May 18th, 2021

Мы видим эпохальное. Нам дано жить в эпоху перемен...

Станислав Кукарека
Мы видим "санкции" в отношении резидентов страны. Это прекрасно. Ну может быть они плохие люди, возможно они в чем-то виноваты. Возможно даже что дыржава остро нуждается в их например деньгах. Но зачем же сразу "санкции"? В отношении "плохих людей" держава должна выносить приговоры, а не санкции. Или ну хоть "проскрипции", что тоже жесть конечно, но не "санкции" никак. Но видимо не получается. В советской еще транскрипции "санкции" выносил прокурор. Человек пусть даже "государев", но так или иначе - фигура процессуальная, часть той игры что описана законом. И то там были "санкции на задержание", на "обыск" там или даже "арест", но "санкции экономические" даже советский прокурор не налагал. "Санкции экономические" то была преоргатива неких там политиков и касались они сугубо субъектов внешних, что никак не подпадали под власть ни прокуроров ни судей.
По сути дела "санкции" в ТОМ их понимании были лишь продолжением и реализацией суверенитета государства, мол с кем хотим - торгуем, с кем не хотим - идите в жопу. Ну например. Это понятно в отношении внешних агентов что не подпадают под "суверенитет", ну то есть право хватать и судить и потом томить в тюрьме. Это можно понять. Но как это понять в отношении граждан страны которые находятся на ее территории и в общем то во власти всяких ментов и спецслужб? Это непостижимо и невероятно. Если есть за что - хватайте блин, судите и т.п. Если нет - ну извините. Что-то одно из двух. Collapse )
Пост спочатку надрукований тут: https://don-katalan.dreamwidth.org/2980115.html.
promo don_katalan december 29, 2014 14:39 116
Buy for 50 tokens
Расшифровка секретного плана адмиистративно-территориального устройства России после ее распада От гуляющих по сети различных вариантов "государственного" устройства будущего российских территорий отличается наличием территорий в совместном управлении, возвратом исторических территорий…

Diana Makarova · І ЗНОВУ ПРО КОТИКІВ

Я дуже люблю український фронт. Це моя релігія, наш фронт.
Я дуже люблю нашу армію (ЗСУ, Національну гвардію, інші роди військ, я тут підводжу риску - армія і є армія). Це моя молитва, наша армія.
Я дуже люблю наших сонечок, хлопчиків, зайчиків, котиків, всі-як-один-герої і все таке - але я знаю, що серед них зустрічаються різні сонечка. Котики й зайчики теж різні. Я знаю про це дуже давно, десь з весни 2014-го року, коли офіцери привласнювали собі те, що передавали ми для рядового складу, а рядовий склад дрисливо мовчав на те у відповідь. Я знаю про це також з 2015-го року, коли передача для одного підрозділу переходила до рук другого підрозділу "Та ми їм завеземо, не переживайте!" - і потім зникала.
Ну, ми не так щоб сильно переживали - приїздили тоді до підрозділу, який вкрав передачу і просто вимагали повернути вкрадене. І повертали, паршивці!
Нічим мене не здивуєш з темних сторін фронта. Ніщо не ввергне в мрак депресії. Бо я давно і точно знаю - ніде й ніколи не буває так, щоб всі герої і святі, і німби сяють над чолами. А навпаки - будь-який соціум є збором різних людей. І святих, і грішних.
От про щось таке я вам і повідаю, закінчуючи свою травневу пісню про фронт. Рубрикою - і про погане...
... вечоріло.
Але не смєркалось.Collapse )

-
Пост спочатку надрукований тут: https://don-katalan.dreamwidth.org/2980397.html.

Станислав Кукарека · Пра бензус...

Я помню еще когда канистру 76-го бензуса можно было купить за 4 рубля. 20 копеек литр. Помню. Пачка сигарет тогда стоила 40 копеек (или 60, или даже 70) и тоже хер так просто купишь. И потом я еще помню многое чего. Включая черги на бензозаправках, в которых можно было провести часов примерно 10. Тогда машина это была роскошь, ьтпа ты сидишь на мягком диване, слушаешь музончик через японский (китайских еще не было) магнитофон и вообще просто утопаешь в роскоши. Что трудно было сравнивать с лишениями трудового народу который пешим порядком под дождем и ветром стоял ну например за колбасой, ну или за трусами. Воспринималось как знак высшей социальной справедливости.
Фишка тут в том что примерно с середины 90-х годов когда только еще начали возникать частные АЗС вопроса там очередей на них или какого либо дефицита страна вообще не знала НИКОГДА. 25 лет по сути мы не знали что такое очередь на бензозаправке. За жто время успели вырости дети и даже родить своих новых детей, кое кто из нас за это время успели стать дедушками или например бабушками. И все там было мирно и спокойно.
Дыржава регулировала цены на газ и на электроэнергию, дыржава регулировала курс валюты, дыржава регулировала "архитектурный облик городов" и всякую застройку, дыржава регулировала выборы и результаты этих выборов, уличную торговлю и ФОПов, наше душевное отношение к геям, курению и экологии. И мало какой из этих вопросов обходился без мордобоя и даже натуральных жертв. Но как то так получилось что в числе прочего - ни цены на бензин ни порядок его реализации дыржава особенно не регулировала примерно так 25 лет. И как это ни странно в этой сфере - все было мирно и спокойно. Во всяком случае намного спокойнее чем во многих смежных областях. Collapse )
Пост спочатку надрукований тут: https://don-katalan.dreamwidth.org/2980782.html.

Треба шукати системних рішень, моделювати та пропонувати їх

Andrii Klymenko
Кожна (підкреслю - кожна...) історична хвиля "російського освоєння" Кримського півострова супроводжувалася усвідомленим та навмисним створенням умов для вимушеної еміграції кримських татар (або для примусу мовчати тих, хто залишився).
Це стосувалося, перш за все, землі, іншого особистого майна, релігії, книг, історичних реліквій, мови та освіти, лідерів та інших основ життя народу. Саме тому так багато нащадків кримських татар в Туреччині, деяка частина осіла по дорозі до Туреччини берегами Чорного моря.
Оскільки хижацька природа імперії не змінилася і не зміниться, сучасні перспективи кримськотатарського народу під імперською владою мені абсолютно та беззаперечно зрозумілі - читайте історію з 18 ст.
Тому треба не просто постити банери про 18 травня 1944. І не тільки повідомляти світові про утиски в Криму. Треба шукати системних рішень, моделювати та пропонувати їх. Це важко. Але це треба робити.
=====
Алі Татар-заде
а потім цю зловісну тишу сталінці населили "казачкамі іс Кубані" і перейменували в Прівєтноє


===Collapse )
Пост спочатку надрукований тут: https://don-katalan.dreamwidth.org/2980988.html.

Volodymyr Boiko коментує чудо воскресіння пана Чауса

Max Gus
Пане Володимире, прокоментуйте будь ласка чудо
воскресіння пана Чауса, який давно повинен був годувати риб .
---
Volodymyr Boiko
Після невдалої спроби Петра Олексійовича викрасти Чауса з бази ГУР у Первомайському районі Миколаївської області екс-суддя, нарешті, зрозумів, що або він буде зачитувати тексти, які йому писатиме у СЗР, або піде на корм рибам
---
Serge Klimovych
Volodymyr Boiko тобто його вивезли з Молдови, а вже потім ще раз хотіли викрасти з Миколаївщини?
---Collapse )
Пост спочатку надрукований тут: https://don-katalan.dreamwidth.org/2981301.html.

Нема жодного прикладу, де б совіти вирішили конфлікт без крові

Алі Татар-заде
https://uk.wikipedia.org/wiki/Мубарек
Цього ви не прочитаєте у Вікіпедії. В 70-ті роки в рамках "владнання" СРСР затвердив проект влаштування на півдні Узбекистану "кримськотатарської автономії", так званої Мубарецької (за ім'ям майбутньої "столиці"). Здавалося б, це шанс для еліти? Еліта б мала посісти керівні пости, влаштуватися (якщо думати меркантильно), відродити мову, культуру "на новой родінє" (якщо вдаватись патосу). Але е͟л͟і͟т͟а͟ ͟в͟і͟д͟м͟о͟в͟и͟л͟а͟с͟ь͟.͟ ͟І͟ ͟н͟а͟р͟о͟д͟ ͟т͟а͟к͟о͟ж͟. Як до, так і після такої "пропозиції" щоденно в азійських домівках тільки Крим не сходив з язика. І вже десятки кримських татар сиділи по тюрмах (і сотні - з карними справами), якраз за те щоб не будувати обіцяний рай на чужій землі - тільки на своїй. Collapse )
Пост спочатку надрукований тут: https://don-katalan.dreamwidth.org/2981476.html.

Визнати депортацію кримськотатарського народу геноцидом

Алі Татар-заде
Визнати депортацію кримськотатарського народу геноцидом
Світовий Конґрес Українців (СКУ) разом з багатомільйонною українською діаспорою приєднується до кримських татар у всьому світі у відзначенні річниці депортації кримськотатарського народу з Криму та у вшануванні численних жертв цього геноциду, який вчинив комуністичний тоталітарний режим Радянського Союзу.
Депортація кримських татар, проведена 77 років тому за наказом кривавого радянського диктатора Йосипа Сталіна, стала одним із найжахливіших злочинів радянського режиму. У ході цього умисного акту ненависті загинуло до 40% усього кримськотатарського народу, а решта – упосліджена радянською владою та названа нею “народом-зрадником” – була змушена жити у жахливих умовах заслання аж до кінця 1980-х рр. Повернення до Криму стало можливим тільки після розпаду Радянського Союзу та відновлення незалежності України.Collapse )
Твоя Підпільна Гуманітарка
Друзі, сьогодні, через 77 річницю злочину радянської влади — депортації цілого народу киримли з власних домівок, — хочемо влаштувати тематичний музичний детокс. Поділіться у коментарях своєю улюбленою музикою кримських татар, а о 20:00 послухаємо ці пісні на каналі разом.
P.S. Ми теж любимо Джамалу, але, будь ласка, не обмежуйтесь її творчістю.


Collapse )
Пост спочатку надрукований тут: https://don-katalan.dreamwidth.org/2981868.html.

Oleksandr Humirov · Denis Malyuska - этот текст вам на заметку

26.11.2014 года правительство Украины во главе с Арсеній Яценюк приняло пролоббированное Приватбанком Коломойского и российским Альфа-банком постановление №662, которое открыло "ящик пандоры" рейдерства в Украине - создало возможность без суда и следствия, без доказательств реальности долга, отбирать через исполнительные надписи нотариусов на нотариально НЕзаверенных договорах имущество у добросовестных людей.
Я и адвокат Александр Дорошенко тогда подали иск против Кабмина о незаконности этого постановления. Три года и семь судебных инстанций прошёл этот иск (дело 826/20084/14). Нас поддерживали тысячи людей, пострадавших от незаконного постановления. На нас давили приватовские разбойники, возбуждали уголовные дела и поливали грязью в СМИ.
Но, в конечном итоге, в 2017 году постановление-662 было окончательно признано высшей судебной инстанцией Украины незаконным и отменено с момента принятия. Сотни имущественных объектов были возвращены законным собственникам.
Но. Это вообще не хэппи-енд. До сих пор, спустя столько лет, Кабінет Міністрів України и Міністерство юстиції України НЕ исключили незаконные положения из Перечня документов, по которым взыскание задолженности происходит в бесспорном порядке. И недобросовестные нотариусы в сговоре с недобросовестными частными исполнителями ПРОДОЛЖАЮТ ПОЛЬЗОВАТЬСЯ НЕЗАКОННЫМ ПОСТАНОВЛЕНИЕМ-662.Collapse )
Пост спочатку надрукований тут: https://don-katalan.dreamwidth.org/2982073.html.

На воре шапка горит? Или что?

Владимир Фесенко
Сегодня был интересен сюжет с обыском в доме, в котором живет Виталий Кличко. Здесь интересна психология противостояния, возникшего в Киеве, и гротесковость нынешней ситуации. Уж не знаю, специально были проведены обыски у одного из соседей Виталия Владимировича, или это так совпало. 😊 Но сначала (когда появилась новость про обыски в этом доме) у многих возник едва ли не шок: неужели обыск у самого Виталия Кличко? Вновь возникло ощущение саспенса (тревожного ожидания). Но довольно скоро выяснилось, что нет, это – ложная тревога.
Однако мэр Киева отреагировал очень нервно. Может быть даже слишком нервно. Он считает, что силовики приходили именно к нему. Сама тональность этого заявления выглядела очень нервозной. В этой связи две версии. Либо это банальный пиар (отсюда и чрезмерная эмоциональность), и стремление выставить себя в роли политической жертвы. Это традиционный прием для украинских политиков. Но сейчас с такими заявлениями не выделишься на общем фоне. Об этом на днях говорил Медведчук, сегодня же на это намекают и в пресс-службе Петра Порошенко. Либо Виталий Кличко действительно очень обеспокоен и даже в состоянии стресса. Неужели есть чего бояться? Возможно, после обысков у Артура Палатного, Виталий Владимирович ожидает прихода правоохранителей и к себе.Collapse )
Пост спочатку надрукований тут: https://don-katalan.dreamwidth.org/2982347.html.