Вчора о 12:37 · Публічно
Коли мене в перший раз викликали на допит по "справі 2 травня" - пройшло більше року з того страшного дня.
Я все розповідала на камеру, тому у матеріалах слідства є все, що тоді запам'ятала. Багато кого у з учасників подій викликали на допити значно пізніше, ніж у 2014-му.
До чого я це все веду.
По-перше, я не вважаю 2 травня "днем звільнення" Одеси. Це велика трагедія: першим загинув проукраїнський патріот Ігор Іванов - молодий хлопчина, у якого мали б бути діти та онуки. Наш український козак, який мав продовжити свій рід, але кляті мо...скалі, як завжди, вбивають найкращих українців.
По-друге, я про це казала на допиті, кажу зараз: для того, щоб розслідувати справу 2 травня, треба просто показати - ХТО ПЛАТИВ гроші "активістам Кулікова поля". У слідства це все є. І про церкву МП, яка роздавала зброю антимайданівцям напередодні 2 травня, і про "паломницький відділ УПЦ МП", через який перераховувались гроші на цей весь халоймес, який два місяці стояв на однієї з центральних площ міста, - і всі чиновників, СБУ, МВД та всю владу влаштовував.
По-третє, 2 травня 14 року антимайданівців почали збирати з розрахунком на те, що їх підтримує "третя сила" - або менти, або місцева СБУ, яка хотіла підіймати російський триколор вже у понеділок 5 травня. Всіх чиновників попереджали - не показувати носа на вулицю навіть після 2 травня, мені багато тоді писали інсайду в особичку.
Те, що 2 травня сепарів ніхто не підтримав - означає одне: не домовилися. Стався збій системи. Хтось не домовився.
Те, що справу по розслідуванню подій 2 травня затягували та потім зовсім злили, означає, що досі ті, хто організовував бійню 2 травня, досі знаходяться при владі.
Ось, і все.
А ви - думайте. Та приносить сьогодні на ріг Дерибасівській та Преображенській квіти - в пам'ять наших загиблих.
Ми не збираємось купою сьогодні на мітинг-реквієм, бо карантин. Але кожен з нас, одеситів, може прийти туди, де починався марш "За єдину Україну" 2 травня 2014 року та де загинули наші хлопці, щоб вшанувати пам'ять.
Поки ми пам'ятаємо - вони живі, а ми боремося далі.
Пост спочатку надрукований тут: https://don-katalan.dreamwidth.org/2363439.html.
Journal information