June 26th, 2020

Головне розпочати срач, а упороті підхватять

Diana Makarova
Я теж хотіла влізти в срач з приводу вступу до вишів без здавання ЗНО дітьми з окупованих територій.
Хотіла влізти з певними роздумами, зі зважуванням, з обуренням, покладеним на терези доцільності.
Але чомусь не стала. Але щось муляло, не знала навіть що.
І ось отримала посилання. Датоване воно 17-м роком. Про вступ до українських вишів. Дітей з окупованих територій. Без здавання ЗНО.
17-й рік.
І читаю я це посилання і думаю. В думках моїх чотири пункти, чотири питання:
1) чи пам'ятаємо ми анекдот про жирафа, який сміється над анекдотами на третій день, бо шия довга, доходить довго
2) чи дійсно діти з окупованих територій вже кілька років вступають до українських вишів без ЗНО?
3) чому тоді про це заговорили лише зараз?
4) анекдот про жирафа пам'ятаємо?
https://m.censor.net.ua/news/437014/abiturienty_iz_zony_ato_mogut_postupit_v_ukrainskie_vuzy_po_uproschennoyi_protsedure_bez_sdachi_vno
Collapse )
promo don_katalan december 29, 2014 14:39 115
Buy for 50 tokens
Расшифровка секретного плана адмиистративно-территориального устройства России после ее распада От гуляющих по сети различных вариантов "государственного" устройства будущего российских территорий отличается наличием территорий в совместном управлении, возвратом исторических территорий…

Stanislav Kukareka · Про 73%

Не смолкает вой на девонширских болотах, про то что мол 73% дебилов просрали все полимеры и прочее такое. Хотя пора бы уже было успокоится. Давайте начинать от печки. Довольно длительное время странами частенько правили люди не самые умные. А порой и откровенно больные на голову. И далеко не всегда их кто то кстати выбирал, а если даже выбирал - то далеко не всегда честно. Власть могла быть наследственной (монархия) и там никто не застрахован от того что сын короля не будет дебилом или шизофреником. Но ничего, как то же с этим жили тысячами лет. Власть могла быть захвачена силой при каком то там перевороте, бунте и т.д. Власть может быть навязана в процессе оккупации к примеру, аннексии или еще чего нибудь такое. И это все случается не так и редко. Регулярно это происходит.
В конце концов самый даже "хороший", и даже пусть законно избранный правитель - может слететь с катушек так или иначе. Он может стать жертвой интриг или манипуляций, он может быть предан своим ближайшим окружением, он может заболеть к примеру и потерять возможность править фактически, и тогда от его имени это будет делать неизвестно кто. В конце концов он может попросту сойти с ума, альцгеймеров там всяких и рассеянных склерозов еще никто не отменял. Итак, "плохой правитель" это никакая вообще не катастрофа. Это нормальный кейс, это статистика в конце концов. Это "проектная авария". И практически любая система политическая (и вообще - система правовая) подобную возможность вполне предусматривает. И методы исправить ситуацию равно как и минимизировать ущерб.Collapse )

Stanislav Kukareka · Пра детей низкого качества...

Скандал сей удивителен аж с трех разных сторон. И самым удивительным там есть отнюдь даже не предложения кастрации. Пожалуй больше всего меня там удивило даже не качество нардепа, а качество ее суровых критиков и прочих скандалистов...
Начнем с простого. С самой цитаты. Которую цитируют сильно не полностью. А там самая мякотка... Позволю себе восстановить контекст,
"Когда демографически предоставляем такие средства, которые используются семьей, и рождение ребенка происходит не для того, чтобы предоставить ему равные права, образование, а для того, чтобы получить материальную помощь, то мы получим, скажу жестко, детей очень низкого качества. Они приводят к тому, что тоже садятся на государственные средства"
Читаем внимательно. Если детей рожают не для того что бы им что-то ДАТЬ, а для того что бы ПОЛУЧИТЬ - то получается херня. И с этим тезисом трудно не согласиться. Бо все что делается "на отьебись" для галочки, будь то законотворчество, законоисполнение, борьба с зловредным вирусом или деторождение - практически автоматически превращается в полную херню. И тут она права.
Но если еще раз прочесть сей текст, еще внимательнее, то там есть еще один смысл. О том что собственно родители - должны ДАТЬ детям что-то. Что в этом - смысл. И так было всегда. Цари детей рожали и ростили что бы им передать свою державу. Купцы детей ростили что бы передать им свою торговлю, свое дело. Дворяне делали детей что бы передать им свое имя, даже если вотчина - давно пропита. Крестьяне делали детей что бы им землю передать и прочее хозяйство. Это нормально. Это не только социальный, но и демографический фундамент общества, фундамент на котором зиждется текущая цивилизация. Так это работает. Но и этот фундамент (в числе прочих) ныне раскачивают как ту самую будку... Collapse )

у день кримськотатарського прапору хочу навести одну "забуту перемогу"

Алі Татар-заде
у день кримськотатарського прапору хочу навести одну "забуту перемогу", спільну перемогу українських і кримських вояків, в місті Олександрівськ - Запоріжжя. Одну з таких забутих перемог, які так не люблять наші всі - історики, публіцисти, режисери, баталісти етс. Чухати Крути люблять значно більше. Крути - це прямо от точка прикладення всіх сил, тут ми побачимо і ентузіастів, і руйнівників міфів, і людей над схваткою. А варто притягнути перемогу - тобі скажуть "ну і шо, все одне ж нам відомо що в кінці кінців красниє перемогли"
Алі Татар-заде
27 березня 2018 р.
Забуті перемоги.
Кримці з українцями проти червоних росіянців.
У 20-х числах грудня 1917 на вулицях Олександрівська (сучасне Запоріжжя) розгорнулась битва поміж червоними матросами з Севастополя, з одного боку, та українськими гайдамаками і кримськотатарськими ескадронцями – з другого.
При цьому багаточисельні донські казаки, що їхали містом додому, в бої не втручалися – хоча саме під приводом боротьби з ними, «біло-казаками», росіянські «красні матроси» і вдерлись в місто.
На жаль, під час сторічного ювілею я хоч і вів вже рубрику «#сто_років_тому», та не мав детального опису цих подій!
І дуже шкодував про це.
Адже символічним мені здавалося, що перші бої з червоними матросами з Українського боку були переможними,
і що це була спільна бойова операція війська УНР та ескадронів щойно оголошеної КНР.
Але бракувало подробиць.
Ось які фрагментики у мене були тоді.
.Collapse )

Суд над українцями в Чіті (1923-1924 роки)

Алі Татар-заде
Взимку 1923-1924 року у місті Чіта, на Забайкаллі, відбувся великий і одинокий большевицький судовий процес над українцями. Більше ніколи не було тут таких публічних судових процесів, щоб українців ставити перед совєтським судом, як обвинувачених у спробах розвалу Росії, чи СССР у її сучасній формі. (...) Український громадсько-політичний рух набрав певних політичних оформлень на Далекім Сході. Там знаходилась компактна етнографічна маса українців, біля 750.000, що були домінуючою силою у південній частині Приморщини і в центральній Зейсько-Буреїнській рівнині Манджурії, на Зеленій Україні.
Український сепаратизм органи ДПУ розглядали, головно, не в долі території Далекого Сходу, а в тім факті, що українці Зеленої України, як і Сибіру, були льояльні до своєї батьківщини України, де посилали своїх дітей і самі їхали брати участь в українському війську щоб захищати Україну та піддержувати Українську Центральну Раду, український уряд тих часів. Collapse )