July 18th, 2020

в нашем случае слова соглашение об урегулировании являются взаимоисключающими

Bacho Abesalom Korchilava Підтверджений обліковий запис
В году 2002, когда конфликт в Абхазии шёл уже 10 лет, ко мне окончательно пришло осознание что война будет длится ещё десятки лет. Помог осознать мне это один интересный человек, представитель МИД России, который и занимался этим направлением. Звали его Лев Давидович Миронов. Он был очень опытным и карьерным дипломатом. Как он часто шутил - «есть понимание «деникинские», а я ещё «громыковский».
Было лето. Он прилетел в очередной раз в Грузию по вопросам урегулирования конфликтов в Абхазии и Южной Осетии. Стандартная такая рабочая поездка, для человека официальная должность которого звучала так: посол по особым поручениям МИД России, представитель МИД РФ по урегулированию конфликтов в Абхазии и Южной Осетии.
Я знал его уже давно на тот момент, и мы не раз общались. Мы сидели в баре вестибюля Тбилиси Marriott и общались за бокалом виски. Он улетал на следующий день. Я спросил - Лев Давидович, ну каков ваш прогноз когда мы выйдем на нормальное соглашение об урегулировании конфликтов. И тут он почему-то решил быть откровенным. То-ли виски сыграл свою роль, то ли то что я всегда пытался уважительно с ним общаться. Я помню эту фразу очень отчетливо.Collapse ) Пост спочатку надрукований тут: https://don-katalan.dreamwidth.org/2470275.html.
promo don_katalan december 29, 2014 14:39 115
Buy for 50 tokens
Расшифровка секретного плана адмиистративно-территориального устройства России после ее распада От гуляющих по сети различных вариантов "государственного" устройства будущего российских территорий отличается наличием территорий в совместном управлении, возвратом исторических территорий…

«САНАХАНТ» ДЛЯ ГЕНПРОКУРОРА

Ігор Мосійчук разом з Volodymyr Boiko та
93 іншими особами
Після вчорашньої публікації Страна.юа про те, що в матеріалах справи про спробу дачі хабара в $6 млн очільнику САП Назару Холодницькому є матеріали спілкування фігурантки цієї справи Олени Мазурової з генеральним прокурором Іриною Венедіктовою які носять всі ознаки кримінального правопорушення в Офісі Генпрокурора панує жах.
Венедиктова простосто зґвалтувала мозок Артема Ситника і вже під вечір з’явилося повідомлення на сторінках НАБУ і САП в соцмережах, що жодного листування між генпрокурором та фігурантом справи «про хабар Злочевського» Оленою Мазуровою в матеріалах цього провадження немає.
І дійсно жодного листування між генпрокурором і Мазуровою в матеріалах провадження немає (НАБУ і САП не збрехали).
Насправді пані Ірина Венедиктова яка по недорозумінню обіймає посаду Генпрокурора двічі фігурує в матеріалах НСРД які в рамках справи «про хабар Злочевського» провадили детективи НАБУ під процесуальним керівництвом прокурорів САП.
В першому епізодіCollapse )
Пост спочатку надрукований тут: https://don-katalan.dreamwidth.org/2470552.html.

«Служили два товариші…»

Володимир Бойко
Ярош, який себе називає «командувач Української добровольчої армії», в інтерв’ю виданню «Обозреватель» пригрозив «перестріляти» та «дуже жорстко подавляти» конкурентів з організації «Патриоты – За Жизнь», очолювану народним депутатом України IX скликання Іллєю Кивою. У відповідь народний депутат України IX скликання Ілля Кива звернувся до народного депутата України VIII скликання Дмитра Яроша, пообіцявши «захищатись, а якщо треба, то й нападати»:

Эти угрозы делают нас только более сплоченными. За то время, которое я провел на войне, и в этом отчасти есть и твоя (Яроша – Ред.) заслуга, я научился достаточно крепко держать в руках оружие. Я научился защищаться и, если это нужно, нападать.


Collapse ) Пост спочатку надрукований тут: https://don-katalan.dreamwidth.org/2470755.html.

Логіка цієї реформи у тому, щоб розвести функції органів влади та місцевого самоврядування

Петро Олещук
Вчора Верховна Рада ухвалила постанову щодо зміни кількості районів України. Звісно, щодо цього точилися серйозні баталії. Хоча питання це суто технічне. Але за однієї умови - зміна районного поділу має супроводжуватися завершенням реформи місцевого самоврядування.
Ні для кого не є секретом, що адміністративно-територіальний поділ України, успадкований нами від УРСР, був побудований згідно до лоігки адміністративно-командної вертикалі та логіки зрощування партійної "вертикалі" та органів державної влади. Він не відповідав ні історичному поділу України, ні навіть демографічним реаліям, бо це зріз ситуації, що існувала багато десятиліть тому. Тому розмови про його заміну велися усі роки незалежності. Хоча далі розмов справа не йшла.
Хоча проблема навіть не у радянському поділі, а у радянській "вертикалі", яку повинна усунута розпочата вже досить давно реформа місцевого самоврядування.
І логіка цієї реформи навіть не у тому, щоб створити ОТГ та передати їм повноваження та фінанси, а у тому, щоб розвести функції органів влади та місцевого самоврядування.
Якщо це впроваджується, то змінюється сам підхід до територіального поділу держави.
Нові райони за таких умов – це так званий субрегіональний рівень адміністративно-територіального устрою, який є в країнах Європи. Але якого ніколи не було в Радянському Союзі і в пострадянській Україні.Collapse ) Пост спочатку надрукований тут: https://don-katalan.dreamwidth.org/2471149.html.

18 липня 1995 року увійшло назавжди в історію сучасної України, як «Чорний вівторок»

Клуб Коренного Киевлянина
Але все по-порядку. 14 липня 1995 року за досить знесподівано, агадкових обставин, пішов з життя Святіший Патріарх Київський і всієї Руси-України Володимир (Василь Омелянович Романюк). Це був мало не єдиний Патріарх, який не мав ні маєтків, ні статків, ні авто.
Згідно церковний канонам Патріарх повинен бути похований на території Храму чи монастиря, а не на світському цвинтарі.
Священний Синод і Вища Церковна Рада УПЦ КП звернулися до Кабінету Міністрів України з проханням поховати Патріарха на території Видубицького монастиря і забезпечити супроводження траурної процесії до цього місця. Уряд не задовольнив прохання Церкви і запропонував місце на Байковому кладовищі, тим самим, демонструючи свою зневагу щодо Української Церкви Київського Патріархату та її вірян.
18 липня, об 11 годині, після літургії у Володимирському соборі, Синод УПЦ КП приймає рішення про поховання Патріарха на території собору святої Софії. Траурна процесія з тілом Патріарха вирушила вздовж бульвару Шевченка, щоб повернути на вулицю Володимирську в напрямку Софійської площі. Проте Володимирська була перекрита щільними рядами міліції, які ніяк не реагували на прохання церковних ієрархів та народних депутатів пропустити процесію. Тільки завдяки втручанню УНА-УНСО вдалося прорвати міліцейський ланцюг. При цьому працівники «Беркуту» використовували спецзасоби – сльозоточивий газ і гумові кийки. Підійшовши до стін св. Софії, учасники процесії побачили, що вхід до собору зачинений, а всередині повно міліції. В цей час народні депутати гарячково намагалися когось знайти з керівництва держави, щоб переконати в необхідності поховання Патріарха в соборі св. Софії, враховуючи його заслуги перед українським народом. Проте все було марно.Collapse )

Collapse ) Пост спочатку надрукований тут: https://don-katalan.dreamwidth.org/2471388.html.