Salus populi suprema lex (988) (don_katalan) wrote,
Salus populi suprema lex (988)
don_katalan

маловідома тепер "Мінська мирна конференція" відкрилась 17-20 серпня 1920

Алі Татар-заде
маловідома тепер "Мінська мирна конференція" відкрилась 17-20 серпня 1920 #сто_років_тому і мала бути присвячена миру чи перемир'ю поміж РСФСР та Польщею, а суперечки там точилися - чи бути Україні незалежною буферною державою, чи УСРР у складі Росії.
Про цю конференцію є спогади Черчиля.
А от що записав про "Мінський процес" у своєму записнику Володимир Винниченко
.
В той час, як тут арештовують федералістів (а не кажучи вже про самостійників),
коли членів самої КП(б)У висилають з України за їхні федералістичні погляди,
коли мою скромну, лагідну, невибагливу ’’Докладну записку” трохи не з глумом одкидають і майже одверто заявляють про єдіную-нєдєлімую,
в цей же час у Мінську без тіні ніяковости ті самі керівники гаряче доводять існування самостійної, незалежної української держави.
Надзвичайна, клясична, дивовижна безсоромність!
Більше того: коли в Мінську проголошується українську самостійність, в Москві в тих же днях в урядовому органі ’’Известиях” друкується урочиста ’’Бьілина о державной Москве”, що вихваляє "собирание земли русской”:
”Так ньіне заново восстроен
Москвьі древнедержавньїй стол
И вновь ее родное русло
Вместило море русских (!) стран:
Так современньїй Калита —
Москва, скупая край за краєм,
Властительная, прибирает
К тяжельїм жилистьім рукам.
И вновь кремлевские палатьі
Могущественньї и богатьі...”
(’’Известия”, 22. VIII. 1920, Н° 185 (1032)).
А на Поділлі представники ’’Калити-Москви”, ’’комуністи” з РКП, несучи селянам освіту, запитують їх:
— ”На каком язьіке, товарищи-крестьяне, хотите школу: на российском или на петлюровском?”.
Уже й язик став виразно носити політичний характер.
—’’Какой же тьі интернационалист, если тьі не говоришь по-русски?”
Головне, що ні одному їхньому слову, навіть у дрібничках, не можна вірити, вони до того обнещирились, що звикли до нещирости, як до нормального.
=====
Алі Татар-заде
17 год ·
Володимир Винниченко,
Харків, #сто_років_тому
На зовнішньому фронті відбувається, здається, грізний перелім.
Поляки за кілька днів мають великі успіхи. Червона армія, здається, утікає.
Але не так страшна мілітарна, фізична поразка, як страшне те, що вона може викрити всі дефекти сучасної політики керівників революції,
виявити дутість, поверховість сили цеї партії, всю штучність її міці
і всю ту масу протиріч, яку, можна сказати, злочинно стараються можновладці затушовувати декораціями, словами і терором, яку не хапалися й не хапаються знищити раціональними, сміливими, чесними заходами справжніх комуністів.
Стара, національно-руська риса лицемірности, брутальности, безпардонного насильства, стара звичка віри в провіденціяльну ролю Росії, — все це яскравою смугою переходить і через всю політику комуністичної Москви.
Віра в силу й необхідність єдинолічного кулака,
віра в усеспасенність бюрократизму, в цілковиту слухняність мас,
віра в те, що російський народ можна батогом примусити прийняти і монархізм, і комунізм, —
усе це утворює те, що дійсних комуністів, дійсних борців, відданих, ідейних, чесних, безкорисних — стає все менше й менше,
а зате настає все більше чиновників, сухих, черствих, слухняних, егоїстичних, погаслих, не здатних до нового, упавших по суті в старе і тільки службово в новому.
А коли є панування бюрократизму, коли дисципліна тільки пайком, карою і розстрілом підтримується,
коли є тільки одна готовість виконувати і нема дисципліни зсередини, з доброї волі,
коли нема ініціятиви й активного вишукування найкращих методів виконування праці,
коли, словом, у творчій, будуючій, організуючій, направляючій праці бере участь тільки невелика група людей,
що зветься Політбюро Ц. К. P. К. П., людей хоч би і цінних, і навіть геніяльних,
а вся маса в цій праці участи брати не сміє, не може,
то само собою, що в цієї маси наполовину або й більше відбирається сила її опорности, стійкости, виносливости і натиску.
Сила революції такою системою зменшується, а не збільшується.
І це напевне виявиться при першому ж нещасті, у першому випадку, де повинна виявитись ініціятива і активна, свідома, вибираюча й рішаюча воля мас.
І боюсь, що вона виявиться в напрямі стихійного тікання перед небезпекою, розгублености, безпорадности.
Боюсь, що тут виявиться внутрішня чужість, неспаяність, незрілість мас з тим усім, за що вони бились з голої дисципліни, під батогом.
І це буде однією з причин великої поразки комунізму.
Пост спочатку надрукований тут: https://don-katalan.dreamwidth.org/2531406.html.
Tags: #сто_років_тому, #сто_років_томуНа, история, коллективное х%№ло, левые, польша, рассея, україна
Subscribe

promo don_katalan december 29, 2014 14:39 115
Buy for 50 tokens
Расшифровка секретного плана адмиистративно-территориального устройства России после ее распада От гуляющих по сети различных вариантов "государственного" устройства будущего российских территорий отличается наличием территорий в совместном управлении, возвратом исторических территорий…
  • Post a new comment

    Error

    default userpic

    Your reply will be screened

    Your IP address will be recorded 

    When you submit the form an invisible reCAPTCHA check will be performed.
    You must follow the Privacy Policy and Google Terms of use.
  • 0 comments