Salus populi suprema lex (988) (don_katalan) wrote,
Salus populi suprema lex (988)
don_katalan

Концепція української історії

Алі Татар-заде
для мене кожна дискусія, навіть хайп та накид, про “концепцію української історії” - завжди нагода поділитися своєю.
Іноді я викладав її тезово, іноді - докладно.
Цього разу я розкажу на прикладі, конкретному, зі свого життя.
В мого друга була дівчина, яка поступала на гуманітарку. Їй треба було здати курс Історія України, в якому вона ні бум-бум (сама бо була технаркою, рускою і закінчившою напівсовітську школу, де на уроках історії всі спали, як на “Історії Магії” професора Бінза. Тобто шансів - ніяких. Хіба що списати чи дати на лапу.
Коротше, по чистому знайомству я взявся її “репетірувать” (я б сказав “репетувати”, але вийде гра слів, так що залишусь на цьому німецькоруському суфіксі).
Ми сиділи в парку, або на березі озера, або на набережній за кавою і сухариками і я їй коротко переказував історії.
-- Давай ще! - казала вона, але я говорив “продовження завтра”.
І вона не могла дочекатися завтра.
На моїх “курсах” вона здала вступні дуже добре, хоча цього від неї не вимагалося - вона йшла не на історфак, і той екзамен був скоріше для проформи.
А знаєте чому в неї вдалося?
Їй стало дуже інтересно.
А чому їй стало дуже інтересно - тому що мені вдалося так їй все викласти.
Отже, що я робив.
Як вже прочитали, я обривав свою розповідь на якомусь моменті - до завтра.
Цей момент завжди був - 1) або перемогою (гепі ендом), 2) або кульмінацією (гепі енд відлунав, але хмари згущаються).
Спосіб 2 - так сценаристи обривають серії в телешоу, ну ви це знаєте. І особливо намагаються в кінці сезону, щоби глядач та спонсори дали грошів на наступний сезон.
Спосіб 1 - ще давніший, це структура дитячої казки. Власне не тільки дитячої.
Так от, це і має бути покладене в основу кожного нашого підручника з історії.

Чому в українській історії ніколи не було так?
Я відповім відомим анекдотом.

Француз повернувся з Англії і каже:
-- Цікава країна, цікавий народ. Але трохи дивно.
-- Що дивно?
-- Ну ми називаємо наші вулиці на честь визначних перемог. А англійці - от диваки - називають об’єкти за іменами поразок!
-- Та ну!
-- Не вірите, моншер? Та клянуся! Трафальгарський Майдан, міст Ватерлоо...
-- Ну, дурні!

Так от, наші підручники писалися спочатку залежно, а потім відрухово від тих, хто переміг Україну.
Ну просто уявіть собі казку про добра молодця - очима Кащея і Баби Яги, і вам стане зрозуміло, чому в них мала бути депресія.
Хоч вони і безсмертні, але не усвідомлюють цього.


Пост спочатку надрукований тут: https://don-katalan.dreamwidth.org/2266096.html.
Tags: история, піар, україна
Subscribe

promo don_katalan december 29, 2014 14:39 115
Buy for 50 tokens
Расшифровка секретного плана адмиистративно-территориального устройства России после ее распада От гуляющих по сети различных вариантов "государственного" устройства будущего российских территорий отличается наличием территорий в совместном управлении, возвратом исторических территорий…
  • Post a new comment

    Error

    default userpic

    Your IP address will be recorded 

    When you submit the form an invisible reCAPTCHA check will be performed.
    You must follow the Privacy Policy and Google Terms of use.
  • 0 comments