29, 2014 14:39 116
Buy for 50 tokens
Расшифровка секретного плана адмиистративно-территориального устройства России после ее распада От гуляющих по сети различных вариантов "государственного" устройства будущего российских территорий отличается наличием территорий в совместном управлении, возвратом исторических территорий…
  • Post a new comment

    Error

    default userpic

    Your IP address will be recorded 

    When you submit the form an invisible reCAPTCHA check will be performed.
    You must follow the Privacy Policy and Google Terms of use.
  • 0 comments