Salus populi suprema lex (988) (don_katalan) wrote,
Salus populi suprema lex (988)
don_katalan

Як «цукрову справу» в НАБУ згорнули

Volodymyr Boiko
3 роки тому, 5 серпня 2016-го, слідчі Генеральної прокуратури на чолі з вже практично легендарним Дмитром Сусом (до речі, не менш легендарний суддя Окружного адміністративного суду Києва Руслан Арсірій 26 липня 2019 року ухвалив поновити Суса на посаді в Генеральній прокуратурі, звідкіля Дмитро Миколайович був звільнений після низки гучних скандалів) прибули на обшук до Національного антикорупційного бюро України. Але в НАБУ слідчих не допустили – директор Бюро Артем Ситник, якого зараз судять у Сарненському районному суді Рівненської області за скоєння корупційних правопорушень, виставив проти Генпрокуратури своїх спецпризначенців, озброєних шкарпетками по 400 грн.

Того ж дня НАБУ поширило ось таку заяву, пояснюючи, чому слідчих Генпрокуратури не допустили до проведення санкціонованих судом слідчих дій:

«В якості підстави для обшуку в ухвалі було вказано розслідування кримінального провадження від 22.04.2016 р. за фактом здійснення незаконного прослуховування співробітниками НАБУ телефонних розмов фігурантів розслідуваного Бюро кримінального провадження. За інформацією, отриманої від прокурорів, йшлося про прослуховування фігурантів провадження за фактом розкрадання цукру зі складів державної спеціалізованої бюджетної установи «Аграрний фонд» у Черкаській області загальною вартістю понад 300 млн. грн. Ключовим підозрюваним у даному провадженні є заступник прокурора Київської обл. Олександр Колесник, затриманий детективами НАБУ 18 травня 2016 року і взятий під варту за рішенням суду 20 травня 2016 року за підозрою у скоєнні правопорушення за ч.2 ст. 364 КК України ("Зловживання владою або службовим становищем"). Представникам ГПУ було пред’явлено документи, які підтверджують законність дій НАБУ, та роз’яснено, що згідно діючого законодавства НАБУ не має повноважень для здійснення автономного прослуховування і користується потужностями СБУ, відтак факти, наведені як підстави для обшуку, рівно як і відомості, внесені до ЄРДР в рамках даного провадження, не відповідають дійсності».

Насправді Ситник не допустив слідчих до обшуку тому, що на той час «цукрова справа» була вже продана, заступника прокурора Київської області Колесника призначили цапом-відбувайлом, натомість у межах цього провадження Ситник здійснював прослуховування телефонну підприємця, абсолютно непричетного до «цукрової справи», на замовлення його конкурентів.

Ця історія розпочалась далекого 2012 року, коли ліквідований нині «Актив-банк» видав кредит у 16 млн. доларів фірмі «Ольга» під заставу 45 тис. тон цукру, що перебував на складах Гороховського й Володимир-Волинського цукрових заводів. Позичальник вчасно не розрахувався по кредиту, розпочалась процедура банкрутства і цукор залишився лежати на складах, привертаючи до себе увагу жадібних до грошей співробітників Генеральної прокуратури України.

Люди брешуть, що автором афери виступила нинішній міністр фінансів Оксана Маркарова, яка володіла «Актив-банком» разом зі своїм чоловіком Даниїлом Волинцем. Маркарова, достеменно знаючи, що «Ольга» перебуває в стадії банкрутства з запровадженням мораторію на погашення боргів (втім, пізніше була проведена санація, підприємство відновило платоспроможність і розрахувалось по кредитних зобов’язаннях перед цим банком), виготовила документи про уступку права вимоги на користь якогось ПАТ «Закритий недиверсифікований корпоративний інвестиційний фонд «Ефективні інвестиції». На підставі цієї фільчиної грамоти співробітники СБУ та Генпрокуратури вилучили 45 тис. тон цукру, який належав Аграрному фонду й зберігався на тих самих складах, що й цукор підприємства «Ольга», і продали.

За матеріалами НАБУ, безпосереднє відношення до крадіжок державного цукру мали тодішній начальник Департаменту нагляду за додержанням законів у кримінальному проваджені Василь Черніков, його підлеглий Олександр Колесник, нинішній заступник генерального прокурора Сергій Кізь, слідчий в особливо важливих справах Дмитро Павлій (зараз він працює в управлінні Басова, а раніше нужденно трудився під орудою Горбатюка й разом з адвокаткою Закревською «розслідував» викрадення Ігоря Луценка – за результатами цього «розслідування» нині зареєстроване кримінальне провадження в зв’язку зі зникненням з матеріалів справи важливих документів), а також низка співробітників СБУ.

Так ось, саме Василя Чернікова й мали «слухати» НАБУїни в межах кримінального провадження №52016000000000036 від 3 лютого 2016 року, зареєстрованого в НАБУ за фактом розкрадання 45 тон цукру, що належав Аграрному фонду. 15 березня 2016 року до Апеляційного суду м. Києва була направлено клопотання про надання дозволу на зняття інформації з транспортних комунікаційних мереж певного абонентського номеру мобільного зв’язку. У клопотанні було зазначено, що абонентом, розмови якого треба прослуховувати, є Черніков. Але, насправді, у клопотанні був зазначений номер телефону зовсім іншої людини – підприємця з Полтави, серба Любомира Мудріча, 19 березня 1962 року народження. Інтерес НАБУїнов до цього бізнесмена, який раніше очолював міжнародну групу компаній Allseeds Group, а також до лютого 2016 року був генеральним директором компанії Lauffer Group, спричинений тим, що керівництво НАБУ отримало від конкурентів Мудріча замовлення на незаконне стеження. Але коли завдання НАБУ на прослуховування телефону, начебто, Чернікова, надійшло в ДОТЗ СБУ, виявилось, що цей телефон вже перебуває під контролем. У СБУ стали розбиратись, виявили фальсифікацію й повідомили про це в Генпрокуратуру.

Але дуже швидко «цукрову справу» в НАБУ згорнули, зробивши Колесника крайнім. Це трапилось після того, як директор НАБУ Ситник був задокументований при отриманні хабара в сумі 500 тис. доларів, а також було з’ясовано, хто саме й за що подарував йому двокімнатну квартиру в Броварах. Що ж стосується кримінального провадження, зареєстрованого Генпрокуратурою за фактом незаконного прослуховування громадянина Мудріча, то генеральний, прости господи, прокурор Юрій Луценко в серпні 2016 року змінив підслідність і направив її в Головне слідче управління СБУ, де вона й згинула.

Одначе історія з крадіжкою цукру настільки цікава, а прізвища її фігурантів настільки знамениті, що я, так і бути, виконаю те, на що не наважилось аж ціле НАБУ, і найближчими днями розповім про цю видатну аферу на сайті з романтичною назвою «Хроніки Українських Йолопів».

Пост спочатку надрукований тут: https://don-katalan.dreamwidth.org/2071365.html.
Tags: бойко, менты, порошенко, сбу, україна
Subscribe
promo don_katalan december 29, 2014 14:39 115
Buy for 50 tokens
Расшифровка секретного плана адмиистративно-территориального устройства России после ее распада От гуляющих по сети различных вариантов "государственного" устройства будущего российских территорий отличается наличием территорий в совместном управлении, возвратом исторических территорий…
  • Post a new comment

    Error

    default userpic

    Your reply will be screened

    Your IP address will be recorded 

    When you submit the form an invisible reCAPTCHA check will be performed.
    You must follow the Privacy Policy and Google Terms of use.
  • 1 comment