Дієслова з видєлітєльнимі приставками в рус.язі до середини XVIII століття (вдумайтеся в дати) утворювались через префікс "из-", а відпочатку XVIII ст. почали замінюватись префіксами "вы-" у тому ж значенні і вже на початок-середину ХІХ століття майже повністю витиснули перші.
Так от, в термінології русистів слова на "из" звуться славянизмами (тобто прямі запозичення з церковнолов'янської), а на "вы" - русизмами, як прямою ознакою початку самостійного існування рускаго язика.
Изгнать - выгнать, извести - вывести, избрать - выбрать і так далі.
На початок складення сучасного літ.рус'язу (орієнтовно часи Пушкіна - приблизно як в Україні Котляревський) слова на "из-" вже сприймалися як "високий штиль", а ще пізніше - як архаїзми. Але до XVIII тільки "из" і було, а "вы-" взялося "откуда-то" і стало характерною рисою р.я.
На що я резонно відповів, що приставка "ви-" це характерна риса української мови, і якщо процес припав на весь "осьмнадцатий вєк", то це має пряме пояснення з посиленого контакту тоді ще грамотної і письменої України-Русі з Московією.
Так що термін "русизм" в російській мові означає, власне, українизм.
Що і правильно якщо добре подумати ))
Якщо коротко передати реакцію учоного, то можна описати її одним рускім словом - "смущение". Ну, може його смутили мої дилетантські судження, звичайно. Або небезпечність і скользькість теми, яку сам-то він вважав безпечною, а тут ціле минне поле.
Пост спочатку надрукований тут: https://don-katalan.dreamwidth.org/2266693.html.
Journal information