🎬 На що перетвориться наш кінематограф у разі запуску україно-китайського виробництва: аналіз нових правил з КНР
Нещодавно міністр культури України, Олександр Ткаченко, заявив про плани запустити сумісне кіновиробництво з китайськими комуністами, а також про плани укласти меморандум про «спільний культурний простір» з КНР. Певно, йдеться про ті проєкти, з якими буде працювати Держкіно.
Навіть на стадії драфту така ідея є токсичною в усіх сенсах.
Починаючи від загальної слабкості китайського кінематографу та закінчуючи тотальною комуністичністю останнього. І це – в державі, що кров’ю виборола право на декомунізацію.
Для кращого розуміння проблеми наведу тези з останньої методички, яку КПК видала для виробників фантастичних фільмів. Так-так, методички. Ви ж не думали, що дозволяється хоча б мінімальна свобода творчості?
Документ «Роздуми про сприяння розвиткові науково-фантастичного кіно» був виданий напочатку серпня Китайською національною адміністрацією з питань кіно та Професійною організацією китайської асоціації науки та технологій (https://bit.ly/3iWTJ51).
1. Кіновиробники зобов’язані ретельно дослідити думки Сі Цзіньпіна стосовно наукової фантастики та вивчити шляхи втілення ідей вождя.
2. Кіновиробники зобов’язані слідувати «правильному китайському напрямку»: висвітлювати комуністичні цінності, культуру, естетку, інновації; пропагувати «науковість» та «підіймати дух вчених».
3. Кіновиробники зобов’язані зображувати КНР у позитивному світлі як технічно-розвинуту націю.
4. Кіновиробники мають залучити молодих пропагандистів для створення «нових сюжетів», де Компартія перемагає: у космосі, у майбутньому, у часі тощо.
Це з основного.
При цьому, необхідно зауважити, що китайські фільми працюють, в першу чергу, задля внутрішньої пропаганди, - зокрема задля виправдання зовнішньої міжнародної агресії, геноцидів та махінацій.
Одним з найбільш яскравих прикладів є дилогія «Воїнів-вовків» - агресивних бойовиків про домінант китайської комуністичної сили над зовнішнім світом, де основними союзником йде, звісно, Кремль. Ці фільми дали назву «дипломатії вовків» - нової антидемократичної офіційної політики КНР щодо встановлення комуністичного світопорядку.
І, звісно, не треба забувати, що російсько-китайська дружба вже призвела до їхнього шлюбу й на рівні кіно (https://bit.ly/31eJYJG).
Все частіше виходять фільми китайсько-російського виробництва (та жахливої якості), як «Затерянные в России» (там і «Катюша», і «Любе», і все, що можна з «русского мира»), «Как я стал русским», «Балет в пламени войны» (там Міхалков + якийсь китаєць знімали: про дідів, що воювали проти японців разом), і все таке інше.
Я дуже сподіваюся, що Україна ніколи не потрапить у пастку китайського кіно-виробництва.
Якщо хочете працювати з Азією, є містичний кінематограф Японії, якісний – Тайваню та Тайланду, і, звісно, лідер азійського кіно – Південна Корея.
Нащо вам комунізувати Україну, Олександр Ткаченко? Це, якщо що, заборонено законом.
- Пост спочатку надрукований тут: https://don-katalan.dreamwidth.org/2533072.html.
Journal information