April 6th, 2012

Виктор Бут осужден в США на 25 лет тюрьмы

Минимальный срок
Федеральный суд в Нью-Йорке приговорил к 25 годам тюрьмы россиянина Виктора Бута, которого присяжные ранее признали виновным в сговоре с целью контрабанды оружия.

Судья Шира Шейндлин назначила 45-летнему россиянину минимальное наказание, предусмотренное американским законодательством за поставки переносных зенитно-ракетных комплексов террористическим организациям.
Прокуроры требовали для бывшего советского офицера, имевшего разветвленный бизнес по авиаперевозкам, преимущественно в опасные регионы мира, пожизненного заключения.
"25 лет достаточно", - сказала судья, после того как Бут вновь заявил со скамьи подсудимых, что считает себя невиновным.
Оглашение приговора несколько раз переносили. В последний раз суд по просьбе защиты россиянина перенес оглашение приговора с 28 марта на 5 апреля.
В ноябре прошлого года присяжные федерального суда в Нью-Йорке признали Бута виновным в том, что он согласился продать оружие людям, которых считал колумбийскими боевиками.
Бут был признан виновным по всем четырем пунктам: в том числе сговоре с целью убийства американских граждан, попытке продажи зенитных ракет и поддержке терроризма через сотрудничество с колумбийской группировкой ФАРК, которая в США признана террористической.
По трем второстепенным пунктам обвинения Бут был приговорен к 15 годам тюрьмы, которые он будет отбывать параллельно с основным сроком, постановила судья.Collapse )
promo don_katalan december 29, 2014 14:39 115
Buy for 50 tokens
Расшифровка секретного плана адмиистративно-территориального устройства России после ее распада От гуляющих по сети различных вариантов "государственного" устройства будущего российских территорий отличается наличием территорий в совместном управлении, возвратом исторических территорий…

Epic Fail, или… Скоростных поездов в Украине так и не увидим?

Оригинал взят у ripcska в Epic Fail, или… Скоростных поездов в Украине так и не увидим?

Корейский поезд «Хюндай» уже разбили об украинский перрон



Читать дальше</span>

Михай Мункачи: Повернення на малу батьківщину



Collapse )
Міхай Ліб (справжнє прізвище художника-самородка) народився на світ 20 лютого 1844 року в Мукачеві в сім’ї службовця митниці Лео Ліба і його дружини, домогосподарки Цесілії Рек. Після смерті батьків - залишився сиротою. Його трьох братів та сестру розібрали на виховання родичі. Подальшою долею Міхая опікувався його дядько, материн брат – Іштван Рек. Навчившись столярній справі, Міхай добре справлявся із замовленнями, але душа юнака мріяла про інше. Він почав перемальовувати картини, робити перші зарисовки на місцевому кладовищі і в парках, замальовув старі скульптури… Ці, початкуючі творіння майбутнього художника, викликали подив, за оцінкою майстрів пензля, свідчили, що в Міхая Ліба є талант дарований Богом.
Першими наставниками його стали художники Кароль Фішер та Елек Самоші, який привів його в Національний музей в Будапешт, де початкуючий художник з Мукачева, одна по одній перемальовував картини. Звідси талановитого Міхая Ліба направили у Відень в художню академію…Collapse )
Скільки б ми не говорили високих, піднесених слів про патріотизм, про любов до Батьківщини, завжди слід пам’ятати, що та любов бере свій початок з любові до тих, хто тебе народив, кому маєш завдячувати появою на цей світ. Священне почуття синівської любові до батьків передається і до тої землі, на якій тебе народили, і яка є твоєю маленькою Батьківщиною. Уже маючи нагороди, будучи визнаним художником, одержавши лицарське звання, Міхаю Лібу, для визнання його дворянином, не вистачало… угорського прізвища. І художник сам підказав тогочасному міністру внутрішніх справ Угорщини, як це зробити.
…Незабаром наджупан Березької жупи одержав листа з Будапешта, що змусив його діяти блискавично. І 30 жовтня 1880 року бургомістр Мукачева Янош Нусер читав листа, надісланого йому наджупаном, про те, що Міхай Мункачі, живописець, житель Парижа, просить дозволу на одержання прізвища Мункачі, на тій підставі, що він уродженець міста над Латорицею. Наджупан просив Яноша Нусера повідомити «чи має він зауваження, чи заперечення з приводу цього питання».
Питань і заперечень на виникло. Загальні збори задовольнили прохання митця. Та ще й обрали Міхая Мункачі Почесним громадянином міста. У спеціальній грамоті, написаній на честь великого сина Мукачева вдячні жителі міста над Латорицею так оцінили свого великого земляка: «Мукачево мало в минулому військову славу, та оскільки місто має щастя бути Вашим рідним містом, а Ваше мистецтво вище будь–якої військової слави … тому Мукачево хоче виявити Вам своє вдячне визнання тим, що Вас, шановний громадянине, обрано загальними зборами 4 листопада 1880 року його Почесним громадянином». Схвильований Міхай Мункачі на виявлену до нього почесть того разу відповів листом. Але тільки, майже через два роки, 2 березня 1882 року зумів прибув у рідне місто, на свою малу Батьківщину спеціальним поїздом. Його, уславленого художника, в тій поїздці супроводили дружина Цесілія, старший брат Еміл Мункачі, письменник Мор Йокаї, вчений-географ Єне Зічі, товариш Шандора Петефі – Шандор Телекі та редактор журналу «Мадьяр Вілаг» Дегре Алайош… Ступивши на землю міста, у якому народився і провів перші свої роки життя, побачивши вщерть заповнену жителями міста привокзальну площу, почувши урочисто-піднесені вдячні слова на свою адресу, художник розгубився. Сльози виступили на його очах, він безперестанно дякував і потискав руки своїм землякам…Collapse )
Не забули Міхая Мункачі його вдячні правнуки, одну з вулиць Мукачева названо його іменем, а саме, на площі Миру, відкрито йому пам’ятник, художню школу, яка розміщена поряд, також названо іменем Міхая Мункачі.
Своїм творінням Міхай Мункачі прославив на віки Мукачево, а місто, так само, на віки, віддає глибоку шану своєму великому сину.



www.mukachevo.net