Salus populi suprema lex (988) (don_katalan) wrote,
Salus populi suprema lex (988)
don_katalan

Тисячу разів повторене і сто разів почуте що хто-то ідеальний - не працює мимо

Алі Татар-заде
як кажуть драматурги, в будь-якій трагедії є комедія і в комедії - трагедія, тільки не всі її бачать.
Приклад трагікомічної дізкомунікації - це некрологи кінця 70-х початку 80-х "остановилось сердце великого человека. С ним наша страна, партия, весь народ понесли невосполнимую утрату". Комізм полягав у тому, що "ще одна невосполнимая утрата" ставалась в пізньому СРСР ледь не щотижня. Таке не могло ДОВГО сприйматись трагічно - спочатку шок, потім скепсіс, нарешті гигикання і врешті решт - коли рахунок йшов вже на десятки - то гомеричний регіт.
Заставка ЦТ "Програма Время". - Здраствуйтє таваріщі (мужчіна з тенорком). - Здравствуйтє (жінка з зимнім голосом). - Таваріщі. Ви зараз будете сміятися, але нас вчергове постигла невимовна втрата.
Трагизм же полягав у тому, що автори некрологів - справді щиро співчували, і кожний рядочок в скупій пресі був написаний сльозми замість чорнил. Адже писали друзі, поплічники, а головне - ровесники, про яких вже завтра теж напишуть некролога. Їхній біль був від усього серця, проте те саме серце заважало їм бачити які вони жалюгідні, смішні, гротескні.
Коріння цього явища лежать у всій історії ХХ століття - ну, принаймні совітської частини планети ХХ ст.
Ще живі люди, які плакали від нестями, горя й розпачу, дізнавшися що сталін помер. Попитайте таких - і зрозумієте наскільки їм промили мізки, що потім вони по півжиття витратили лиш на те, щоби пом'якшити ефект, а не позбутись його повністю.
А ще недавно були такі ж, хто пам'ятає лєніна. Та що там - молодше покоління совку, яке вже вирасло а совок ще був - неодмінно пам'ятає своє власне, дитяче - а в когось і юнацьке! - захоплення леніним.
Автор ціх рядків особисто знає тих, хто в дитинстві сумнівався чи справді ленін какає і пукає,
а також жінок, хто у віці Джульєти гадали про себе:
"цікаво, як владімір ілліч дєлал ето з надєждою константіновною".
Цікаво - в сенсі, що це ідеальні люди, і все в них мало бути ідеально.
Тисячу разів повторене і сто разів почуте що хто-то ідеальний - не працює мимо.
Воно відкладається: в комфортньому середовищі - бездумно, в дискомфортному - з відкиданням, запереченням, а по суті засвоєнням зі знаком минус.
(ленін поганий, значіт гітлер хороший)
Індивидуально буває всіляке, геть всяке; але нас цікавлять масові явища.
Це породжує низку невидимих бомб, по яких ми ходимо і час від часу - а може і постійно - вибухаємо.
По-перше, ми не замислюємось, чому наші противники, а те й опоненти, так запекло виступають проти ідеології.
А вони так виступають не тому що вона смішна, або що "так вже було при совку", або "ми же не пхеньян".
Все це - як кажуть російскіє нємци - розпадається на три половини.
Зворотньою стороною медалі є, що більшість людей іще пам'ятає, що ця штука справді працює.
І насміхаються вони, як правило, не тому що смішно, а тому що страшно. Сміх - подолання страху. Сміх - можна передати і заразити самого того, від кого була загроза.
Тому стільки дебатів про гимн, про шаровари, про трипілля, про князів Києва.
По-друге, ми не замислюємось, що навколо нас тисячі рецидивів і реліктів. Ми їх не помічаємо без аналізу, і самоаналізу - воно здається природним як вітер.
У нас вболівають за Назви Партій та, ще частіше - за Прізвища Лідерів.
Ніхто не скаже про себе, що це атавизм совка; а разом з тим це - воно.
Більшість з вас ніколи не бачили і не мали у предках гвельфів та гібелінів, іосіфлян і нестяжателей, імяславцев та імяборцев, хариджитів та ісмаілітів; зате знають що таке комсомол, партія, піонерія. Отже не треба собі лестити - більшість українських громадян думають в логіці "партія - лідер - народ".
По-третє, українці оточені з трьох сторін (і більше - в багатовимірному просторі) своїми сусідами, які вже мутували далі:
уявіть собі, що є задвадцятилітні, які народилися і живуть при путлері та Лукашенці, є тридцятилітні, які скільки себе помнять - у них все вадімвадімч, або ляксандригорич, донедавна - туркменбаши, назарбай, карімов.
Це їхнє повітря, їхня англійська королева.


Пост спочатку надрукований тут: https://don-katalan.dreamwidth.org/2513793.html.
Tags: история, левые, общество
Subscribe

  • Наверное партия сказала шо так надо...

    Станислав Кукарека Судя по фейсбукам - главным рассадником коронавируса и главной угрозой человечеству стал Буковель. Внезапно так. Не очередь в…

  • "Вєсті.UA" за 26 лютого - бімба!

    У випуску програми "Вєсті.UA" за 26 лютого – колишній генеральний прокурор Юрій Луценко стане ведучим ток-шоу на каналі свого кума Порошенка.…

  • «План Б»?

    (хз... з ФБ) Президент Зеленський готує заміну Єрмаку на посаді керівника ОП - ним стане Валерій Кондратюк (генерал-лейтенант, Голова Служби…

promo don_katalan december 29, 2014 14:39 115
Buy for 50 tokens
Расшифровка секретного плана адмиистративно-территориального устройства России после ее распада От гуляющих по сети различных вариантов "государственного" устройства будущего российских территорий отличается наличием территорий в совместном управлении, возвратом исторических территорий…
  • Post a new comment

    Error

    default userpic

    Your reply will be screened

    Your IP address will be recorded 

    When you submit the form an invisible reCAPTCHA check will be performed.
    You must follow the Privacy Policy and Google Terms of use.
  • 0 comments