Salus populi suprema lex (988)

Stanislav Kukareka
Любой механизм в своем развитии проходит ряд этапов, от самого рождения (и даже ранее, зачатия) и собственно до смерти. Я говорю о очень простых даже механизмах, таких как автомобиль.И если при зачатии еще конструкторы там соревнуются кто например быстрее всех проедет круг по трассе, или сможет обеспечить пробеги миллионные без капремонта, или кто на 1 литре бензина дальше уедет, то далее цели как то сильно мельчают. И потом, лет через 20, 30 или 50 вокруг этого механизма собирается консилиум видных специалистов что меж собою соревнуются в способности ему хоть передачу включить. Ну хоть вторую, раз первую все равно не получается, а в идеале - даже завести двигатель. И рано или поздно наступает момент когда даже тем виднейшим гуру задание это наскучивает и они капитулируют. И механизм отправляется в металлолом.

Возможно и другое развитие сюжета, когда за него берутся спецы еще более крутые, то есть "настоящие реставраторы", но даже там критерии совсем другие, и по итогу та машина отправится не в домну а в музей (если повезет). И реставрация ее будет стоить очень дорого, куда дороже чем стоит новая машина (и даже 5 новых машин). Но на дорогу этот механизм уж точно не вернется. И даже если кто-то вам восстановит Форд-Т до состояния "завод" тыщ так примерно за 250 (долларов) то ездить на нем на работу вы не будете все равно. Ибо идиотизм, и кстати потому что ехать оно все равно не будет. Все это есть естественными этапами истории и эволюции любого механизма, и это проще просто принять как есть, как данность чем с этим бороться.
( Collapse )

Пост спочатку надрукований тут: https://don-katalan.dreamwidth.org/1767239.html.

Volodymyr Boiko
У Подільському райсуді Києва з липня 2016 року все ніяк не може розпочатись розгляд по суті кримінального провадження по обвинуваченню так званих «організаторів» масових заворушень, що мали місце під Верховною Радою України 31 серпня 2015 року. На лаву підсудних Генеральна прокуратура відправила 15 учасників пікету, які протестували проти внесення в Конституцію України положення про особливий статус окупованого Донбасу. У той час як людину, яка в дійсності влаштувала порушення громадського порядку й умовила двох міліціонерів кинути в натовп бойову гранату (нагадую, тоді загинули 4 бійці Нацгвардії), насправді давно вивели зі справи та виправдали вироком богом забутого Братського районного суду Миколаївської області.

Причина такої поблажливості правоохоронців дуже проста – кривава провокація під Верховною Радою була влаштована Службою безпеки України, точніше, руками агента Департаменту «Т» – такого собі Геннадія Дуброва на прізвисько «Бізон», члена банди з Миколаївської області, яка промишляла розбійними нападами на фермерів.
( Collapse )
Про цю непересічну історію я згадав 28 квітня 2018 року в етері телеканалу ZIK.

==============( Collapse )

Пост спочатку надрукований тут: https://don-katalan.dreamwidth.org/1767676.html.

Igor Shayevich
Оказывается шествие "Бессмертного полка" по городам Украины организовывает "Украинский выбор".
Медведчук наверное портрет своего папы-полицая понесет.
Он же ведь принимал участие в войне.
Так сказать - идиотизм и кощунство в одном строю.
Между прочим, медведчуковский папаша не был полицаем в прямом смысле этого слова. И националистом тоже.
Он вроде как служил в ведомстве трудовых ресурсов.
Организовывал отправку украинцев на работу в Райх.
Так что у них считай трудовая династия.
Сын практически тем же занимается. Только столицы у райха поменялися.

Пост спочатку надрукований тут: https://don-katalan.dreamwidth.org/1767919.html.

Алі Татар-заде
природна різниця між свободою і окупацією - як люди "усамітнюються", щоби обговорити щось важливе. Звичайні люди, не шпійони які обмізковують мноґоходовочка, не грабіжники як їм обставити банк, а просто поговорити.
На свободі вони це роблять так: сядуть на лаву, подалі від свого району, і чешуть язиками. Перехожі, випадкові свідки - не турбують, це їх проблема, їм же гірше, якщо те що чують не зрозуміли або не сподобалось.
В окупації так роблять тільки окупанти і колаборанти. Наші обережнічають: чужиє тут не просто ходять, вони повсюди.
Ось гуляв на природі, погода така гарна, ну така гарна. Я всівся на лаві, захованій в тінях дерев. Сидів, пташок слухав, ні про що не думав.
Тут( Collapse )
А ти не бовтай.

Пост спочатку надрукований тут: https://don-katalan.dreamwidth.org/1768176.html.