Salus populi suprema lex (988) (don_katalan) wrote,
Salus populi suprema lex (988)
don_katalan

Найкращий талисман совітів

Алі Татар-заде
черги, юрби. Пам’ятаю їх у раньому дитинстві. Тоді це був найкращий талисман совітів. Мої старші героїчно брали на себе долання ціх “хвостів”, але і мені доводилось їх страхувати. Як зараз пригадую сюреалізм, я стою з пустим бидоном, один, сам вдвічі більший за бидона, і черга велетенська - очевидно, десь там попереду “дохріна масла”.
Ймовірно, в мене з тих пір травма на все життя, я досі оминаю натовпи, які ломляться за чимсь.
Коли закінчується “кілька людей” і починається “натовп” перед тобою?
Важко логічно визначити, але я безпомилково бачу різницю і в другому випадку просто не встаю.
Мозок і серце послужливо підкидають втіху, що там мабуть роздають якесь лайно, і я з чистою совістю йду далі, там де вільно.

Якось іншим разом зустрів знайому, яка стояла щось продавала.
- Постой зі мною трохи. Давай поговоримо, але ти трогай руками товар.
- Що? Навіщо?
- Просто роби, як я прошу.
Ми потеревеніли, потім за мною виріс хвіст і всі почали трогати також, і особливо ті предмети, які я мацав більше.
Вона одразу переключилася на покупців, і так я зрозумів, що вона притягнула отару.
Виходить, я -- чобан, коли за мною тягнеться все стадо. І справді ж, прадіди пасли, одразу пригадав.
З тих пір я став помічати.
Як тільки я заходжу і беру щось, за мною вирастає черга.
Раніше я вважав це ненормальним, потім звик і почав казати сумним продавцям:
“Не нудьгуйте, в мене легка рука - зараз за мною буде цілий натовп” (і точно, так і стається).

Якось з другом мали бізнес, я сунувся в податкову - це ще було при Україні - і побачивши уйму народу та совітські каси, відчув, що мабуть я помер, потрапив в пекло і покараний тім, що повернувсь назад в совок, - на місці Шейтана я б краще не вигадав.
Очунявши, я прикінцево зрозумів, що для бізнесу я, виявляється, ще не готовий (чи це країна не готова, щоби я в ній вів бізнес).

До слова, Шейтан прислухався до моїх думок, коли в 14 році мій півострів знову наводнився чергами повсюди і з будь-якого приводу.

А в Севастополі так було ще до окупації.
Так, я дізнався як тільки туди потрапив, що, виявляється, щоб знайти власну Антиподію, не треба вирушати на іншій бік глобусу - твоя пряма протилежність може бути прямо поруч.
Місцеві там до того люблять черги, що коли юрби немає, то ніхто і не заходить і нічого не бере.
А як тільки навтопиться, всі радо підтягуються, пристроюються і починають безкінечні ква-ква-ква.
Якось я навіть сказав одній тамтешній кумпанії:
- “Не зрозумів, навіщо вам в Росію, ви ж і так повсюди мали черги”.
- “Так, але тепер очереді сталі більші!” - відповіли вони без натяку іронії.


Пост спочатку надрукований тут: https://don-katalan.dreamwidth.org/1940599.html.
Tags: дебилы, коллективное х%№ло, крим, рассея
Subscribe
promo don_katalan december 29, 2014 14:39 115
Buy for 50 tokens
Расшифровка секретного плана адмиистративно-территориального устройства России после ее распада От гуляющих по сети различных вариантов "государственного" устройства будущего российских территорий отличается наличием территорий в совместном управлении, возвратом исторических территорий…
  • Post a new comment

    Error

    default userpic

    Your reply will be screened

    Your IP address will be recorded 

    When you submit the form an invisible reCAPTCHA check will be performed.
    You must follow the Privacy Policy and Google Terms of use.
  • 1 comment