💣 Союз зла: Росія та Китай об’єдналися проти світової демократії, відтак - проти України
Все більше світових медіа відмічає суттєве посилення симбіозу урядів Росії та Китаю, що взаємно функціонують не тільки на соціальному, економічному, інфраструктурному та військовому рівнях, але й відтепер відверто – на рівнях політики та пропаганди. Небезпеку нової тоталітарної осі вже помітили в ЄС, США, Канаді, Австралії, Новій Зеландії та Японії. Однак, Україна продовжує ігнорувати нову червону загрозу для власної безпеки, всіляко підігруючи Пекіну під час глобальної пандемії. І це – фатальна помилка ще не перманентній стадії прогресуючого конфлікту.
Росія повністю віддалася Китаю ще у 2014 році, коли анексувала український Крим і здобула повну підтримку КНР як економічно, так і політично – підтвердженням цього є повна відмова підтримувати Україну з боку КНР у ООН.
Сьогодні символічним є сумісний наступ Москви та Пекіну на Україну та наше стратегічне партнерство з ЄС, США та НАТО. Зокрема, Росія стверджує, що на території України діють 11 таємний лабораторій, з натяком на те, що Київ може бути причетним до китайського коронавірусу. Цю фейкову версію вже підчепили у Пекіні, де МЗС вимагає США закрити примарні лабораторії на території України, при цьому – з повним ігноруванням уряду України, наче наша держава – об’єкт міжнародних відносин, а не суб’єкт.
З останнього: Росія передає у КНР якісь докази, що у 2014 році, коли вони «повернули» Крим (нагадаю, офіційна позиція китайських ЗМІ полягає в тому, що Росія не анексувала, а відновила права на Крим), у Сімферополі була «викрита» україно-американська таємна лабораторія, у якій знаходилися ектопаразити, внутрішні органи гризунів та інші «коронавірусні» об’єкти, які поставлялися до Європейського Союзу, - передає Global Village Space у статті індійського дипломата М.К. Бадракумара, наближеного до режиму Путіна.
Ці маразматичні заяви щодо України не матимуть жодного впливу на реальній світ, проте вони є гучним сигналом про початок злиття та поглинання китайською комуністичною парадигмою так званого «Русского мира».
В останньому повідомленні про сімейний дзвінок Путіна та Сі, опублікованому на сайті посольства КНР у РФ, йдеться наступне:
«Си Цзиньпин отметил, что Китай и Россия имеют общие горы и реки, сердца народов двух стран связаны друг с другом… Си Цзиньпин констатировал, что в первом квартале 2020 года торговый оборот между КНР и РФ вырос на 3,4 проц в годовом исчислении, что особенно ценно на фоне общей тенденции к понижению в мировой экономике… Си Цзиньпин высказал уверенность, что, выдержав экзамен эпидемии COVID-19, китайско-российское стратегическое взаимодействие станет еще прочнее и мощнее, а дружба между народами двух стран будет крепнуть день ото дня… Он подчеркнул, что политизация и очернительство на тему эпидемии не способствуют международному сотрудничеству, Китай и Россия должны объединить силы для защиты глобальной безопасности в сфере общественного здравоохранения».
Більш відверто про китайські амбіції щодо російського державного організму говорить посол КНР у Росії, - той самий, що звинувачує Free Hong Kong Center у підготовці «українських терористів».
Ось що від говорить в інтерв’ю для російської «КП»:
«В прошлом году двухсторонний товарооборот превысил $110 млрд, а завершение строительства крупнейших трансграничных инфраструктурных объектов (как газопровод «Сила Сибири») придало мощный импульс достижению цели товарооборота в $200 млрд в год»
Далі китайський посол згадує про санкції проти Росії, натякаючи, що КНР – проти санкцій на Росію, тобто вона де-факто за анексію Криму, розгортання війни на Сході України тощо. Цитата:
«Китай всегда выступал за то, чтобы в отношениях между странами соблюдались основные принципы международного права. Любое государство, большое или малое, — все в одинаковой степени обязаны противостоять двойным стандартам или навязыванию воли другим. Мы считаем, что ярким примером тому являются односторонние меры принуждения — санкции. Вне зависимости от того, какие проблемы или противоречия существуют между Россией и Западом, отношения можно строить только на основе принципов равноправия и доверия, политического диалога и дипломатических консультаций»
Тривогу б’є й російський Центр Карнегі, який нещодавно опублікував статтю про «екстремальну близькість» між Путіном та Сі:
«В последние несколько лет асимметричная зависимость российской экономики от китайской непрерывно росла. За шесть лет «поворота на Восток» доля Китая в товарообороте России выросла с 10,5% ($88,8 млрд) в 2013 году до 16,6% ($110,9 млрд) в 2019-м. Российский Центробанк увеличил долю китайского юаня в золотовалютных резервах с 1% до 14,2%, что примерно в 10 раз превышает средний показатель по центробанкам мира. Примеру Центробанка следует и Минфин России, который планирует вкладывать средства Фонда национального благосостояния в юани.»
Фактично це означає, що Росія повністю підкорена китайському урядові. Їдемо далі.
Після падіння цін на російську нафту, КНР став головним спонсором фабрики Urals, намагаючись як нажитися, так і утримати на плаву агресора та окупанта частини України. Ось що віщає російська пропаганда:
«В I квартале 2020 г. Китай получил рекордное количество российской нефти Urals – 4 млн т, об этом говорится в обзоре ценового агентства Argus. В IV квартале 2019 г. экспорт Urals в Китай составлял 2,5 млн т. Прошлый рекорд поставок в этом направлении был в III квартале 2018 г. – 2,7 млн т., или около 13% всего морского экспорта.»
При цьому, світові медіа, топ-політики та військові експерти з НАТО вже не приховують ризиків для демократії, свободи та прав людини від альянсу Росія-КНР.
«Проблемы и угрозы, связанные с Россией, более очевидны, они лежат для Европы непосредственно в военной области и в сфере информационной безопасности. Но Китай – угроза более сложная, специфическая и долгосрочная. У Китая есть амбиции влиять на состояние всей глобальной экономики и политики – и есть соответствующий потенциал», - йдеться в останній статті по темі від Радіо Свобода.
Однак, західний світ – не дурний, він вже розуміє, що загроза КНР уже не просто – далека перспектива. Адже синдромом Сі уже захворіли в багатьох південних країнах Європи, і зараз вірус комунізму вперше загрожує Україні після повалення радянської окупації.
Китай буде намагатися всіляко використати режим Зеленського, аби просочитися у наші військові виробництва, зламати українську цифрову безпеки та нав’язати китайські товари для простого споживача. І окрім того, що такий розвиток подій дуже скоро може завдати суттєвої шкоди нашим євроатлантичним інтеграційним процесам, він є небезпечним і щодо підтримки КНР окупації Донбасу та Криму – і це далеко за межами простого голосування в ООН та блокування проукраїнських інтересів у Радбезі.
Китай надзвичайно зацікавлений у російській окупації Криму, в першу чергу – через природні ресурси, нелегальний видобуток яких уже контролюється прокитайськими російськими компаніями, у другу чергу – через проект «Нового шовкового шляху», який також проходить через Крим. Для того, аби нав’язувати свої інтереси в Україні щодо проекту, КПК об’єднала зусилля з ОПЗЖ та частиною «Слуги народу» у групі «Один пояс, один шлях», яка активно підтримується Медвичуком на своїх каналах.
І якщо нинішня правляча партія готова лиш підлизувати Пекіну, ігноруючи загрозу для україно-євроатлантичної безпеки, ми маємо таку партію негайно змінити. 2019 – це не 2020.
Пост спочатку надрукований тут: https://don-katalan.dreamwidth.org/2363323.html.
Journal information