знов на замітку стратегам і тактикам, про мирні переговори з власниками Кремля.
#сто_років_тому, 30 липня 1920, в розпал "мирних перемовин" з Польщею, у Смоленську було створено Польревком. У лавах кремлінів було знайдено аж 11 поляків, включно з Дзєржинскім, яких і записано до цього "тимчасового уряду Польщі". А щоб ціфра була рівна, то дванадцятим - комісаром ЦК - був призначений Скворцов-Стєпанов.
Не мені вам пояснювати, навіщо це було створено і як планувалося використовувати.
Як то кажуть, "можливі варіанти":
- якщо дуже пофартить, то посадити "своїх" у Варшаві.
- якщо не дуже пофартить - то у Львові
- якщо не пофартить - то в Бялостоку
- якщо переговори з Польщею "підуть не туди" - не біда, переключитись на "мирні переговори" з Польревкомом, можна навіть не виїжджаючи зі Смоленська.
- троліти західні держави, мовляв, а чого ви не визнаєте революційного польського уряду, ви ж за демократію, врахуйте точки зору всіх сторін
- настамнєт, це доведьоні до отчаянія сторонники Дзержинського
итд ітп етс.
Ось що писав в ті дні "члєн РВС фронта" Ворошилов:
— «мешают беспрерывные и жестокие бои с проклятой темной Польшей.
Последнее выражение употребляю совершенно сознательно.
Мы ждали от польских рабочих и крестьян восстаний и революции, а получили шовинизм и тупую ненависть к "русским".
Конечно, если бы нам удалось добраться до Лодзи — Петрокова и Домбровского района, положение резко изменилось бы, но пока дело обстоит довольно неважно»
Пост спочатку надрукований тут: https://don-katalan.dreamwidth.org/2491684.html.
Journal information