March 17th, 2021

Станислав Кукарека · Короче подводя итоги. Пра аблака...

Есть такая штука, "уровень максимальной проектной аварии". Это то что было превзойдено в Чернобыле, на Фукусиме, не Три-майл-Айленде и еще в ряде других случаев. Но это не моя сфера, я не ядерщик, я айтишник. И да, так может быть. Теоретически. Но блять не даром тот ведь "проектный уровень" - он "максимальный". Совсем не зря.
Когда я был совсем молодой читал я всякие их "буки" на ту тему. И да, читал про 30 миль между всякими бекапами (тогда еще на магнитной ленте. Но это было про ядерную войну, про прямое бомбой попадание, панимаете? Сейчас времена вроде мирные, и кроме набега ментов - датацентрам ничего особенно не угрожает. Зеркалить их аж за пределом ядерного взрыва никто уже не делает, тем более за мелкий прайс. Верней не делал, теперь все будет иначе.
Вероятность серьезного пожара в датацентре всегда оценивалась как околонулевая. Там вообще повезло, там безлюдное производство, помещения где нет людей. И там можно применять массировано системы тушения инертным газом. Более того, там даже техников которых запускают в гермозону можно снабжать подпиской про отсутствие претензий и дыхательным аппаратом от подводной лодки. Можно. И даже если там "двое погибли при пожаре" то и хуй с ними, это допустимый уровень потерь. Но так не сталось як гадалось и произошло невозможное. Или как минимум то что таковым считалось.
Почему оно произошло (хотя и не могло) это отдельно интересно, но еще интереснее что будет дальше, и думаю что данный кейс довольно радикально изменит индустрию. И даже сами технологии...
=====Collapse )
promo don_katalan december 29, 2014 14:39 116
Buy for 50 tokens
Расшифровка секретного плана адмиистративно-территориального устройства России после ее распада От гуляющих по сети различных вариантов "государственного" устройства будущего российских территорий отличается наличием территорий в совместном управлении, возвратом исторических территорий…

запит на старшого помічника молодшого дворника, чи той в курсі, що це таке літає

Алі Татар-заде
народная дипломатія, йопта. На восьмому році війни та окупації. В нашу Сумщину залітає гвинтокрил. чи вертольот, як сказано в заяві. чи гелікоптер. Коротше, щоби воно не було, але воно - російське і при тому військово-російське. Політало-політало і назад улетіло. І от що робить ДПСУ? воно відправляє запит на "Воронежско-Белгородское управление ФCБ". Це що за такі "горизонтальні зв'язки"? Уявіть собі Ердогана, який завидевши військовий літак РФ відправляє запит на старшого помічника молодшого дворника, чи той в курсі, що це таке літає. А головне - який рівень контактів. Служили вмєстє чи що? Що може сказати регіональна служба без відома центральної? ясно що нічого.
===Collapse )
Йосиф Швейк
ну взагалі то, 50 м - це дійсно все міняє. немає часу на реакцію. ракета до нього буде летіти довше, ніж він буде виходити з повітряного простору. і якщо влучить - то вже над мокшанью.
навіть якщо підбити зі стрілковки - він все одне дотягне до своєї території
---
Алі Татар-заде
я пишу про рівень запиту. Він явно зроблений постфактум, інакше як розуміти фразу що "відповіді досі немає". Виглядає так, що сумской губірнатар пише братню записку азовско-воронежскому колезі.
---Collapse )

Судді Конституційного Суду хочуть вигнати Головатого


Заступник голови КСУ Головатий може повторити шлях голови КСУ Шевчука


Доки Один з Найвеличніших Лідерів Світу (с) торжествував свою перемогу над Конституційним Судом України, звідкіля він височайше повелів вигнати голову КСУ Олександра Тупицького й призначити виконувачем обов’язків голови Сергія Головатого, підкралась зрада, звідкіля ніхто не очікував. Судді КСУ збунтувались і навіть вирішили провести 17 березня 2021 року спеціальне пленарне засідання, щоби розглянути питання про невідповідність судді КСУ Головатого займаній посаді.
Як засвідчує проєкт порядку денного засідань Конституційного Суду України, приводом для обговорення морального та професійного обличчя Головатого стала заява відомого скандаліста Дмитра Корчинського. Але можна не сумніватись: якби судді КСУ самі б не захотіли позбутись президентського улюбленця, заради розгляду заяви голови політичної партії «Братство» вони б не стали збирати спеціальне пленарне засідання, а обмежилися відпискою співробітника апарату суду. Тож можна очікувати, що судді КСУ спробують відправити Сергія Головатого туди ж, куди вони раніше послали голову КСУ Станіслава Шевчука.Collapse )

Василь Сергійович взяв і здуру ляпнув, що запис справжній

16 березня 2021 року колишній голова СБУ Василь Сергійович ГрицакCollapse )
У той час як шанувальники Сивочолого Гетьмана верещали, що запис розмови – це фальшивка, виконана «на синтезаторі мовлення», Василь Сергійович взяв і здуру ляпнув, що запис справжній: «Це абсурд, просто абсурд. Мені хотілося б подивитися в очі тому самому Медведчуку, що він мав на увазі, коли оце верз. Ні про яку взагалі готівку мова не йшла. Нас можна звинуватити в чому завгодно, тільки не в таких речах… Йдеться про цілеспрямовані спроби дискредитації нас. Пояснити я це можу доволі просто. Ми й сьогодні продовжуємо роботу проти російської п’ятої колони в Україні і проти російської країни-агресора».
В очі Медведчуку Вася-їбанько мав можливість дивитись з грудня 2014 року до травня 2019-го – доки Віктор Володимирович у статусі спецпредставника СБУ входив до склади Тристоронньої контактної групи. І якби Вася мав бажання – то вже запитав би. Бо не знати про зміст цієї розмови Василь Сергійович не міг – по-перше, Медведчук телефонував у його присутності, а, по-друге, запис зберігався в Департаменті оперативно-технічних заходів СБУ.
Власне, записати розмову між Медведчуком і Сурковим могли три українських установи – Служба зовнішньої розвідки, Головне управління розвідки Міністерства оборони та Служба безпеки України.Collapse )

Нарис 126 Фракція ПРП

Борис Беспалий
НАРИСИ НОВІТНЬОЇ УКРАЇНИ КРІЗЬ ПОЛІТИЧНУ БІОГРАФІЮ
Нарис 126 Фракція ПРП
У фракції була комфортно: політично та однорідна, дискутувал лише хороше з кращим. Проблем з голосуванням не було, з підтримкою Уряду В. Ющенка теж. Не було й підкилимної боротьби, бо центр партійної влади (В. Пинзеник, С. Соболєв, І. Гринів) був поза фракцією.
Лідер партії і фракції Віктор Михайлович Пинзеник – з героїв мого політичного роману. Мало, що він провідний економіст-ринковик, він послідовний, мужній політик: з небагатьох хто міністром не загравав ні з верхами, ні з низами, а вів лінію, яку вважав корисною країні. З небагатьох, хто із незгоди з урядовим курсом, міг піти з посади, як от у серпні 1993-го, через фіксацію курсу гривні. На Заході це норма, у нас – виняток.
Якби хоча одна наша влада зважилась на рішучі ринкові перетворення, кращого кандидата на архітектора і будівничого економічної складової (українського Бальцеровича) годі й шукати.
В. Пинзеник і популяризатор, здатний пояснити сутність справи стисло, яскраво, точно. Журналісти любили його синхрони: бліц-коментарі. А власникам каналів вони подобались менше: різали немилосердно. Пинзеник казав: звожу коментар до мінімуму і до секунд – усе ріжуть.
Сильним, яскравим і успішним економістом-політиком є й С. Терьохін. В. Цехмістренко і К. Жеваго фахові економісти, та більше підприємці. Перший створив і очолив виробничо-фінансову компанію, згодом ПАТ «Райз», з поставки засобів захисту рослин, насіння і сільгосп техніки.
Другий – зараз мільярдер, але й тоді був нівроку. Коли у 1993-му 19-тирічний студент (а виглядав ще молодше) став фінансовим директором АТЗТ «Фінанси та кредит» думали – підстава. Та швидко переконались, що цей сам собі блат – природжений бізнес-лідер. Ще студентом переакцентувався із фінансово-банківської сфери (освітній фах) у виробничу – найприбутковішу. Якщо не рахувати корупцію, і переплетені з нею, торгівлю енергоресурсами і зброєю, то виробництво — самий вигідний бізнес. І самий трудомісткий.Collapse )


-

Станислав Кукарека · Пра "тренды". Простынка

Довольно регулярно я встречаю заявления про "все уже не так, ребята". Свобода мол не а тренде, права не актуальны, собственность - унылая архаика что только мешает и т.д. Что "дивный новый мир" наступил бесповоротно и с этим нужно радостно смириться, причем чем быстрее тем лучше. И непрестанно улыбаться под намордником. Причем встречаю эти заявления я очень часто и в самых разных местах, от комментариев в фейсбуках до тезисов очередного сьезда бильдербергских клубов. И так настойчиво звучат те мантры из всех утюгов что поневоле закрадывается некое сомнение в их истинности.
Никто не будет так настойчиво тебе рассказывать что 2*2=4, что мол сила обратно пропорциональна квадрату расстояния и ли что солнце восходит таки на востоке. Никакие факты очевидные (или хотя бы условно истинные) таких усилий не заслуживали никогда. Подобного масштаба и ярости пропагандистские усилия я видел разве что в глубоком детстве, где с каждой стенки улыбался мне загадочный Слава КПСС, и даже свиноматки набирали вес исключительно руководствуясь последними решениями Пленума Политбюро. И да, я таки до сих пор помню чем это закончилось еще тогда. Хотя у них тогда еще далеко не было тех технологий (и ресурсов) которыми располагают нынешние пропагандоны, я тем не менее не думаю что у этих самых нынешних - получится в итоге что-нибудь сильно другое.
То что они нам реально лапшу на уши вешают это понятно, но с другой стороны невозможно не отметить что "что-то происходит", что мир меняется реально, становится другим. Не так меняется как нам рассказывают, но как-то он меняется. И тут же возникает следующий вопрос, "Как он меняется?". Что же на самом деле происходит? И это вопрос предельно интересный, важный и нужный. Нам не помогут на него найти ответ ни школьные учителя ни официальные пропагандоны ни "лидеры общественных мнений" к сожалению. Напротив, вся их деятельность была (и долго еще будет) направлена на то чтобы то понимание нам затруднить а не облегчить. И это есть частью самого процесса, важной частью. Collapse )