January 6th, 2017

Неужели FBI и прочие спецслужбы не присматривают за безопасностью и-мэйлов ГосСекретаря?

Originally posted by qvb at Герои нашей кунсткамеры-2
Вчера мы говорили о замечательном демполитике Подесте, и о его исключительно secure пароле password.
Может быть вы думали что Подеста - это какое-то странное исключение, фрик в компании хороших людей?
Это не так. Сегодня у нас новый герой кунсткамеры - как вы уже догадались, это лично Хиллари. Эта героиня печального романа как оказалось посылала пароли к собственному иПаду и прочим девайсам по и-мэйлу помощникам, причем как известно сам сервер для и-мэйлов был вообще в подвале ее дома, и без всякой защиты. Кроме паролей она же регулярно посылала расписание предстоящих встреч с иностранными лидерами, телефонных звонков с главами других стран и т.п.
На Фоксе сегодня опубликовали немного деталей из и-мэйлов которые наконец-то выдал ГосДеп.
Collapse )

Пост спочатку надрукований тут: http://don-katalan.dreamwidth.org/1519982.html.
promo don_katalan december 29, 2014 14:39 116
Buy for 50 tokens
Расшифровка секретного плана адмиистративно-территориального устройства России после ее распада От гуляющих по сети различных вариантов "государственного" устройства будущего российских территорий отличается наличием территорий в совместном управлении, возвратом исторических территорий…

Бельгійська "двомовність" виникла з сепаратизму

Originally posted by svarga2015 at Бельгійська "двомовність" виникла з сепаратизму.

Іван Мельник

Проросійські політики в Україні частенько наводять приклад країн, де існує декілька державних мов: мовляв, треба й нам йти таким самим, цивілізованим і культурним шляхом. Наприклад, як у Бельгії, де статус державної мають французька та фламандська мови. Насправді ж двомовність – це не перевага, а смертельно небезпечна хвороба Бельгії як держави. В цьому автор переконався на власному досвіді, їдучи з таксистом-фламандцем із Брюсселя до Іпру.</em>
Справжній європейський націоналізм
– Матимеш час, обов’язково відвідай Брюж, – порадив водій, почувши, що я вперше приїхав до Бельгії. – Брюж – це чудова архітектура, дуже гарні будинки, а в Іпрі майже вся старовина відбудована після Першої світової.
Брюж? Хоч я у Фландрії не був, але одна з улюблених книг дитинства – роман Шарля де Костера про Уленшпігеля. Але ні там, ні деінде згадки про якийсь Брюж мені не траплялися.
– А що це за Брюж такий», – питаю у таксиста. – Гент я знаю, Антверпен, Іпр, Брюгге…
– БРЮГГЕ! Так, Брюгге! Це наша фламандська назва, а ці французи та європейці кажуть на наш борщ “пєєєрває” називають наше місто «Брюж».
Collapse )

Пост спочатку надрукований тут: http://don-katalan.dreamwidth.org/1520270.html.