Salus populi suprema lex (988) (don_katalan) wrote,
Salus populi suprema lex (988)
don_katalan

Diana Makarova · ТОМУ ЩО

Чому я не коментую нові призначення в оборонці?
Чому я навіть не хочу говорити про можливість реформ у нашій армії?
Тому що.
Наговорились вже до скону. Іноді здається, що краще б менше говорили, більше робили - але потім розумієш, що, скільки не роби, скільки не фарбуй човна у нові кольори, скільки б призначень не проведи і не відміни - все без толку.
Бо в нашій непробивній системі пострадянськогосоюзу - армія є найкоснішою, найтягучішою аж до незмінності, системою.
Бо колись здалось на хвильку, що 14-й рік може щось змінити - аж одразу було прийнято всі заходи, аби цього не сталось. Бо, іноді здається, всі роки, починаючи з 15-го - армія боролась не лише з ворогом, а й з оцим волелюбством 14-го року, його патріотичною добровольчою хвилею.
А в що ж ти віриш, зараза ти невіруюча? Чому ти так уперто і безальтернативно допомагаєш українській армії?
Тому що.
Бо люблю.
Бо вірю.
Бо знаю точно - змінити нашу армію можливо.
Далі в діалозі - у що не вірю і чому я вірю.
Він:
- Я дуже поважаю Україну. Це абсолютно пасіонарна країна.
Я:
- Звичайно. Але ця пасіонарність нікому у світі не потрібна. Іноді здається, що вона й самій Україні не потрібна.
Він:
- Ну, ти ж бачиш, що робить ваша нова влада? Оці підписання, оці договорняки...
Я:
- Наша влада робить те саме, що робила і стара влада, оці підписання, оці договорняки... І в цьому найбільший баг нашої влади. Будь-яка влада в Україні зрештою робить одне й те саме, кого не обери.
Він:
- Чому світ не включає допомогу?
Я:
- А навіщо ми світу? Чим їм може бути цікава Україна, крім того, що ми буфер між Європою й Росією?
Він:
- Ну, як же... Ну, оцією пасіонарністю! Це ж який народ!
Я:
- А світ якраз таке і не цікавить. Світу цікаво мати справу з покладистим, слухняним народом. Нащо йому наша лють і наша непередбачуваність?
Він:
- Тобто, якщо у вас спалахне якесь протистояння владі, світ не допоможе?
Я:
- Якщо у нас спалахне якесь протистояння владі, то це наш кінець. Це або громадянська війна, або переворот, знову ж таки у результаті громадянської війни. І тоді Сам-Знаєш-Хто не спить, і рушить на нас атакою принаймні на сході. А то і з моря, і з Бєларусі. І що ми маємо в результаті?
Він:
- Що?
Я:
- В результаті ми маємо кілька маленьких Україн.
Він:
- Ну, в такому випадку я ставлю на офіцерство України. Воно не допустить.
Я:
- Ооооо... Оце так ставка! Ти на яке офіцерство ставиш? Я виділяю серед нинішніх офіцерів три хвилі. Перша - старі пердуни, які спочатку розкрадали цю армію, потім затягли її в котли та оточення, бо воювати ці офіцери вміли лише на папері. Це вище офіцерство скомпрометовано. Так, можливо, серед них ще лишились чесні патріоти своєї країни. Але навіть вони не переважать чашу некомпетентності. Друга хвиля - це ротні та комбати 14-го року, які за війну стали комбригами, начштабами бригад тощо. Оце бойові хлопці, і ми на них теж ставили... якби у 15-му році не почалось системне розкладання цих бойових хлопців.
Він:
- В смислі?
Я:
- В смислі, коли наші активні бойові дії перейшли в стан окопної війни, на нас і повалив оцей разврат. Контрабанда, тихе мародерство, продаж та натуробмін палива… І мало хто з офіцерства встояв перед розбещенням легкими фронтовими грошима.
Він:
- Ну, це війна. Я пройшов не одну війну, ти знаєш. І в будь-якй війні військові не могли встояти перед цими спокусами. Знаєш про мародерство американців і Іраці?
Я:
- А, ти не рівняй якісь разові випадки з нашою, старанно вибудованою, вертикаллю. Коли комбриг просто мусить закривати очі на контрабандні шляхи, і він же просто мусить отримувати за це конверт з грошима. Бо з цього конверту він же мусить відстебнути певну частку грошей кудись вище. А там ще вище. Вертикаль… Отже, це героїчне (без сумнівів) офіцерство теж скомпрометовано. І навіть певна кількість тих серед них, що утримались від втягування до цієї фінансової вертикалі, не переважать чашу пожадливості.
Він:
- То хто ж лишається?
Я:
- А лишається третя хвиля офіцерства. Оці пацанята, що прийшли на війну лейтенантиками, виросли під час цієї війни, напрацювали неоціненний військовий досвід.
Він:
- То що, вони підхоплять прапор…
Я:
- Перевороту? Ні, аж ніяк. У цих колишніх хлопчаків, а нині спокійних та врівноважених військових офіцерів (неврівноважені давно відсіялись), є одна якість, яка робить їх справжніми офіцерами. І та ж сама якість обрубує їм шлях до ініціативності.
Він:
- ?...
Я:
- Дисциплінованість. Вони, ці хлопчики, нині капітани, майори, чудово знають смак дисципліни, а надто дисципліни під час військових дій. А ще більше – дисципліни під час військових дій у неможливих межах нашої паперової армії. Бо хто пройшов паперову армію під час військових дій – той має сталевий стержень своєї душі.
От в цих офіцерів я вірю.
Чи підтримають вони, як там що, військовий переворот в нашій країні? – та нізащо і ніколи.
А чи можливі зміни в нашій армії, якщо прибрати на пенсію добрячу частку скомпрометованого вищого офіцерства і дати зелену вулицю цим хлопчакам? – ой, не факт. Бо вміння воювати є одне, а вміння реформувати – це зовсім інша історія. Тут якраз ця дисципліна як сталевий стержень може завадити.
- Тоді глухий кут? Тоді чому ж ти так в них віриш?
- Тому що.


Пост спочатку надрукований тут: https://don-katalan.dreamwidth.org/2353790.html.
Tags: ато, зеленский, майдан, порошенко, прдоны, україна
Subscribe

promo don_katalan december 29, 2014 14:39 115
Buy for 50 tokens
Расшифровка секретного плана адмиистративно-территориального устройства России после ее распада От гуляющих по сети различных вариантов "государственного" устройства будущего российских территорий отличается наличием территорий в совместном управлении, возвратом исторических территорий…
  • Post a new comment

    Error

    default userpic

    Your reply will be screened

    Your IP address will be recorded 

    When you submit the form an invisible reCAPTCHA check will be performed.
    You must follow the Privacy Policy and Google Terms of use.
  • 0 comments