Salus populi suprema lex (988) (don_katalan) wrote,
Salus populi suprema lex (988)
don_katalan

Алі Татар-заде · моралі тут не буде - всі самі з усамі.

Але я розкажу цю жахливу історію, яка сталась багато років тому в тоді ще зовсім неокупованому Криму - тоді ще цілком типовому у цьому відношенні регіоні України.
Я був у гостях на тихім сімейнім святі, в приятелів, майже молодоженів - здається, якраз були заручини чи рік заручин чи новосілля - щось таке.
Нас було зовсім небагато, і дівчина в проміжку між смачним чаєм та показом сервізу, переглядом фотоальбому і демонстрацією нових обоїв вирішила пожвавити нашу скукотіщу, розповівши про недавній випадок.
Не так давно - сказала вона - тиждень чи два тому - у дворі їхньої багатоеташки всю ніч гвалтували дівчину. Спочатку гвалтівник був один, потім не один, потім знов один але не знати чи той самий чи вже інший.
З кожною фразою наши обличчя блідли й зеленіли.
Ми бачили той двір. Навіть вдень зайдучи туди, ти наче потрапляв в лещати - з усіх боків тебе обіймає дім-гигант, це одразу кілька скількисьтамдцяти поверхових будинків, припаяних один до одного.
Ці доми витріщалися на тебе далекими й холодними вікнами, майже всі дзеркальні - а ті що нє ті зарешочені й занавішені.
- Чому ж всю ніч? - з жахом спитали я та інші.
- Тим більше, у вас міліція прямо під боком, - згадав дехто, - менше кварталу бігти.
- А ми що, дурні? - образилась господарка. - Так, ми не спали всю ніч. Ми переживали! Але ми вирішили, що бігти в міліцію - самим нарватися.
- А у вас же є телефон!
- Муш сказав що звязуватися з міліцією собі дорожче.
І на довершення всього вона вже напівображено навела останній довід: гвалтування бачив весь великий будинок, це мабуть тисяча людей в ньому мешкає (?) і НІХТО не викликав міліцію.
Я тоді уявив собі це жахіття.
Наче відчув себе тою дівчиною
Як вона дивиться на ці вікна.
Як бачить стривожені харі на балконі.
І як ці харі зникають.
І як у вікнах один за одним притушуються світла, щоби спостерігати за тим з темряви.
("ми потушили світло і дивилися", казала господарка)
Як повільно надія якщо не на порятунок то хоча б на допомогу, на помсту чи хоч на сполох - а потім вже хоча б на перерву в тортурах - як ця надія вмирає і вбиваєтся отими холодними вікнами, що ховають розсудливих та обережних людей.
Розсудливі супружні пари.
Пенсіонерів, які жили по тридцять років разом.
Молодоженів.
Полюбовників, що поєдналися цієї ночи і були відволікані криками.
Холостяків і холостячок, яким нема чого втрачати.
Тисяча людей.
Серед них мабуть були навіть суіцидники, які чисто за статистикою є на таку кількість - але цієї ночі вони не хотіли переривати своє життя, рятуючи інше. Або навіть просто набравши телефона міліції.
Ми швидко засобиралися додому.
Ми вийшли - вже сутеніло.
ми стояли у тому самому дворі, і за рогом було чутно як гасає міліція з мігалкою.
Ми поспішали піти звідти. Нам було страшно і соромно.
Я зупинився на півхвлини - я побачив як навіть наші негромкі голоси роздаються луною в цьому амфітеатрі
І в силу своєї тодішньої "вихованості" я просто гаркнув у всі ці пусті вікна:
- "підараси!"
(чесно, інших слів не зміг придумати, такий був тоді мій рівень)
І пішов хоч на копійочку задоволений, що всі вони чули це, вся ця тисяча людей, і всі знали, про що це.
Рік по тому молодоженів спіткало лихо.
Її згвалтували на очах в чоловіка.
На відміну від тодішньої історії, цього разу він не міг просто набрати міліцію, не спускаючись зі свого балкона на сімнадцятому поверсі.
Його тримали, і примушували дивитись. І самого добряче побили.
і цього разу він казився і дрався, але марно і сили були неспівставні.
І це було в іншому місці, не у них вдома.
Дівчина жива й одужала, але не вибачила своєму мужеві - що він не зміг.
Або що він це бачив. і що пам'ятав
Або ще щось, я не психолог щоб знати такі тонкощі.
Якби не було, вони не пережили цю біду разом, а унесли кожен поодинці, навряд чи поділивши її хоча б навпіл.
І ще одне, саме страшне
ця пара, це подружжя були чудові люди.
Вона дуже мила і задушевна.
Він дуже розумний і з гострим язиком, гострим умом.
Власне я не знав і не знаю за ними більше ніяких поганих діл, окрім одного - що тієї ночі вони були як всі, не зробили нічого як і всі навколо.
Пост спочатку надрукований тут: https://don-katalan.dreamwidth.org/2506138.html.
Tags: коллективное х%№ло
Subscribe

promo don_katalan december 29, 2014 14:39 116
Buy for 50 tokens
Расшифровка секретного плана адмиистративно-территориального устройства России после ее распада От гуляющих по сети различных вариантов "государственного" устройства будущего российских территорий отличается наличием территорий в совместном управлении, возвратом исторических территорий…
  • Post a new comment

    Error

    default userpic

    Your IP address will be recorded 

    When you submit the form an invisible reCAPTCHA check will be performed.
    You must follow the Privacy Policy and Google Terms of use.
  • 1 comment