November 23rd, 2019

Викрадення Луценка та Вербицького: адвокати переконували Волкова не йти на угоду зі слідством

і не давати правдиві свідчення

Бориспільський суд у четвер, 21 листопада, у справі за обвинуваченням Олександра Волкова дослідив лист до прокурора, з якого слідує, що адвокати радили підзахисному не надавати слідству жодних даних по інших фігурантах.
Також прокуратура доводила суду 21 листопада зв'язок Олександра Волкова з Крисіним, Чеботарьовим та Чемесом.
Тож, були досліджені телефонні з’єднання з іншими фігурантами справи про викрадення активістів Ігоря Луценка та Юрія Вербицького в січні 2014 року.
Розпочали дослідження з’єднань з Олексія Чеботарьова. Згідно даних слідства, Чеботарьов у часи президентства Януковича був "наглядачем" за "Укрспиртом". Із 2014 року він переховується від слідства в Росії, його оголошено в розшук.
Слідство вважає, що саме за замовленням Чеботарьова, взимку 2014 року Київ заполонили тітушки. Координацію між різними групами тітушок, згідно з матеріалами справи, здійснював, зокрема, наближений до Чеботарьова Олександр Волков.Collapse )

Пост спочатку надрукований тут: https://don-katalan.dreamwidth.org/2202990.html.
promo don_katalan december 29, 2014 14:39 115
Buy for 50 tokens
Расшифровка секретного плана адмиистративно-территориального устройства России после ее распада От гуляющих по сети различных вариантов "государственного" устройства будущего российских территорий отличается наличием территорий в совместном управлении, возвратом исторических территорий…

Роман Сініцин. Без табу


Ми просто вирішили познайомитися перед інтерв'ю. </strong>
Зізнаюся: у докладну біографію Романа Сініцина я ще тільки мала вникнути. Я не з його фейсбучного пузиря. Була. Але знала, що він один з організаторів ініціативи "Хто замовив Катю Гандзюк?" і володіє повною інформацією про напади на активістів у регіонах.
На самому початку розмови нас перервав незнайомий хлопець, який проходив мимо. "Здається, я вас упізнав. Ви Роман Сініцин? — Так. — Спасибі вам". Вони потиснули один одному руки, і незнайомець так само швидко зник, як і з'явився.
Тепер думаю, що й наша зустріч спочатку за столиком вуличного кафе, а потім у студії точно мала відбутися. Шукайте — і знайдете. Ще одне крило радикальної історії Майдану. Такі, як Роман Сініцин, переживши хворобу зростання, пройшовши через Майдан, війну і стикнувшись віч-на-віч зі свавіллям постмайданної правоохоронної Системи, перетворилися на системних борців із нею.
Таке відчуття, що я натрапила на якусь жилу людей нової формації. Вони молоді. Вони активні. Вони тримають дистанцію. Вони помиляються. Вони навчаються. Вони заробляють. І вони говорять правду. Роман Сініцин досить стримано й спокійно скорегував кут мого зору. Без якого складно об'єктивно сприймати й тлумачити нашу новітню історію. І це хороша новина.
У День гідності й свободи.

Collapse )

Пост спочатку надрукований тут: https://don-katalan.dreamwidth.org/2203306.html.

Галичанська зрада 1991

Алі Татар-заде ·
Євген Чикаленко, #сто_років_тому, 23. ХІ/1919, [Перемишль]

Сьогодні приїхав п. Греголинський зі Львова. Оповідає, що львів'яни цілком виправдують вчинок галичан, що передались Денікінові, і не вважають це за зраду.
Кажуть, що їм не було іншого виходу, бо Петлюра заключив якісь пакти з Польщею, але ще самі не знають які.
Я зрозумів би галичан, коли б Петлюра купив мир з Польщею ціною Галичини;
цей вчинок його я теж назвав би зрадою ідеї Соборної України,
але зрозумів би тільки, а не виправдав би, бо за зраду зовсім не треба платити зрадою.
Collapse )
Більшість галичан, як я помітив, сподіваються того щасливого часу, коли Денікін прийде і забере їх від поляків, під крило "єдиної Росії".
Вони забувають, що в 1914 році ті ж денікінці позакривали в Галичині всі не тільки просвітні, а й економічні інституції, а хто з видатніших українських діячів не встиг втекти, то тих російський уряд позасилав в Сибір, і багато з них і досі звідти не вернулись, а ті, що вернулись, то навіки і грунтовно позбулись своїх надій та симпатій до Росії.

А полякам росіяни, як і в 14 році, лишать і школи, і всі інституції, бо у поляків нема Дудикевичів і К°, які переконували б їх, що української нації нема, що єсть тільки "один народ русский, от Карпат и до Камчатки".
Росіяни знають, що поляки — нація, з якою вони нічого не зроблять.
Collapse )
Я дожив в російській державі до старості;
за 60 років життя я так її пізнав і зненавидів, що волію ліпше не мати маєтків, ніж дістати їх зараз з рук "єдиної Росії";
без маєтків я в Україні якось проживу, а в тій проклятій державі я, буржуй, жив, як в тюрмі, я не мав ніколи просвітку, бо я не відмовився від своєї нації, не зрадив своєму народові.

І я ніяк не можу зрозуміти психології виправдовуючих вчинок галицького війська,
це, очевидно, психологія раба, який хоче перебігти від одного власника чи господаря до другого і виправдовується жорстокістю попереднього.

Пост спочатку надрукований тут: https://don-katalan.dreamwidth.org/2203507.html.