Во дні сомнєній, во дні тягостних раздумій, ти одін нам награда і опора, Арсене Борисовичу. Ти, і тільки ти прийдеш, розсунувши могутнім плечем зашкварених чиновників, тремтячих від страху, що насувається на країну, чиновників, захворівших на вірус чиновників - і врятуєш країну.
Ти розкажеш, що мусимо робити ми (нічого), де мусимо сидіти ми (по домівках), і запевниш, що про нас подбають, і ми повіримо, бо ж вірити нам більше ні в кого.
Бо вологі мрії одних про повернення Петра Олексійовича ти зметеш одним своїм скептичним чмихом. А мрії про нових молодих правителів ти зметеш одним поблажливим похлопуванням по тендітних плечиках нових і молодих.
Ти привезеш нам тести, ти розставиш блокпости навколо міст, ти заарештуєш смутьянів і на онлайн-брифінгу доведеш їх провину, представивши їх телефонні переговори, о, Арсене Борисовичу.
І стане харашо. Бо во дні сомнєній, во дні тягостних раздумій люди щось надто часто повертаються в сторону тоталітарних рішень. І наша волелюбна, благословенна Україна теж, в певному проценті, очікує могутнього татка нації.
... Догрались, братці.
Бачте, як грає м'язами наш Арсен - супутник вічності, як називає його один з моїх товаришів.
Бачте, як дочекався він свого часу?
Як ВЖЕ розказує він нам свою передвиборчу платформу (але без виборів, хто ж тут допустить вибори?)
А ви давайте і далі, доводьте одне одному, хто краще - Зе чи По. Такі дебати якраз і є прекрасною платформою для подібних ігр м'язами.
Геніальна особистість наш Арсен Борисович, я вам скажу, геніальна. Треба визнати. Такі як він завжди чудово знають, коли, де і як стрибати на правильного коня, пересидівши всіх, перегравши всіх, перетиснувши всіх.
Алілуйя, корочє. Договорились, добалакались.
Усі, хто розумів, кричав, попереджав - ми можемо, звичайно, торжествувати. Але торжества в цьому мало.
Амінь.
ой, тобто - звиздець!
https://www.facebook.com/arsen.avakov.1/posts/2896779013745519
Пост спочатку надрукований тут: https://don-katalan.dreamwidth.org/2319664.html.
Journal information