Salus populi suprema lex (988) (don_katalan) wrote,
Salus populi suprema lex (988)
don_katalan

Грошефермери: Як олігархи і популісти доять Євросоюз на мільйони

Ярослав Вішталюк
Давно хотів перекласти цей лонгрід New York Times про Угорщину і те, що з нею зробили євросубсидії, але питання земельної "реформи" змусило таки вже добити це питання. Дуже цікава стаття, яку, звісно, варто читати в оригіналі, але це не всі можуть. І дуже актуальна з огляду на розгляд земельного питання в парламенті. Я ще півроку тому казав, що це питання буде розв'язано не так, як краще для країни, а як краще для ЄС та підтриманих ним тут "успішних бізнесменів" - на кшталт того ж таки Томаша Фіали, чий "Дрегон кепітал" останніми місяцями чомусь "раптом" зацікавився розширенням свого впливу в банківському секторі - ключовому секторі, який буде відігравати головну роль у випадку відкриття "ринку землі". Робота журналістів Таймс ще раз доводить, що наївні українці, які думають, ніби "ЄС нам допоможе" глибоко помиляються, щоправда прозріють, як завжди, досить пізно, тим часом як "успішні бізнесмени" чисто за законами "дикого капіталізму" стануть ще багатшими і ще більше легалізуються на Заході, поки рядові українці будуть збирати копійки на прожиття.

(традиційно буду вдячний за виправлення помилок - робив все "на коліні", тож їх таки має бути)
==================================

Грошефермери: Як олігархи і популісти доять Євросоюз на мільйони



Європейський Союз виділяє 65 мільярдів доларів на рік на субсидії сільському господарству. Але частина цих грошей йде на заохочення авторитарних лідерів, збагачення політиків і фінансування корупції.

©Селем Гебрекідан, Метт Апуццо та Бенджамін Новак

Чаквар, Угорщина - Під комуністами фермери працювали на полях, які розкинулись на кілометри довкола цього міста на захід від Будапешта, збираючи пшеницю та кукурудзу для уряду, який вкрав їхню землю.

Сьогодні їхні діти гарують на нових панів - олігархічні групи та їхніх політичних покровителів, які загарбали ці землі через непрозорі угоди з урядом Угорщини. Вони створили сучасну реінкарнацію феодальної системи, надаючи робочі місця поступливим та караючи тих, хто наважується чинити опір.

Як виявляється, ці земельні барони фінансуються та зміцнюються Євросоюзом.

Щороку блок з 28-ми країн платить 65 мільярдів доларів сільськогосподарських субсидій для підтримки фермерів задля виживання сільських общин. Та в Угорщині і більшій частині Центральної та Східної Європи основну їх частину отримують пов'язана з владою могутня меншість. Прем'єр-міністр Чехії лише за минулий рік поклав собі в кишеню десятки мільйонів доларів європейських субсидій. Субсидії профінансували захоплення земель в мафіозному стилі в Словаччині та Болгарії.

Європейську фермерську програму, систему, що сформувала Європейський Союз, тепер експлуатують ті самі антидемократичні сили, які загрожують блоку зсередини. Це відбувається через те, що уряди Центральної та Східної Європи, очолювані кількома популістами, мають широкі повноваження в розподілі субсидій, які фінансуються платниками податків всієї Європи, причому вся ця система оповита таємницею.

Розслідування New York Times, яке за 2019 рік охопило дев'ять країн ЄС, виявило умисне непрозору систему субсидій, яка підриває цілі ЄС в боротьбі з корупцією та самодіяльністю. Брюссельська євромашина дає можливість розвивати цю грубу корупцію, оскільки протистояння їй загрожує програмі, що тримає купи хиткий союз. Євролідери можуть не погоджуватися багато з чим, але всі вони чекають щедрих субсидій та широких прав в їх розтраті. Створення механізму для стримування зловживань в цій сфері в нових державах-членах може порушити політико-економічну удачу багатьох на континенті.

Саме тому останній законопроект про підтримку фермерських господарств акцентує увагу не на викоріненні корупції чи посиленні контролю, а на збільшенні повноважень національним лідерам у витраті коштів - попри заперечення органів аудиту. Ця програма є найбільшою статтею в наднаціональному бюджеті Європейського союзу, яка містить в собі 40% всіх бюджетних витрат - це одна з найбільших субсидійних програм в світі. Однак деякі депутати в Брюсселі, які пишуть і затверджують закони в сфері сільського господарства, самі визнають, що часто-густо самі не мають уявлення, куди підуть ці гроші.

Одне з цих місць - медьє (округ) Феєр, де живе популістський прем'єр-міністр Угорщини Віктор Орбан. Містер Орбан, страшенно вдячний за мільярди євро ЄС, при цьому відомий радикально правою політичною позицією та суворою критикою Брюсселя і політичних еліт ЄС. Розслідування "The Times" встановило, що він використовує євросубсидії як власні гроші, аби збагачувати своїх друзів і родичів, захищати свої політичні інтереси та карати своїх конкурентів.

Уряд містера Орбана продав через аукціони тисячі гектарів державних земель членам його родини та близьким друзям, включаючи друга дитинства, який став одним з найбагатших людей в країні. А ті, хто володіє землею, в свою чергу мають право на багатомільйонні фермерські субсидії від ЄС.

"Це абсолютно корумпована система", - каже Йозеф Ангян, який колись працював на Орбана в департаменті розвитку сільського господарства. Нахабного розкрадання в медьє Феєр не повинно було статися. Від зародження Євросоюзу сільськогосподарська політика мала неабияке значення, як система підтримки суспільного добробуту. Соціальні служби та програма Медікейр в США - це, ймовірно, найближчі її аналоги, але жодне з них не є сакральним правилом, записаним в базових документах держави.

Євросоюз витрачає утричі більше за США на субсидії фермерам, але скільки б не розширювалась ця система, контроль над нею не збільшується. Уряди країн публікують частину інформації про кінцевих отримувачів коштів, але найбільші бенефіціари цієї системи зазвичай приховані за хитрою багаторівневою структурою власності. І хоча фермери отримують субсидії виходячи з площі своїх земель, дані про їхню власність є засекреченими, що ускладнює викриття рейдерства і корупції. ЄС має загальну базу даних, але посилаючись за складнощі з передачею інформації відмовився надати The Times доступ до неї, тож ми були змушені створити власну базу даних, яка, хоч і є неповною, доповнила загальнодоступну інформацію про виплату субсидій. Вона включає дані з корпоративних і державних баз, даних про продаж та оренду земель, які ми отримали з документів, наданих нашими джерелами та антикорупційними активістами, що розслідували земельні махінації не зважаючи на погрози розправ з боку уряду містера Орбана.

Хоч Євросоюз називає систему субсидій найважливішим інструментом підтримки працьовитих фермерів, дослідження неодноразово підтверджували, що 80% субсидій отримує 20% найбільших агробаронів. Деякі з них при цьому використовували отримані гроші для збільшення політичної ваги. В Чехії найбільшим отримувачем євросубсидій є компанії Андрея Бабіша, мільярдера і агроолігарха, який також є прем'єр-міністром. The Times проаналізував виплати і знайшов, що його компанії отримали більше 42 мільйонів доларів США євросубсидій тільки минулого року. Пан Бабіш заперечив будь-які порушення закону, посилаючись на проведені двічі перевірки конфлікту інтересів. Уряд Чехії останніми роками запровадив закони, які полегшують великим компаніям - найбільшими з яких є компанії прем'єр-міністра - отримувати ще більше субсидій. "ЄС платить купу грошей олігарху, який при цьому є політиком", - каже Лукаш Вагенкнехт, чеський сенатор та економіст, який працював на містера Бабіша. "І який результат? Ми маємо найвпливовішого політика в Чехії і його повністю підтримує ЄС".

В Болгарії субсидії озолотили агроеліту. Болгарська академія наук встановила, що 75% європейських субсидій в країні отримує близько 100 бенефіціарів. Цієї весни антикорупційні органи здійснили численні рейди по всій країні, розслідуючи мережу корупційних зв'язків між чиновниками та агробаронами - тепер один з найбільших виробників борошна в країні чекає на суд за обвинуваченням в шахрайстві із субсидіями.

В Словаччині генеральний прокурор визнав існування "сільськогосподарської мафії". Дрібні фермери скаржаться, що у них силою відбирають землі, які використовують для отримання субсидій. Журналіста Ян Куцяка було вбито минулого року за розслідування проти італійської мафії, яка контролює сільськогосподарську галузь, отримуючи прибутки від субсидій та підкуповуючи за них найвпливовіших політиків в країні. І незважаючи на це все спроби реформування неодноразово відхилялись Брюсселем та урядами держав-членів.

Чиновники ЄС відхилили звіт 2015 року, в якому рекомендувалося посилити правила розподілу субсидій, щоб убезпечити фермерів Центральної та Східної Європи від рейдерства. Європарламент відхилив законопроект, який пропонував заборонити політикам, що мають інтереси в сільському господарстві, отримувати субсидії, розподілом яких вони ж самі і займаються. "У нас абсолютно закрита система", - сказав в нещодавньому інтерв'ю Рудольф Мьогеле, один з найвпливовіших єврочиновників в галузі сільського господарства.

Погіршує ситуацію те, що аудиторські перевірки, які можуть запобігти деяким випадкам шахрайства, не здатні викорінити корупцію та самоуправство чиновників - Євросоюз рідко втручається у внутрішні справи країн-членів, покладаючись в цьому на обраних їхніми народами політиків.

Мало хто з європейських лідерів настільки нахабно експлуатує систему європейських агросубсидій, як Орбан в Угорщині. На мітингах він бреше, що Брюссель хоче позбавити місцевих фермерів підтримки задля допомоги мігрантам і тільки він може всіх захистити від цього. При цьому фермери, які критикують угорський уряд, зустрічаються з численними відмовами в субсидіях та неодноразовими перевірками різноманітних інспекцій, що є беззаперечними ознаками кампанії залякування в кращому стилі радянських часів.

Одним з прикладів є пан Ангян, колишній заступник міністра сільського господарства. Усміхнений сивий економіст був хрестоносцем на захисті дрібних фермерів. Він працював на Орбана, спочатку вважаючи його реформатором, але звільнився з посади злим і розчарованим. Він збурив фермерів оприлюднивши документи, що зафіксували сумнівні урядові земельні угоди та жорстокий тиск на дрібних фермерів. А потім він просто зник.

Щоб зрозуміти, як політичні лідери на кшталт Орбана, використовують найбільшу в Європі програму субсидування, потрібно повернутися на 15 років назад, коли Угорщина вступала в ЄС оптимістично сподіваючись на зміни. Миттю, яка символізувала остаточну перемогу Заходу в холодній війні, стало прийняття 1 травня 2004 року найбільшої житниці Центральної і Східної Європи до складу ЄС. Угорщина, Чехія, Польща і Словаччина - всі колишні радянські колонії - опинились серед 10 країн, які цього дня приєднались до ЄС (за три роки до них додались Румунія і Болгарія).

Європейські субсидії від початку були мішком грошей, розподіл яких був незрозумілим для фермерів, що звикли до комуністичних реалій. Програма була розроблена після другої світової війни з метою підвищення доходів в сільському господарстві та збільшення виробництва продуктів в країнах, які пережили конфлікт. З часом вона стала одним з наріжних каменів для економічного блоку, що згодом переродився в Європейський Союз.

Європолітики розуміли, що поглинання колишніх радянських колоній поставить їх перед численними викликами, але вони не змогли осягнути всього безмежного потенціалу корупції, який мала субсидіальна програма. По суті вона визначалася просто - фермери отримують субсидії виходячи з кількості гектарів своєї землі. Хто контролює більше землі - той отримує більше грошей.

А в Центральній і Східній Європі було багато землі, значна частина якої лишалась державною - спадщина епохи комунізму. Єврочиновники тісно співпрацювали з їхніми національними урядами з таких питань, як дотримання стандартів виробництва продуктів харчування чи експортно-імпортному контролю, але контролю над розподілом субсидій приділяли дуже мало уваги.

"Вони думали, що змінять нас", - каже Яна Полякова, чеський агронауковець. "Вони просто не були готові до нас".

Пан Орбан використав ці можливості ще до того, як Угорщина приєдналась до ЄС. Перед тим, як піти з посади в 2002 році, Орбан продав групі політично пов'язаних між собою людей 12 державних сільськогосподарських компаній, відомих як "Брудна дюжина". Покупці отримали контракти за зниженою ціною та з ексклюзивними правами на їхню землю на наступні 50 років, що принесло їм права на субсидії, коли за два роки Угорщина стала частиною ЄС.

"Це економіка кумівства, де друзі та політичні союзники отримують особливі умови", - каже Гіоргі Раско, колишній міністр сільського господарства Угорщини. "Не Орбан винайшов цю систему, він просто найбільш ефективно її використав".

Вигнаний з кабміну Орбан спостерігав за протестами фермерів в Будапешті, усвідомлюючи потенціал політичної та економічної ваги субсидій в сільській місцевості. Він також був зацікавлений людиною, що вела переговори з урядом від імені протестувальників - Йозефом Ангяном.

Після краху комунізму пан Ангян висловив думку про те, що тільки дрібні землевласники зможуть втримати існування села завдяки своїй праці. Він створив курс в одному з найпрестижніших університетів країни та допоміг побудувати органічну ферму "Кішантос" на 1100 акрів пшениці, кукурудзи та квітів. "Він хотів допомогти фермерам", - каже пан Тейхель, фермер з округу Феєр, який розповідає, що пан Ангян для дрібних фермерів був рідкісною удачею в регіоні, де корумповані політики керували "економікою крадіїв".

Через вісім років після втрати посади пан Орбан знову балотувався в прем'єр-міністри в 2010 році і хотів отримати голоси фермерів. Пан Ангян був на той момент вже членом парламенту, а його зв'язки з дрібними фермерами давали йому політичну вагу в селах. Орбан запросив його до свого скромного будинку на заході від Будапешту. Був холодний лютневий ранок і Ангян був застужений, тож Орбан напоїв його чаєм, приготовленим в дров'яній печі, і вони дві години говорили про майбутнє угорських селян. Ангян бачив уряд, який би підтримував дрібних фермерів політично та економічно. Орбан дав зрозуміти, що підтримує його і бажає реалізувати всі його ідеї, та запропонував йому посаду міністра сільського господарства. "Коли Орбан говорить - він вміє переконувати", - казав Ангян. "Ви б йому повірили і я повірив". Проте після перемоги курс Обрана пішов зовсім не туди, як очікував Ангян.

Ангян пропонував уряду здати в оренду дрібним і середнім фермерам велетенські земельні угіддя, які належали державі. Проте Орбан замість цього хотів здати їх в оренду своїм друзям і союзникам, очікуючи, що вони допоможуть йому прихилити сільські регіони до його партії "Фідес". Він також усвідомлював, що євросубсидії "йдуть за землею", розширюючи прірву між багатими та бідними на користь тих, хто має владу. "У мене не було жодного шансу реалізувати свої плани", - каже Ангян.

В 2011 році новий уряд Орбана почав здавати в оренду державні землі. Спочатку чиновники заявили, що в конкурсах можуть брати лише місцеві дрібні фермери, але в результаті більшість земель отримали політично пов'язані між собою особи, які в багатьох випадках були єдиними учасниками торгів. До 2015 року сотні тисяч гектарів державної землі опинились в руках людей, близьких до партії прем'єра "Фідес", як свідчать дані уряду та пана Ангяна. Нові власники платили державі за низькими ставками навіть коли вже отримали право на євросубсидії. Ці земельні угоди викликали різку критику в місцевих ЗМІ, але дрібні фермери мовчали, не зважаючи на те, що їх обдурили. Для прикладу можна згадати впливого депутата "Фідес" Роланда Менгія, який за допомогою підставної особи отримав в оренду 1200 акрів землі в окрузі Боршод-Абауй-Земплен. Пан Менгій - досить негативний персонаж, який сам себе називав "Лордом Волдемортом". Згодом його засудили і посадили за грати за корупцію в питаннях аграрних євросубсидій.

Раптова зміна політики Орбана розчарувала Ангяна, що почувався зрадженим. Він подав у відставку в 2012 році, але залишився в парламенті, де намагався пояснювати своє бачення, поки уряд рухався в повністю протилежному напрямку. На закритому засіданні на початку 2013 року Ангян протистояв Орбану та його найвірнішим союзникам в парламенті. "Ви хочете знищити село", - казав Ангян. "Ти зрадник", - сказав Орбан, вразивши присутніх докором на адресу колишнього члена власного кабінету міністрів. Ти мене кинув". Коли вражені присутні затихли, Орбан порівняв політику з полем бою. Ті, хто є лояльним до партії може сподіватися на захист своїх братів по зброї. "А в тих, хто таким не є", сказав прем'єр-міністр, "ми будемо стріляти".

В 2015 році Орбан прискорився. Його уряд продав сотні тисяч гектарів землі сільськогосподарського призначення, здебільшого своїм політичним союзникам. Формально це були аукціони. Проте численні дрібні фермери кажуть, що їм говорили навіть не намагатись брати участь в торгах, бо переможець вже відомий заздалегідь. Мало хто з них міг собі дозволити купити велику ділянку, ще більше навіть не дізнались про проведення аукціонів.

63-річний пенсіонер Ференц Горват, який живе в своїй хатинці в окрузі Феєр, дізнався, що уряд продав всі державні землі, котрі оточують його крихітну ділянку, вже коли все сталося. "Все було проведено так швидко", - каже пан Ференц, "що я навіть уявлення не мав про можливість придбати тут землю". З усіх сторін пана Горвата тепер оточують земельні володіння Лорінка Месароша, друга дитинства Орбана, колишнього монтажника, який тепер став мільярдером. За ніч були побудовані паркани і місцевість накрив сморід свинячого гною. Пан Месарош зі своїми родичами придбав більше 3800 акрів лише в окрузі Феєр, як свідчать дані New York Times. Зять пана Орбана та ще один його друг дитинства придбали велетенські угіддя по сусідству. Як і прогнозував пан Ангян, плани Орбана "схилити сільську місцевість" до своєї партії - здійснилися. Це такий неофеодалізм, коли дрібні фермери живуть в тіні величезних агрохолдингів, які роблять ще потужнішими субсидії Євросоюзу.

Останніми роками, як кажуть дані New York Times, найбільшими отримувачами європейських субсидій були компанії, що контролюють пан Месарош та Шандор Кшані, впливовий бізнесмен з Будапешта. Лише минулого року компанії під контролем цих двох людей отримали європейських субсидій на загальну суму більше 28 мільйона доларів США. При цьому вони мають діаметрально протилежні стосунки з Орбаном. Пан Кшані - один з тих, кому Орбан не може протистояти. Він є головою "ОТП Банку", однієї з головних фінансових установ країни, і має репутацію прогресивного лідера. Він найняв звільнених політиків з усіх партій і тепер фермерський конгломерат, який очолює його син, контролює дві компанії зі знаменитої "Брудної дюжини", яку "роздержавив" Орбан.

На противагу йому пан Месарош тісно пов'язаний з прем'єром. Він побудував імперію на державних контрактах, що фінансувалися коштом Євросоюзу, і нещодавно почав скуповувати компанії, які належать бізнесменам, що не здалися перед Орбаном. Його компанії мають право на цілий букет різноманітних субсидій від ЄС, починаючи з прямих виплат, розрахованих на оброблювану площу, і закінчуючи дотаціями молочним і тваринницьким фермам - все це розподіляється на державному рівні урядом "Фідесу". "Мене завжди звинувачують, і це страшенно дратує, в тому, що я отримую найбільші субсидії", - каже Кшані. Причина цього не в політичних махінаціях, як запевняє він в інтерв'ю. Це свині. "Просто я контролюю шосту частину угорського свинарства".

Теоретично власники земельних угідь повинні зустрічатися з певними обмеженнями. Угорський уряд обмежив виплати найбільшим агрохолдингам, що є на позір прогресивною реформаторською політикою. Але фермери кажуть, що ці обмеження легко обходяться завдяки розділенню латифундій і реєстрації земель на підставних осіб.

Раймунд Фекете, прес-секретар Орбана, каже, що угорські закони повністю відповідають європейським регламентам, але відмовляється відповідати на питання Ангяна про продаж земель родичам та друзям Орбана. "Угорські закони повністю відповідають європейським вимогам", повторює він.

Брюссельських єврочиновників попереджали про потенційні проблеми в Угорщині ще до початку роздержавлення. Аналітичний звіт, створений в травні 2015 року на замовлення Європарламенту, продемонстрував докази земельного рейдерства та згадував численні "сумнівні земельні угоди" в Угорщині. В доповіді було згадано навіть будинок Орбана в Феєрі. В цілому автори дослідили, що заможні, політично впливові особи легко захоплювали землі в Східній Європі. "Особливо коли вони змовлялися з державними органами", каже звіт.

Наприклад в Болгарії земельні лобісти наполягли на ухваленні законів, що дозволили легко захоплювати дрібні фермерські угіддя. Автори звіту вказали на програму євросубсидій, як на головний інструмент, який дав змогу великим компаніям скуповувати все більше і більше земель. "Програмі євросубсидій в цьому випадку точно не вдалося досягти заявлених цілей", - йдеться в доповіді підготовленій інститутом в Амстердамі. Проте у письмовій відповіді на доповідь європейські чиновники в галузі сільського господарства визнали дослідження необ'єктивним і заявили, що тільки уряди країн повинні визначати національну політику землекористування.

Ця лояльність до національних урядів вирізняє ЄС. Європарламент чи то не може, чи то не хоче протистояти урядам, які намагаються підірвати його зусилля, каже Томаш Азкарате, єврочиновник, який тривалий час працює із представниками національних урядів в галузі сільського господарства. "Євросоюз має дуже обмежені інструменти впливу на країни, які поводяться неначе гангстери", - каже він. "Це стосується і політики, і сільського господарства, й іміграції. І це справжня проблема".

Коли уряд Орбана почав продавати тисячі акрів своїм друзям, пан Ангян розпочав власну програму. Вийшовши з уряду він почав аналізувати земельні аукціони, які чиновники не змогли повністю приховати. Він опитав фермерів, обдурених урядом, і склав цілу мапу політичних зв'язків серед покупців - результати зараз є в розпорядженні New York Times. Окрім найбільших олігархів, як-от пан Месарош, землю отримали також дрібніші прибічники Орбана. Наприклад в окрузі Кшонград члени родини та друзі Яноша Лазара, депутата "Фідесу", були найбільшими покупцями, зосередивши в своїх руках близько 1300 акрів. В окрузі Бач-Кішкун друзі і родина колишнього ділового партнера Месароша теж скупили цілі гектари землі. А в окрузі Яс-Надькун-Сольнок друзі та родичі народних депутатів і чиновників Орбана виявились найбільш успішними переможцями земельних аукціонів. Відтоді багато хто з них здав землю в оренду великим агрохолдингам, які отримують євросубсидії.

"Це наслідок доходів від сільського господарства та євросубсидій", - каже Міхал Борбіро, колишній мер Обароку, крихітного села в окрузі Феєр, в кількох хвилинах їзди від будинку Орбана. Поки олігархи багатіють, дрібні фермери розраховують на субсидії просто щоб вижити. Багато хто не критикує систему саме через це. Ференц Гал, дрібний фермер, що вирощує люцерну та розводить корів і свиней, заявив, що подав на аукціон заявку на оренду 320 акрів тільки тому, що лише євросубсидії зробили б цю оренду вигідною перш, ніж він би щось виростив на цій землі. У місцевих фермерів була перевага в часі і за законом, проте однаково землю виграв заможний немісцевий інвестор.

Міхал поскаржився чиновникам, проте швидко перетворився на вигнанця. Як він каже, вже за кілька днів на його фермі з'явились державні інспектори, у яких раптом виявились претензії щодо екологічності та якості води. Він сказав, що чиновники попередили його, щоб він більше не ліз в земельні аукціони, бо однаково нічого не виграє. "Я тепер в чорному списку", - сказав Гал, "от і все".

Розплата знайшла також і Йозефа Ангяна. За кілька місяців після відставки урядовці відмовили в оренді тій самій органічній фермі "Кішантос", яку він розвивав двадцять років. Вони віддали землю своїм політичним союзникам, які розорали поля і обробили їх хімікатами. Згодом освітня комісія закрила курс Ангяна в університеті, повністю знищивши його працю.

В інтерв'ю угорські науковці та економісти відмовляються обговорювати питання права на землю, або ж просять про анонімність. Фермери вже бачили, що сталося з людьми, які йшли проти системи. "Якщо Ангян нічого не зробив, то що я вдію?", - каже пан Тейхель, чия сімейна ферма розташована поблизу з рідним містом Орбана. Контроль Орбана над євросубсидіями допомагаяє запобігати бунтам на селі, каже Ангян. Поки уряд розподіляє гранти, ніхто не може дозволити собі сказати й слова. "Якщо ти йдеш проти системи", - говорить Ангян, "ти взагалі нічого не отримаєш".

Крім того, додає він, на селі нема реальної опозиції. Асоціація дрібних землевласників уклала союз з радикально-правою партією "Фідес" Орбана, щоб переобрати прем'єр-міністра, а люди, які керують асоціацією, тепер обійняли високі державні посади. Ангян повністю зник з публічного життя. Він двічі протягом цього року зустрівся з The Times, передаючи зібрану ним інформацію, після чого припинив відповідати на телефонні дзвінки. Коли пан Тейхель нещодавно побачив його на похоронах, той виглядав повністю зламаним. "Він здався", каже Тейхель. Як завжди Ангян запитав у нього, як поживає його родина. "Це не має значення", - відповів Тейхель. "Я просто рядовий солдат. У вас як справи? Ви ж генерал". Ангян йому відповів: "Який сенс продовжувати, коли зі мною ніхто не стоїть поруч?".























https://www.nytimes.com/2019/11/03/world/europe/eu-farm-subsidy-hungary.html


Пост спочатку надрукований тут: https://don-katalan.dreamwidth.org/2262684.html.
Tags: венгрия, европа, зеленский, левые, мировое правительство, тимошенко, україна
Subscribe

promo don_katalan december 29, 2014 14:39 115
Buy for 50 tokens
Расшифровка секретного плана адмиистративно-территориального устройства России после ее распада От гуляющих по сети различных вариантов "государственного" устройства будущего российских территорий отличается наличием территорий в совместном управлении, возвратом исторических территорий…
  • Post a new comment

    Error

    default userpic

    Your reply will be screened

    Your IP address will be recorded 

    When you submit the form an invisible reCAPTCHA check will be performed.
    You must follow the Privacy Policy and Google Terms of use.
  • 0 comments