June 28th, 2015

"Неизвестный" Киев. Сырецкий Дендропарк (Фотопрогулка, описание, карты, проезд)

Достаточно малоизвестное место в Киеве, находится в не самом удобном в плане транспорта месте, но посетить стоит ОБЯЗАТЕЛЬНО, невероятно красивое место, чем-то напоминает Никитский ботанический парк и Ужгородский ботанический сад. Находится в конце улицы Котовского. Точное место на Викимапии: http://wikimapia.org/#lang=en&lat=50.481876&lon=30.424458&z=17&m=b Добиратся пешком от Интернациональной площади, или от метро Сырец через лесопарк, но там легко заблудится, а улица Котовского не самая ужасная в городе(на первом фото):
1. Заранее извините за качество, снимал на телефон, ибо такой поход не был изначально в планах.

2. До последнего момента, пока не появятся первые маленькие указатели на "Дендропарк", не верится что там в конце вообще что-то есть. Но вот и вход:

Collapse )

This entry was originally posted at http://don-katalan.dreamwidth.org/1175103.html.
promo don_katalan december 29, 2014 14:39 115
Buy for 50 tokens
Расшифровка секретного плана адмиистративно-территориального устройства России после ее распада От гуляющих по сети различных вариантов "государственного" устройства будущего российских территорий отличается наличием территорий в совместном управлении, возвратом исторических территорий…

Михайло Кальницький. Наша пісня гарна й нова?

Багато хто, мабуть, уже знайомий з публікацією письменниці Оксани Забужко на сайті Радіо Свобода під назвою «Цей проклятий «квартирный вопрос»» .
«Похвалилися мені добрі люди свіжовиданим (до Дня Києва) альбомом – «Дом Булгакова». І взяв мене сум: люди щиро вірять, що займаються культурою, – і не усвідомлюють, що сам цей заголовок є по суті войовничо АНТИкультурним, у стилі «ДНР/ЛНР»… Зав’язуйте вже з цим мемом, панове, годі. Нема в Києві «дому Булгакова». І не було ніколи».

Будинок на Андріївському узвозі, 13. 1970-і рр.
Далі Оксана Стефанівна наполягає на тому, що знаменитий дім на Андріївському узвозі, де Михайло Булгаков жив із родиною та поселив своїх Турбіних, слід називати не інакше як «будинок Листовничого» з огляду на його власника 1909–1919 років – цивільного інженера Василя Листовничого, штатного архітектора Київського навчального округу, викладача будівельного мистецтва і механіки у середніх навчальних закладах з будівництва. У полемічному запалі вона виставляє цього доволі пересічного архітектора й чиновника (кажу це, спираючись на багаторічний досвід вивчення пам’яток київського зодчества), котрий став сумною жертвою «червоного терору», як вельми видатну персону, гідну монографії та меморіальної дошки.
Широке обговорення допису Оксани Забужко вже виявило значну кількість натяжок і фактичних неточностей, яких свідомо чи несвідомо припустилася авторка у своїй аргументації. Нема сенсу повторювати їхній перелік.
Зверну уваги лише на стрижень протиставлення Листовничих – Булгакових, позначений у «Квартирному вопросі». З одного боку – «наші київські еліти – свої, тутешні, глибоко закорінені: шляхетські й козацькі», з іншого боку – прибульці з великоросійських губерній, що отримували гроші й професорські посади «за обрусение края». Очевидно, пані Оксана вбачала в цьому особливий прояв злободенності збудженого нею питання.
Але чи вписуються в таку простеньку схему дійсні київські реалії початку ХХ століття? Адже, приміром, саме тоді працював один із «великоросійських зайд» та «штатних обрусителів» Київської духовної академії, уродженець Костромської губернії, професор Микола Петров. Він був близьким другом професора Афанасія Булгакова, навіть його кумом (хрещеним батьком новонародженого Михайла Булгакова) і водночас – одним із засновників професійного українського літературознавства, членом найпершого складу Української Академії наук… З іншого боку, що робити з тією обставиною, що Василь Листовничий, за власного бажання поступивши у 1910 році на службу до керівництва Київського навчального округу, тривалий час залишався «гвинтиком» потужної машини русифікації та імперського шовінізму? Collapse )
____________________________________________

Михайло Кальницький. Наша пісня гарна й нова?

This entry was originally posted at http://don-katalan.dreamwidth.org/1175424.html.

Цукерберга "спалили"

Роман Шрайк
комедия))) хакеры взломали переписку пресс-секретаря дмитрия медведева.
и внезапно оказалось, что несуществующий российский офис фейсбука плотненько контактирует с пресс-службой главы российского правительства)))

Collapse )

This entry was originally posted at http://don-katalan.dreamwidth.org/1175738.html.

Член на Конституцію

З нагоди роковин прийняття Конституції України не можу не пригадати унікальний випадок в історії українських «правоохоронних» органів – притягнення до кримінальної відповідальності правозахисника зі світовим іменем, координатора Вінницької правозахисної групи Дмитра Гройсмана за «паплюження Конституції».

Кримінальна справа проти Дмитра була порушена в грудні 2010 року за те, що він розмістив у своєму Живому Журналі кілька малюнків і фотографій ось такого штибу:

Статуетка грецького божества Пріапа, що поклав член на Конституцію України, була розцінена як наруга над державними символами та поширення порнографії. Звісно, це був лише привід для розправи з відомою людиною – просто нічого кращого мусора та прокурори не могли вигадати.
До виправдовувального вироку Дмитро не дожив: він помер 5 серпня 2013 року у віці 41 рік за тиждень до останнього судового засідання, на якому суддя, попри шалений тиск з боку Генеральної прокуратури України та Міністерства внутрішніх справ України, визнав Дмитра повністю невинуватим.
Collapse )
Volodymyr Boyko

This entry was originally posted at http://don-katalan.dreamwidth.org/1176002.html.