на езотеричному рівні, я гадаю, Україна тісно пов'язана зі Швецією і не знаю як Швеція, але наша ненька дуже потерпає від того, що ці зв'язки фактично розірвано.
Шведи виводять себе від скіфів, що жили поміж Дунаєм та Доном; для них Германарих - в дошку свій, тоді як в нашому підручнику йому присвятять два рядочки дрібним шрифтом, ледь не зо стидом.
Теорія Рюриків та Русі від шведів може як завгодно ковбасити московита, але шкоди від неї Україні я бачу нуль, користі - багато. Краще бути свеєм, ніж московитом.
Передостанній союз України зі Швецією був заповітом Хмеля, який не виконали, але реанімований Мазепою. Недаремно його досі анафемствують в РПЦ, в т.ч. РПЦ-У(гибридна). Тоді ж Швецію як гаранта України (на рівні з Кримським ханом) внесено до "Пактів і Конституції" Орлика.
Остання тоненька ниточка була у 1918-1920, коли нащадок полоненого під Полтавою шведа - вікінг з російським прізвищем Пєтров - став українським генералом Петрів, звільняв Крим із Болбочаном, командував військами УНР.
Навіть "нейтральний статус", який до війни 2014 був в Україні священою коровою індусів, Шведи використовували на 2000% (нулики домалюйте самі) ефективніше для себе.
Сьогодні вони поступово й обережно інтегруються з НАТО, просто тому що світ жорстокий і нема на горизонті більш вигідних партій.
Ну і головне що сприяє нашій потенційній дружбі - це, звісно, відсутність теріторіальних претензій в принципі. Відсутність кордону у наш час це цінний капітал для співпраці.
Сказане справедливо і для інших скандинавських країв, проте все ж таки саме Швеція була для України головним ланцюгом в нордичний світ.
Пост спочатку надрукований тут: https://don-katalan.dreamwidth.org/2389658.html.
Journal information