December 4th, 2020

для РФ дійсно болісною стала поточна ситуація "припинення вогню"


Borys Babin
1 грудня о 16:53 ·
Потужне та авторитетне австрійське видання "Wiener Zeitung" 01 грудня розмістило статтю посла РФ у Відні Дмітрія Любінського, присвячене річниці "Паризької зустрічі" президентів.
Коментар містить традиційні антиукраїнські звинувачення щодо нібито "зриву домовленостей" у "Нормандському форматі".
Неправда росіян, що звісно й не дивує, починається із заголовку цього коментарю, "Pacta sunt servanda".
Адже ця латинська теза, імперативний припис міжнародного права стосується міждержавних договорів.
Якими ані "мінські угоди", ані тим бліьше "нормандські домовленості", що вже говорилося багаторазово, не є.
Ці документи були відібраженням умов перемир'я, тобто - угодами про припинення вогню у вимірі Женевських конвенцій. Звісно обов'язкової сили для держав-учасниць вони не становлять, ані наразі, ані у 2015 році. Більш того мова у коментарі не про них, а про домовленості 2019 року в Парижі.
З точки зору міжнародного права усі документи, підписані рік тому, є політичною програмою дій, спрямованою на вихід з тупика "мінських переговорів", штучно утвореного РФ за 2014-2018 роки.
Тому якщо якісь пункти не виконані то, по-перше, варто встановити ким саме, та, по-друге, на чию користь.
Адже якщо РФ через свого віденського посла надалі оперує категоріями "внутрішнього конфлікту" та звинувачує Україну в "ухиленні від діалогу з Донбасом" це звісно її право. Collapse )
- Пост спочатку надрукований тут: https://don-katalan.dreamwidth.org/2689434.html.
promo don_katalan Грудень 29, 2014 14:39 116
Buy for 50 tokens
Расшифровка секретного плана адмиистративно-территориального устройства России после ее распада От гуляющих по сети различных вариантов "государственного" устройства будущего российских территорий отличается наличием территорий в совместном управлении, возвратом исторических территорий…

Станислав Кукарека · Пра социализм и системотехнику

Даже в наше сложное время "интенсивный труд" сравнивают например с галерами. Частенько. Даже в ебаном ИТ. Этой традиции много сотен лет, вернее тысячи. Когда то были триемы, потом были дракары, потом были галеры. И прочие там "скампавеи" и тому подобное. Отличительной чертой всех этих шедевров кораблестроительной науки являлось далеко не использование как таковой мускульной силы человека как основной движущей силы, и даже не рабское ее происхождение. А просто наличие дохера пар весел по обеим бортам. И некоторые следствия из того "дохера". Collapse )Там смысл вопроса в том "кто компетентный", но даже смысл не в том про "кто", там смысл про "все". В футбольной или там хоккейной команде никакой вратарь или блин форвард и даже капитан - не вытащит сам по себе. Там все прекрасны должны быть. Все без исключения. Иначе жопа. Там каждый должен понимать чего он должен делать, а главное - чего не должен. И если футбольный вратарь бросится забивать голы врагу (или пусть даже руководить этим процессом) то ничего хорошего не ждет такую мощную команду. Это нонсенс. Вы понимаете?
Вопросы разделения труда - это не про "кто главный", это совершенно про другое. И эффективность этого процесса (разделения труда) она ведь тоже про другое. Она про то что "каждый знает свой маневр", а не про то что плетка в руках у кого то, и мол у кого больше. И я могу себе представить как 5 дюжин викингов - даже одному из них дали в руки кнут. Шоб тот хлестал их по спине. Как доппинг. Бывает. Тот кому дали - не факт что самый умный или самый сильный. Не факт что даже самый главный. А скорей всего он будет самый бесполезный среди них. Главное что бы не совсем долбоеб, шоб понимал что и зачем он делает. И это понимали даже викинги в сратом 8 веке. Проблема в том что мы сейчас - уже не понимаем.
- Пост спочатку надрукований тут: https://don-katalan.dreamwidth.org/2689788.html.

Diana Makarova · Я, знаєте, чого не люблю? Не терплю? Ненавиджу...



Я не люблю, не терплю, ненавиджу, коли на фронті гинуть наші.
Я тоді беру чорну стрічку і виходжу з нею у двір. Підходжу до щогли з прапором, спускаю його, пов'язую на нього чорну стрічку і знову підіймаю. Щоб кожен, кого занесе чи пронесе повз наш паркан, могли бачити - ось тут вам вказують, що нині на фронті загинув наш.
І стільки люті в моєму цьому в'язанні, що мало що можу писати я в той день.
Хіба пост з фото прапору, чорної стрічки, і текстом "Сьогодні - так"
І якщо є щось, чого я ще більше не терплю, ненавиджу - це пости, які несуться по фейсбуку в такі дні.
"Сьогодні на фронті снайпер злочинно вбив нашого воїна! Герої не вмирають! Допоможемо фронту! Ось список! Ось наші реквізити!"
Це ж треба - обов'язково треба прив'язати до смерті реквізити. Це ж треба - обов'язково треба скористатись смертю, щоб вичавити грошиків.Collapse ) Пост спочатку надрукований тут: https://don-katalan.dreamwidth.org/2689883.html.

Такі ось російські нарративи, трансльовані українскими посадовцями за кошти платників податків

Borys Babin
Часто справжнє ставлення вітчизняних посадовців до євроінтеграції та окупації Криму вже не тримається в їх черепній коробці та стає текстом всіляких проектів.
Ось й наразі Мінекології оприлюднило не більше не менше як проект Морської природоохоронної стратегії України.
Ідея, здається, дуже добра, адже 70% українського моря окуповане, і що там відбувається з унікальним вразливим довкіллям було б варто як мінімум знати.
Але цієї проблеми для авторів проекту стратегії не існує, та написаний він, як прямо вказаний у поясненнях, не тому, що це важливо, а через потребу формального виконання вимог Угоди про Асоціацію з ЄС. Бо бачите так у директивах передбачено.
Ну й ставлення до викликів відповідне.
Прикладом у документі єдиною сформульованою загрозою від діяльності РФ на морі визначене ...вихлопні гази автотранспорту на Керченському мості.
На жаль, я не жартую. І це за умов, коли в ОБСЄ Украна проводить заходи високого рівня, де включає до анонсованої "Кримської платформи" екологічні питання.
Бракон'єрство з Криму? Видобування піску та газу на шельфі? Непрацюючі очисні 400тисячного Севастополя? Кислотні дощі з "Титану" над Каркінітською затокою? Collapse )

- Пост спочатку надрукований тут: https://don-katalan.dreamwidth.org/2690213.html.

Кремлёвский компрессор продолжает нагнетать... или "бремя ватного человека" в действии...

Костянтин Машовець
В своём посте, посвящённом проводимой российскими спецслужбами в Закарпатье информационно-психологической специальной операции (ИПСО) я написал буквально следующее...
"... наиболее ярким маркером эффективности и успешности той или иной российской ИПСО, реализуемой против Украины, следует всегда иметь ввиду определённые ДЕЙСТВИЯ\БЕЗДЕЙСТВИЕ со стороны, собственно, военно-политического руководства нашей страны... Побудить его что-то сделать или наоборот - побудить ничего не делать в том или ином направлении, собственно это и является главной целью той или иной ИПСО, которые агрессор РЕГУЛЯРНО запускает против нашей страны..." (с)...
Я был прав...ибо в контексте данной ИПСО последовали следующий РЕАЛЬНЫЕ действия:
- Обыски СБУ у функционеров "венгерского движения" Закарпатья... с изъятием материалов, которые свидетельствуют о, мягко говоря, предусудительном вмешательстве ОФИЦИАЛЬНЫХ представителей соседнего государства во внутренние дела Украины...
- Информационное подключение НАПРЯМУЮ к данной операции "ведущих" информационных помоек (каналов) российских спецслужб. Причём, как собственно российских, так и позиционирующих себя "украинскими"... с криками и воплями на тему "если хоть один волосок упадёт с головы венгерского ребёнка" и т.д.... Collapse ) Пост спочатку надрукований тут: https://don-katalan.dreamwidth.org/2690414.html.

Як військовому лишити своє ім'я в історії країни?

Diana Makarova
Як військовому лишити своє ім'я в історії країни?
Виграти битву? Прикрити собою побратимів, стати героєм, загинути самому, але лишитись в пам'яті хоробрим воїном?
У нас меморіал таких військових, всі вони лишаться у пам'яті народній.
Генерал-полковник Хомчак Руслан Борисович та генерал-майор Хоменко Ігор Петрович обрали інший шлях.
Вітаю вас, панове генерали - віднині ви лишитесь в історії нашої країни не як герої війни. Не як видатні воєначальники.
А як ті генерали, що першими подали кляузу на волонтера.
Як генерали, що подали в суд на волонтера.
На якогось волонтера? Одного з багатьох? Так, одного з багатьох - але саме того, який на фронті з самого початку війни. Саме на фронті. Саме в гущі подій. Саме на того волонтера, який краще за вас, панове генерали, знає про істинну суть фронтової медицини - і не боїться говорити про це.
І не боїться говорити правду - тут найважливіше.
... панове генерали, це був постріл в свою ногу, і я не бачила влучнішого постріла, ніж зробили ви. Подати в суд на одного з кращих волонтерів країни, на улюбленця армії й країни - це було так, неначе ви зрубали гілку, на якій сидите.
Щоб ви так боролись з ворогом, як ви боретесь з волонтерами.
Як ви боретесь, відповідно, зі своїм народом.
Та й зі своєю армією. Бо армія ставиться до вас, панове-генерали, по-різному - але до своїх волонтерів армія ставиться однозначно.
Колеги, прошу репосту цього ПЕРШОГО подання в суд на волонтера - за волонтерство.Collapse )
- Пост спочатку надрукований тут: https://don-katalan.dreamwidth.org/2690701.html.