Salus populi suprema lex (988)

Алі Татар-заде
з давнього, але актуально. Якось спілкувався з московитською общечеловечицею, і звісно ж зайшла мова про два язика одін нарот. Вона каже: а ти помітив, друже, що українці легко розуміють російську, а от росіянці українську ні в зуб ногой (от, як я наприклад, каже). Помітив, звісно, - киваю я. І додаю, що бува, киянин чи сумчанин загне перед московитом на вишуканій мові Тургенева, а генетичний носій йому у відповідь - чаво? і якщо листування, то по орфографії побачу: писав рускій - писав нерускій. В неруского ашибок менш ніж опечаток, а статистичний рускій незнает с литно и ли раз дельно. Вона трохи ображається, а потім каже:
- Але це доводить, що рускій язик первинний.
Я кажу, що доводить дещо інше. І що раніше я мав сумніви, бо наука тут мовчить, а на цьому прикладі одразу бачу, що то правда.
- ?( Collapse )

Пост спочатку надрукований тут: https://don-katalan.dreamwidth.org/2054560.html.

Faina Kaplan
Можна було б уникнить багатьох пройобів і слабоумія, якби використовувать замість слова "народний депутат", правильний смисловий термін "законотворець". "Вибирать законотворців". "Кандидат в законотворці". Кандидат в законотворці профінансував концерт. Кандидат в законотворці працює інстаграм-зіркою/фотографом. Люди почнуть здогадуватись, шо депутати - це ті хто генерує для них закони, за якими вони будуть жить. Бо більшість людей в регіонах тупо не знає, шо саме депутати роблять.

Навіть по фейс-контролю багато не пройдуть, бо слово "законотворець" і таке табло у людей будуть викликать дисонанс. Чи слово "законотворець" і біографія кандидатa будуть викликать дисонанс.
( Collapse )

Пост спочатку надрукований тут: https://don-katalan.dreamwidth.org/2054773.html.

Алі Татар-заде
те що в нас не партії а чортішо, стало настільки аксіома що про це ніби навіть лінь писати, говорити. Всі це знають, всі погоджені, однак все так і є. І дійсно, - яка має бути партія, то вийде скучніший текст довгочит, навіть непрочит, який не читатимуть, насамперед, в самих же партіях, а прогляне кільканадцять ідейно безпартійних.
Сьогодні я візьму маленький лише фрагмент цієї теми. Про самоорганізацію як основу справжньої партії.
Для початку нагадаю що партії бувають ... не тільки політичні.
Наприклад, у візантийців було чотири стадіонні партії, найбільш відомі з яких дві - Сині (Венети) та Зелені (Прасіни). Вони влаштовували бійки під час змагань на квадригах, билися в тавернах, Венети переодягалися в венетів (слов’ян чи радше просто варварів), носили брутальні штани, бороди, косички, епатуючи тим самим еліту та плебс, показуючи вольнолюбство, як би тепер сказали - тролячи. Зелені одягалися напіввоєнно, стилю мілітарі, мовляв, які ми патріоти. А війська переважно воювали як раз із всілякими варварами, тож бійки були просто неминучі. ( Collapse )

Пост спочатку надрукований тут: https://don-katalan.dreamwidth.org/2054987.html.

Денис Казанский
На 52-м округе в Донецкой области в прифронтовом Торецке случилась еще одна сенсация. Выиграл кандидат от партии "Батькивщина" Евгений Яковенко, который в упорной борьбе обошел кандидата от ОПЗЖ, человека Королевской Олега Погодина.

Погодину не помогли ни сама Королевская, ни Неля Штепа, которая примчалась на округ. Сколько не пытались представители ОПЗЖ давить на членов комиссии и затягивать подсчет голосов - ничего не сработало.

Давно пишу, что миф о неисправимости и безнадежности Донбасса - всего лишь миф. Который был бы давно уже разрушен, если бы с регионом системно и целенаправленно работали. Да, на Донбассе сильны антиукраинские настроения и любовь к России, это правда. Но на конкретных примерах мы видим, что эта ситуация преодолима.

Как оказалось, если работать на округе, то можно победить. Это доказали сразу несколько кандидатов, которые обошли представителей ОПЗЖ. По партийным спискам ситуация гораздо хуже, но это объясняется тем, что в отличие от мажоритарщиков, партии из национал-демократического лагеря вообще практически не работали с избирателями в Донецкой и Луганской областях.
( Collapse )

Пост спочатку надрукований тут: https://don-katalan.dreamwidth.org/2055192.html.

Volodymyr Boiko
Ідея президента Зеленського звільнити Віталія Кличка з посади голови Київської міської державної адміністрації та призначити замість нього Олександра Ткаченка заслуговує на всіляку підтримку. Річ у тім, що, відповідно до статей 10, 10-1 Закону України «Про столицю України – місто-герой Київ», КМДА підзвітна та підконтрольна Київраді. А, відповідно до рішення Конституційного Суду України від 25 грудня 2003 року №21-рп/2003 та статті 10-1 Закону України «Про столицю України – місто-герой Київ», головою Київської міської державної адміністрації президент України зобов’язаний призначати лише київського міського голову, обраного киянами.
( Collapse ) Бо кияни мають такі ж права місцевого самоврядування, як і жителі Житомира. Є лише один спосіб розділити посади київського міського голови та голови КМДА - внести зміни в закон і дати можливість Київраді створити міськвиконком, який буде очолювати мер. Тоді президент зможе головою КМДА призначати кого завгодно. Але при цьому КМДА не зможе управляти майном територіальної громади та втручатись у життя міста.

Пост спочатку надрукований тут: https://don-katalan.dreamwidth.org/2055658.html.

Справа Віталія Марківа – досить складна справа.
І не тому, що складно розібратись, хто ж вбив італійського журналіста Рокеллі. Якраз це нескладно. І не тому, що складно вияснити, чи є сіль правди в обвинуваченні. Якраз це нескладно – обвинувачення шито білими нитками.
Головна складність у справі Марківа полягала у відповіді на одне питання – так чий син Віталій Марків? Італії? України?
Так, саме оце подвійне громадянство, дозволене в Італії, заборонене в Україні і було головним гачком, на якому підвісили долю та життя Вітальки.

Все просто.
Якщо Україна визнаЄ, що Віталій не має стосунку до України – то його й судять в Італії за сучасними нормами італійського «правосуддя». Якщо ж Україна визнаЄ, що Марків все ж громадянин України – то вона мусить включатись до боротьби за свого громадянина.
Складно? Страшно було це визнати?
Не знаю. Але я знаю точно, що Україна за Вітальку боролась – але ні шатко, ні валко, на рівні міністерств та відомств.
Я також знаю точно, що визнання громадянина України – громадянином, за якого варто боротись, від імені України може виказати лише одна людина – Президент України. Міністерств та відомств у виведенні історії одного громадянина в публічну міжнародну площину замало. Тут без Президента ніяк.

І отут я мушу попередити – цей пост не про політику.
Цей пост не про політичні фігури.
Цей пост не для симпатиків одного чи іншого політичних фронтів.
Цей пост - просто канва по ФАКТАМ, ЯКІ ВЖЕ СТАЛИСЬ
Зайві коменти буду прибирати, про внутрішню нашої країни політику йдіть говорити де завгодно, але не тут.

Отже, факти, які вже відбулись.
1. Два роки тяглось «тіпа-розслідування» Італії у справі Марківа. Розслідування, яке будувалось по передовицях російської преси. Це було видно неозброєним оком. Два роки за Вітальку бились його рідні, батальйон та МВС і Національна гвардія України. Два роки ми чекали. Ми просили. Ми вимолювали СЛОВО ПРЕЗИДЕНТА.
( Collapse )

Пост спочатку надрукований тут: https://don-katalan.dreamwidth.org/2055795.html.

Andrew Titarenko
В среду в течение 6 часов Конгресс заслушивал бывшего руководителя специального следствия по так и не подтвержденному сотрудничеству Трампа с Россией Роберта Миллера. Слушания были по трнбованию демократического большинства в Конгрессе, в расчете на то, что все-таки удастся гальванизировать труп этого расследования под выборы 2020 года.

Миллер произвел настолько гнетущее впечатление, что это отметили даже левые СNN, MSNBC и New York Times. Возможно, он просто затягивал время в процессе слушания. Перезапустить расследование не удалось, и не удалось даже бросить тень на Трампа. В итоге на выборы демократы идут с багажем из самого громкого провала за историю США по расследованию Трампа (о котором они сами же не дают забыть), группой оголтелых молодых левых конгрессменок (призывающих к построению социализма, объявляющих белых универсальной угрозой для безопасности, призывающих отказаться от автотранспорта, авиации, говядины и т.д.), и созданным ими же мега-кризисом на границе с Мексикой. Это при том, что безработица по стране самая низкая с 1969 года, и самая низкая за всю историю среди латинос и чернокожих американцев, и 52% американцев одобряют действия Трампа в экономике.

Существенный момент так же и то,( Collapse )

Пост спочатку надрукований тут: https://don-katalan.dreamwidth.org/2056094.html.

Andrii Klymenko
1. Я майже впевнений, що ніякої конспірології в цьому немає. Скоріше, просто недооцінка ризиків з боку власника судна. Компанії-власнику, що купило судно у лютому 2019 - це ALTOMAR SHIPPING LTD ul Telmana 47A, Gelendzhik, Krasnodarskiy Kray, 353460, Russia - всунули його, скоріш за все, задешево, аби щось отримати. Продавець був ліквідатор майна, бо попередній власник збанкрутував. Новий власник не мав жодного відношення до інциденту під мостом, тому спокійно йшли на ремонт чи огляд після придбання судна в Ізмаїл. Чому в Ізмаїл? - бо там дешевше, ніж в РФ.

2. Інша справа, що цей пароход має 2 серйозні вади( Collapse )

Пост спочатку надрукований тут: https://don-katalan.dreamwidth.org/2056386.html.