July 10th, 2020

Росія є васалом КНР, і сьогодні ця теза набуває нового сенсу

Артур Харитонов
Цю статтю не опублікують на своїх сторінках українські дипломати, адже пройшли часи, коли вони були готові боронити українські цінності свободи.
Однак, це те, що є поза ілюзією нашої «бульбашки», - тобто дійсність.
Видання Foreign Affairs виклало статтю «Is Taiwan the Next Hong Kong?», яка абсолютно тотожна тим тезам, які я намагаюся донести як українським, так і світовим політкам.
Якщо коротко, у ній автори толерантно озвучують правду про те, як світова дипломатія вдає сліпого, ховаючи власну неспроможність нокаутувати прожерливого китайського комуніста за коронавірусною кризою.
У статті проводяться паралелі між російським вторгненням до Грузії у 2008 році, за яку Росія заплатила аж нічого, та гібридною анексією Гонконгу у 2020-му, яка ризикує повторити долю кейсу Абхазії та Осетії.
При цьому, окупація та анексія українських територій, зокрема Криму, на думку авторів, є прецедентом для подальшої окупації та анексії Тайваню комуністичною диктаторою Китаю.
Я давно писав, що Росія є васалом КНР, і сьогодні ця теза набуває нового сенсу. Collapse )
І ми, і світ, має повернути часи, коли позиції були чіткими та прямолінійними. Хитрощі – це прикриття для грошових потоків, які йдуть точно не у кишені простих громадян. Ми живимо у часи, коли є чітко визначені білі та чорні кольори, і спроба зводити все до тотального сірого цього не змінить. Можна лиш вийти з сірої зони. І для України - це єдиний шанс врятувати себе.
Читати статтю англійською можна тут: https://fam.ag/3eixl3b

Пост спочатку надрукований тут: https://don-katalan.dreamwidth.org/2459148.html.
promo don_katalan december 29, 2014 14:39 115
Buy for 50 tokens
Расшифровка секретного плана адмиистративно-территориального устройства России после ее распада От гуляющих по сети различных вариантов "государственного" устройства будущего российских территорий отличается наличием территорий в совместном управлении, возвратом исторических территорий…

Diana Makarova. Про тих, для кого місць немає

... " - Ставай, сука, на колени!"
(епіграф) ...

... літо.
море. Довгий чистющий пляж, прозорі хвилі. Ось тут, у хвилях, на мілкоті, верещать від захвату ваші діти, ось скоро ви їх витягнете нарешті з тієї води, нагодуєте, вкладете спати, а чи спрямуєте дивитись мультики на великому екрані, який встановлено отут же, між дерев, у цьому літньому табору - а сам на ноги ласти, загубник в рота - і вперед, кролем чи брасом, кролем, звичайно, краще - і отуди, де глибше і цікавіше.
Пливіть, пливіть, та вже далеко не запливайте, бо чуєте, як верещать ваші діти? А знаєте, чому вони верещать?
А тому що невідомі дяді у військовій формі раптово вивалили на узбережжя і почали громити ваші палатки, рвати отой великий екран, на якому мультики, і рушити все, що стоїть на березі.
І крик від цих напіввоєнізованих до когось з батьків:
- Ставай, сука, на колени!
Не знаю, як там вам - а мені б не дуже хотілось, аби мої онуки побачили таку картину.
Учора чиїсь діти побачили цю картину.
Що кажете? В Криму? В Росії, кажете, чи в ДНР?
Та ні, на нашому одеському морі, на тихому й чистому узбережжі.
Це розборки на місцевому рівні. Це місцевий заповідник "Тузлівські лимани" таким чином виганяє орендарів зі своїх земель.
Це не наша битва. Це битва на рівні удільного князівства - а вся Україна є конгломератом удільних князівств, і кожному пофіг, що відбувається в сусідньому, кого карають, кого милують. І треба, щоб сталось щось напрочуд значне - Врадіївка, катування у Кагарлику і згвалтування там же, напад на Катю Гандзюк і її смерть - аби про ці події почула вся країна і вся країна схвилювалась ними.
Тут, на одеському узбережжі, нічого аж такого незвичного. Ну - битва за шматок землі між підприємцями, які давно працюють на цьому шматку землі, ось давній мій пост про них, вони дійсно створили там унікальне середовище https://www.facebook.com/diana.makarova.37/posts/2898806160180066
І тут же - претензії на цей шматок землі від заповідника Тузлівські лимани.
Заповідник щиро вважає, що ця земля належить йому. Підприємці та лісництво вважають якраз навпаки. Земля дійсно спірна, в обох сторін є якісь документи, що підтверджують погляд на землю кожного з них.
Але тут головна біда у тому, що земля вкрай смачна. Бо це, здається, єдине місце в Одеській області, де море б'ється хвилями у кручі, поросші лісом. Море й ліс - це наш такий ну майже Крим. І зрозуміло, що за Майже-Крим рано чи пізно виникли б бурхливі суперечки.
У юридичній сфері? - там вони зайшли у глухий кут, це в нас як водиться.
А що роблять люди, коли суперечки заходять до глухого кута? - ну, деякі люди тоді приводять тітушок і захоплюють місце, яке щиро вважають своїм.
Півтора тижні тому екологи з заповідника прийшли з черговою претензією на спірне місце з... ні, не тітушками. А з представниками Нацкорпусу. Доньці підприємців пшикнули в обличчя балончиком, а чого ж довго чікатись - її брат та батько кинулись її захищати, отримали шикарні синці на обличчя. А що ж екологи? І в тих не обійшлось без синців, кажуть. Тобто, зчинилась бійка.
І, мабуть, це теж не наша бійка.Collapse )
Пост спочатку надрукований тут: https://don-katalan.dreamwidth.org/2459601.html.