Salus populi suprema lex (988) (don_katalan) wrote,
Salus populi suprema lex (988)
don_katalan

Отже, давайте розбирати, що таке імунна система

Вячеслав Ільченко
Отже, давайте розбирати, що таке імунна система, як вона збудована, як працює і від чого здатна захистити, а від чого не здатна.
Почнемо із того, що імунна система - одна із найскладніших систем органів в нашому організмі. На відміну від переважної більшості підсистем нашого організму, імунітет діє на клітинному та молекулярному рівнях. Вивчати її надзвичайно складно, їй навіть присвячена окрема галузь медичної науки - імунологія. Засновниками її були двоє учених - українець Ілля Мечніков та німець Пауль Ерліх - обидва Нобелівські лауреати. Це тим більш цікавий випадок, бо Мечніков обстоював теорію клітинного імунітету, а Ерліх - теорію гуморального імунітету (тобто, імунної ролі крові - як це називається сьогодні). Обидва виявились праві. Наш організм має і клітинний (молекулярний), і кров'яний імунітет, кожен із яких представляє собою окремий рівень захисту організму. Саме тому і розділили Нобелевську Премію за 1908 рік.
Взагалі, захисні структури організма складається із кількох рівнів:
- Епітелій, особливий шар клітин, який огортає поверхню якогось органа. Одним із видів епітелію є... шкіра, яка представляє собою базовий рівень захиста. Іншим видом є слизова оболонка, наприклад, яка містить особливі клітини-фагоцити, які "їдять" сторонні мікрочастки, які проникають в організм, а також мікроворсинки - в яких заплутуються бактерії і навіть великі віруси, щоб потім через кашель і чхання вивести їх поза організм. Останнім віруси навчились зловживати - саме на цьому заснований "безсимптомний" спосіб їх поширення. Пробити цей бар'єр можна тільки через легені, де специфіка органа вимагає дуже тонкого епітеліального шару;
- Хімічний бар'єр - особливі амінокислоти, які розчиняють переважну більшість чужинних молекул, головним чином, ДНК і РНК. Їх так і називають, "дефензини" - захисні амінокислоти. Вони містяться в слині, сльозах та, вибачте, сечі. До хімічного бар'єру також відноситься соляна кислота, яка виділяється спеціальними клітинами шлунку. Ось чому, до речі, нас майже неможливо заразити через їжу, і мутації через поїдання ГМО-продуктів неможливі - хімічно реактивне середовище нашого шлунку знищує все, що схоже на чужинні гени. Тільки особливий клас вірусів - ентеровіруси - здатні пробити цей бар'єр, завдяки товстим тришаровим стінкам своїх "капсул";
- Бактеріологічний бар'єр - мікроорганізми-симбіонти, які живуть в людському організмі і знищують ворожі віруси та бактерії в обмін на харчі, якими в основному виступають полісахаріди, і на захист від оточення, де вони вижити не можуть. Такий вид відносин називається "комменсалізмом" - образно кажучи, мікробіологічним вассалітетом. Бактерії та навіть віруси "присягають" на вірність нам, і захищають нас, як своїх господарів. Це бар'єр специфічний і допомагає протистояти лише окремо взятим хворобам, які є "природнім харчем" для мікроорганізмів-симбіонтів.
Для того, щоб нас заразити і ми таки захворіли, необхідно прорватись крізь ці три бар'єри. Ось чому якщо ми хворіємо - то це, як правило, виводить нас із ладу - бо пробитись через базові лінії захисту може тільки дуже сильний вірус, або ціла команда вірусів - так, інфекції поділяються на однопатогенні (один вірус, але дуже страшний) і мультипатогенні (коли організм атакує одночасно кілька споріднених або пов'язаних симбіозом вірусів). Коронавірус SARS-CoV-2 в цьому плані належить до "таранних" вірусів - він і сам по собі є страшним (якщо прорветься), і наносить удар, який зносить захист слабкого місця організму (легені), чим відкриває дорогу іншим, більш слабким вірусам. Сам не пристукну, так іншим віддам на поталу.
І от коли базові захисні структури не втримують вірус, за роботу береться імунна система - яка працює як на рівні крові, так і на клітинному рівні. Це остання лінія захисту організма. Паде вона - падемо й ми. Ось чому так важливо підтримувати і вчитись підсилювати імунну систему. На щастя, вона представляє собою своєрідну обчислювальну систему, яка навіть має свою пам'ять.
Поділяється вона на вроджений і адаптивний імунітети.
Вроджений намертво записаний в наше ДНК, тому часто називається "конституційним". По суті, це генетична пам'ять, передана нам численними матерями, бабусями та пра-пра-пра-матерями, які перехворіли багатьма хворобами і одужали. Вивчена вона дуже слабко - насамперед тому, що складається в основному... із залишків вірусів, які колись вбивали наших далеких предків, та мікрорганізмів-симбіонтів, які стали частиною нашого організму. Оскільки ми ніколи їх не бачили в первинній формі, то й зрозуміти, як він сформувався, ми можемо тільки приблизно.
Одне можна сказати точно - це така сама генетична лотерея, як і зовнішність. Є люди із потужним, а є із слабким вродженим імунітетом. Останніми століттями з'являється все більше людей із слабким, тому що завдяки контрольованому оточенню і розвитку медицини збільшилось число людей, які одужують не завдяки вродженим потужностям, а завдяки лікам. Це не добре і не погано, це просто такий факт - цивілізація зробила нас слабшими у порівнянні із "дикими" людьми.
Найважливішими у вродженому імунітеті є натуральні кіллери (NK-клітини), які тисячі та мільйони років тому були мікроорганізмами-симбіонтами і складали бактеріологічний рівень захисту. Вони так давно жили в організмі, що стали його частиною. Як тільки в організмі з'являється їх природній харч, вони тут же беруться за роботу. Це найшвидший і найпоширеніший тип імунітету, який циркулює в нашій крові. Від 5 до 15% незалежних клітин в кровотоку - саме NK-клітини. Їх слід відрізняти від звичних і більш популяризованих в медіа антитіл, тому що вони завжди присутні в крові, а не виробляються за потребою. Їх можна уподібнити преторіанській сторожі.
Другим за важливістю компонентом є гранулоцити - або зернисті лейкоцити, які також присутні в крові. Їх так називають через те, що їх ядерце поділене на три сегменти, як на зернятка. На відміну від NK-клітин, ці можуть проникати крізь стінки судин в тканини і вбивати чужинні мікроби безпосередньо в органах. Для цього вони використовують особливий фермент - лізоцим, який здатен розчиняти стінки хвороботворних бактерій. На жаль, поза кров'ю вони довго не живуть - не більше двох діб - тому їх можна уподібнити спецназу-камікадзе. Якщо гранулоцитів в крові мало, отже, вони зайняті боротьбою із якоюсь інфекцією. Тому рівень гранулоцитів часто використовується як спосіб ранньої діагностики.
Третім за важливістю компонентом є інтерферони. Це особливі білки, які продукуються в заражених клітинах як побічний продукт. Вони слугують своєрідним сигналом для організму - клітина заражена, срочно необхідне втручання. Після чого на клітинному рівні вмикаються спеціальні механізми, подібні до карантинних заходів. Перш за все, блокуються білки, на яких вірус може переміщуватись всередині організма (чіпляючись до них "хвостом"), і білки, які необхідні для збирання "готових вірусів" в зараженій клітині. Таким чином, інфекція локалізується і "удушується". Достатньо однієї молекули інтерферона, щоб заблокувати відомі організму способи поширення та розмноження вірусів. Інтерферонний захист, на відміну від попередніх двох, більш широкий. Він реагує не на конкретні віруси, а на цілі їх макровиди і класи - але, на жаль, тільки ті, які були відомі генетичним предкам. Він також блокує не всі транспортні чи збиральні білки, а тільки конкретну їх категорію - це все одно як заблокувати лише метро, або лише таксі. За цим критерієм інтерферони і поділяються - на "альфа", "бета" та "гамма".
На жаль, "інтерферонний сигнал" не завжди спрацьовує - в основному через високу мутагенність вірусів. Але якщо зараза переміщується в організмі певною категорією білків, її можна вилікувати штучним введенням відповідного інтерферону - це буде як ручне ввімкнення тривоги. Саме так, наприклад, лікують певні види гепатиту - просто вводять інтерферон "альфа-2b" - а далі організм сам запроваджує внутрішній карантин і душить інфекцію. Однак такий спосіб лікування на сьогодні застосовується лише у випадку смертельних хворіб, типу вищезгаданого гепатита. Справа в тому, що... в общем, ручне ввімкнення "інтерферонної тривоги" додатково провокує клінічну депресію, тому в комплексі із інтерферонами часто необхідно вживати антидепресанти і є непоганий такий шанс на них підсісти.
Що цікаво, інтерферони до 1970-х років вважались фуфломіцином, бо не до кінця був вивчений механізм їх роботи. Вважалось, що інтерферони є ліками, а тому ними намагались лікувати абсолютно все, що не попадя, ну і ефект був відповідний. Насправді ж вони є блокаторами поширення, своєрідними карантинними замками, почепленими на певні транспортні шляхи. Як тільки це стало ясно - вони зайняли належне їм місце.
О, і ще важливий нюанс. Існує дуже багато комерційних безрецептурних препаратів, які закінчуються на "-ферон" - так от не всі з них мають відношення до інтерферонів. Іноді це просто такий маркетинговий хід, так що уважно читайте інструкцію.
Нарешті, останньою підсистемою вродженого імунітета є так звана "система комплемента". Це своєрідний молекулярно-клітинний "універсальний движок", який дозволяє організму учитись на кожній перенесеній хворобі, учитись розпізнавати нові хвороби і навіть використовувати на свою користь введені зовні сироватки та продукти крові (імуноглобуліни, наприклад). На його базі й будується адаптивний імунітет, який ми здобуваємо протягом всього життя. На жаль, він не настільки гнучкий і універсальний, як хотілось би, і нездатен самостійно воювати проти невідомих хвороб - особливо тих, які прийшли з далеких країн.
Про нього ми поговоримо окремо - бо адаптивний імунітет влаштований дуже складно і, боюся, навіть одного поста не вистачить.
Невеличка особиста нотатка: перечитав оце вищенаписане, і подумав - яке чудове кіно чи аніме можна зняти на цю тему. Не дивно, що Айзек Азімов навіть написав повість "Фантастична подорож" саме на цю тему, і за її мотивами було знято однойменний фільм. Є й мультик - "Оссмозіс Джо" - в якому дія відбувається всередині організма, а головним героєм є клітина-поліцейський. Але все одно, який би вийшов науково-популярний серіал, і сюжет можна придумати забойний, і спецефектів додати. Жаль, що цим ніхто не займається... Простіше статейки пописувати про світову змову і наночіпи.
Tags: здоров'я, медицина, піар
Subscribe
promo don_katalan december 29, 2014 14:39 115
Buy for 50 tokens
Расшифровка секретного плана адмиистративно-территориального устройства России после ее распада От гуляющих по сети различных вариантов "государственного" устройства будущего российских территорий отличается наличием территорий в совместном управлении, возвратом исторических территорий…
  • Post a new comment

    Error

    default userpic

    Your reply will be screened

    Your IP address will be recorded 

    When you submit the form an invisible reCAPTCHA check will be performed.
    You must follow the Privacy Policy and Google Terms of use.
  • 0 comments