Нещодавно я звертався до небайдужих із проханням допомогти дізнатись куди та як втік виконавець третього замаху на мене Олександр Олексійович Ісайкул.
На заклик відгукнулось дуже багато людей, які допомогли з'ясувати подробиці втечі злочинця.
Отже, Ісайкул О. О. покинув територію України 17 березня 2019 року через КПП "Маяки" в Одеській області. Рухався він самостійно на автомобілі з іноземною реєстрацією Mercedes н. з. XKX802 на територію республіки Молдова.
По Ісайкулу не було жодних індексів/орієнтувань, тому кордон він перетнув безперешкодно.
Орієнтовно на початку квітня Ісайкула помітили на території Німеччини, куди він прибув, рухаючись на автомобілі з Молдови.
В Україну він не повернувся.
В розшук СБУ його також не оголошує.
Нагадаю, третій напад на мене відувся 24 травня 2018 року в Одесі. Майже рік тому.
В ході моєї самооборони обидва нападника отримали поранення. Один з них загинув на місці, інший – втік, але згодом був затриманий поліцією.
Пізніше йому надали статус потерпілого і державну охорону.
Я також став потерпілим, проте поліція мені в охороні відмовила.
Слідство вела спочатку одеська нацполіція, потім ГСУ НП України, а зараз провадження щодо нападів перебувають в ГСУ СБ України.
Нікому не повідомлено про підозру.
Підкажіть, до кого мені звертатись, щоб злочинців покарали?
Кому писати, щоб замовники більше не здійснювали спроб мене вбити?
Чому за акцію протесту ти опиняєшся в СІЗО, а за спробу вбивства –– в Німеччині?
І, зрештою, з ким таким впливовим могли домовитись замовники нападів на мене та інших активістів в Одесі, якщо навіть виконавців покриває тотальна кругова порука?
Вони там вже зовсім з глузду з'їхали та знахабніли від безкарності, якщо вважають нормою замовні вбивства?
Пост спочатку надрукований тут: https://don-katalan.dreamwidth.org/1972236.html.
Journal information