Salus populi suprema lex (988) (don_katalan) wrote,
Salus populi suprema lex (988)
don_katalan

демархія або "трьохгрошова" демократія (в оригіналі - в один обол)

Алі Татар-заде
про афінян написано багато модернізованого - в тому числі про їхній устрій, демократію, в тому числі противниками і прихільниками демократії.
Сьогодні я виокремлю лише один механізм, демархія або "трьохгрошова" демократія (в оригіналі - в один обол).
Сутність проста, її часто описують в одному реченні.
Кожний громадянин Афін за прихід на голосування отримує на день 1 обол - мінімальну суму, на яку можна купити готову рибу, глек молока, сумку фруктів чи головку сиру. (можна, звісно, і амфору вина)
Пізні критики назвали цей процес охлократія - забуваючи, що саме слово "демократія" свого часу було лайливим і використовувалось самим афінянами якраз в значенні охлократії.
Я ж назву зворотню сторону цього 1 оболу.
За своїм оболом приходила критична маса виборців, як би ми тепер сказали, достатня для мінімальної чинної явки.
Ніхто не міг сказати, що вибори передвизначені.
Ясно, що приходили й ті, кому цей обол був не так вже й потрібний - особливо ті, кого б ми назвали сьогодні лобістами, тобто той, чия справа сьогодні буде на повістці
При цьому вся справа в деталях.
Оболисти ці не були законодавцями.
Вони виконували ту функцію парламенту, яку навіть тепер вважають скоріше побічною і непрямою (мовляв, а хто ж іще?).
А саме - призначення людей на поточні посади, розгляди заяв про відставку (через хворобу, смерть, арешт, власне бажання етс)
Вибори були альтернативними: ось вам список з 15 осіб, оберіть з них 5.
Можете їх заслухати, а можете й так.
Кандидатури ж затверджувались спочатку правлячою елітою, яка у свою чергу складалась з представників різних груп, що мусили входити поміж собою в постійну систему консенсусів і компромисів.
Тобто у списку не було випадкових фамілій.
Проте народові (оболистам) давалося право, по суті, обирання замість жеребу.
В сусідній кімнаті жерці та поважні люди так само обирали з іншого списку, при чому прямо жеребом.
Але також зі списку осіб - вже наявних і як правило, в цей список включалися всі присутні.
Отже, і те і те вважалося "вибором богів".
Адже навіть не всі хто прийшов за своїм оболом, брали участь в голосуванні: як ти його примусиш? спасибі що створив кворум - тепер можеш йти за своєю рибою.
Прикметно, що існувала ціла низка посад, які не обиралися ніколи сліпим голосуванням
Наприклад навархи - капитани військових і цівільних кораблів.
Кожен афінян розумів без додаткової підказки, що не хотів би й сам плисти на кораблі, чиєго капітана обрали тільки що на мітингу чи випадковим витягом жеребу; навіть якщо цім капитаном буде він сам.
Ні, краще щоб наварха призначала чи обирала конкретна колегія - або хоча б та політична партія, яка наполегливо висувала його на посаду.
Якщо корабль потоне, то щоби знати до кого нести і свої прокльони, і судові позови.
Не до себе ж самого?
(бо якщо ти голосував "за", ти винен, якщо ж "проти" чи утримався - теж винен, бо не переконав всіх інших).
Не довіряли "вокс популі", тобто самим себе, жеребу чи настрою на сьогодні, афіняни і такі посади:
- хто буде проводити щорічні свята
- хто рахує державну казну
- хто розвозить чи подає воду
- хто виховує юнаків в школах
- хто командує піхотою, кавалерією та ополченням
- хто будує місто, споруджує нове і зносить старе
В критиків демократії часто плутають ці два (навіть три) способи голосування - щоденні поточні, щотижневі жеребкування і щорічний перегляд всієї влади.
Владою було, власне, оте що перераховано з посад.
Все інше - самоврядування.
Капітан на човні - влада.
Патрульний та члени патруля, які плистимуть з ним сьогодні - це самоврядування.
На місці других може бути кожен. Його або оберуть з голосу, або жеребом.
На місці перших можуть бути тільки в буквальному сенсі "обрані".
Якщо ви цього року обрали геть погану владу, то й тих хто багато кричав за неї - можуть вигнати з міста разом з владою:
на рік, 10 років, назавжди
посадити в корабль та відправити у колонію де-небудь в Криму чи Кипрі.
Яка ж тут відміннсть, скажимо, зі Спартою?
Владу обирали "з голосу" - за кого гучніше гукнули, той і переміг.
Це зібрання звалося апелла, звідти слово "апеляція".
Тільки не щорічно, а значно рідше - бо смертність серед аристократів дещо менша і вона слугувала гарним приводом для нового зібрання і нової вакансії.
У Спарті не було системи оболів і жеребів.
Влада ж сама призначала всіх інших - а от як вона це робила, то вже ніхто не пише. Хто зна, може ефори і царі теж тягнули жереб, коли цього ніхто не бачив.
Пост спочатку надрукований тут: https://don-katalan.dreamwidth.org/2457950.html.
Tags: вибори, история, піар
Subscribe

promo don_katalan december 29, 2014 14:39 115
Buy for 50 tokens
Расшифровка секретного плана адмиистративно-территориального устройства России после ее распада От гуляющих по сети различных вариантов "государственного" устройства будущего российских территорий отличается наличием территорий в совместном управлении, возвратом исторических территорий…
  • Post a new comment

    Error

    default userpic

    Your IP address will be recorded 

    When you submit the form an invisible reCAPTCHA check will be performed.
    You must follow the Privacy Policy and Google Terms of use.
  • 0 comments